Гангстери з оточення Юри Єнакіївського захоплюють владу в прифронтовій зоні.
Схоже, СБУ у Донецькій області підтримує колишнього члена угрупування Юри Єнакіївського, якого публічно звуть Чікян.
Навесні співробітники СБУ врятували його від замаху, а зараз «тиснуть на конкурентів». Сергій Андрійченко (Чікян) за часів Сім’ї частіше залишався в тіні, публічно виступав як спонсор боксерських турнірів у Красноармійську та «контролював» місто. Взимку 2013-2014 постачав тітушню на антимайдан у Донецьк і Київ, а при нинішній владі задумав легалізуватися як політик. Джерела стверджують, що він працює у тісній зв’язці з іванющенковським нардепом Олегом Недавою та їздить у Москву на стрілки з куратором Арменом Горлівським, ще одним колишнім наглядачем від Юрія Іванющенка, але по Горлівці.
12 грудня з раннього ранку в Покровську (колишній Красноармійськ) Донецької області представники Служби безпеки України провели обшуки в мерії. Колишній «риг» Руслан Требушкін, якого СБУ звинувачує у приховуванні податків і незаконному збагаченні, відповів на це так: СБУ виконує команду «фас», яку дали конкуренти, що мріють захопити мерське крісло. Підозра у зв’язку з Сергієм Андрійченком (який також змагався за мерське крісло в місті) підтвердилася завдяки помилці працівників його, андрійченківського сайту. Журналісти трохи поспішили — спрацювали у стилі «Лайф ньюз» — з’явившись на місці події за кілька секунд до того, як ПП стало фактом.
Місцеві з числа патріотів України (які, поклавши руку на серце, у цьому місті складають подавлену меншість) чудово знають, хто такий Сергій Андрійченко і хто такий Требушкін. Обох оцінюють нелицеприємно. Про колишнього міського голову Димитрова Руслана Требушкіна згадують, як цей ексрегіонал взимку 2014 возив у Київ подарунки для «Беркуту», називав нову київську владу «хунтою», і хвалив Путіна за те, як той провернув свою «кримську операцію». Але в процесі виборів Требушкін змагався за крісло голови з іншими регіоналами — більш тупими і жадібними. І в підсумку 80% голосів виборці віддали йому, з чим і доводиться рахуватися.
Але рахуватися програвший кандидат, а нині просто депутат міськради від власної кишенькової «Молодіжної партії» Сергій Андрійченко не має наміру. І вже вовсю тестує в Покровську сценарій, обкатаний у місті-супутнику Родинське. Там стався рейдерський захоплення влади і тепер Родинським командує рідна сестра Андрійченка, яка взагалі у виборах не брала участі. І треба сказати, що ця сумна історія сильно нагадує сєвєродонецький варіант, описаний нами тут (голову Родинського спіткала доля сєвєродонецького мера Казакова).
Антимайдан і урки, які керують
У 2014 році люди Андрійченка вербували місцеву спортивну молодь на поїздки в Київ у якості тітушок. Пропонували від 300 грн. Під час міських «ДНРівських» мітингів бригадири Андрійченка мелькали в натовпі, а його машина знаходилася поруч.
Добровольці АТО з числа колишніх жителів Донецька, які підтримували Євромайдан, впізнали серед нападників на прихильників майдану в Донецьку урків підручних «красноармійського авторитета». Разом із тітушками Армена Горлівського ці молодики у розтягнутих спортивних штанах нападали на донецьких майданівців 22 січня в День Соборності. І «розважилися від душі» під час кривавої бійні в Донецьку 13 березня 2014 року.
Перед мерськими виборами 2015 цей боєць був серед тих, хто попереджував громаду Красноармійська (майбутнього Покровська) про те, що до влади рветься злочинець: «Коли я приїхав у Красноармійськ, був здивований – бачив людей, які мене вбивали в Донецьку за український прапор, а сьогодні вони поруч з тими, хто рветься до влади у вашому місті. Коли у нас у Донецьку було криваве 13 березня у 2014 році, я був у тому автобусі, який розбивали, коли зарізали хлопця «свободівця». Я був 28 квітня на марші на вулиці Артема, коли була битва. А тепер я бачу обличчя цих тітушок у Красноармійську, знаю точно, що організовував їх Чікян (Сергій Андрійченко) – місцевий кримінальний авторитет».
А ось так майбутні члени «Молодіжної партії» Андрійченка та інші «круті хлопці» крокували містом перед нападом на проукраїнський мітинг у Красноармійську 30 квітня 2014 року.
Треба сказати, що Красноармійськ зразка 2014 лише дивом не став частиною «ДНР», у всякому разі Сергій Андрійченко зі співтоваришами зробили для цього все, що залежить від їхньої команди. Але плану бандосів Юри Єнакіївського завадив батальйон «Дніпро». 11 травня 2014 року «молодіжники» Чікяна у спортивках намагалися протидіяти «Дніпру», який намагався взяти під контроль будівлю держради. Всю країну облетіла новина про смерть двох цивільних – один був убитий відразу, другий помер у лікарні. Оправдовуючись, МВС України та Нацгвардії офіційно заявили тоді, що їхніх підрозділів не було у Красноармійську. І якось ніхто не задався питанням – звідки така зухвалість: нападати на озброєних людей. Адже один з загиблих намагався вирвати автомат у добровольця АТО, і куля, яку він отримав, рикошетила від асфальту, другий отримав випадкове поранення — бійці стріляли в повітря і під ноги. А якщо б вони цього не зробили, можливо, у Красноармійську сьогодні було б «ДНР». Сергій Тарута (голова ОГА Донеччини на той момент), пам’ятається, заявив про трагічну подію, що «Дніпро» дестабілізує обстановку в місті, але як її вдалося «стабілізувати» в Донецьку самому Таруті ми прекрасно знаємо…
Пізніше, коли в Красноармійськ зайшов батальйон «Донбас», добровольці, маючи інформацію про те, хто такий Чікян, вивезли його в посадку. Згадують, що розмова була серйозна, після чого Андрійченко почав проявляти турботу про українських військовослужбовців. А в 2015 році Андрійченко пішов у депутати Красноармійської міськради і став піаритися в місцевих ЗМІ, як лідер власної партії, відкрив свій сайт і почав відстоювати свою репутацію.Джерело «ОРД», яке побажало залишитися невідомим, стверджує, що Чікян час від часу зустрічається у Москві з перебуваючим у розшуку «генералом тітушок» Арменом Саркісяном. І представляє інтереси камарільї Юри Єнакіївського, який і тепер керує в регіоні через нардепів на кшталт Олега Недави…
Замах на профспілкового діяча, та інша бізнес-криміналУ місцевих бізнес-колах вважають, що піднявся Сергій Андрійченко на крадіжках гірничо-шахтного обладнання (його вивозили з державних вугільних підприємств під виглядом металолому). Резонансний випадок потрійного вбивства шахтарів шахти «Покровська» родичі жертв пов’язували з ім’ям Андрійченка та ім’ям колишнього директора шахти Леоніда Байсарова.
З воровськими схемами єнакіївського ОЗУ, ланкою якого є Чікян-Андрійченко, добре знайома не тільки «Покровська», але і «Краснолиманська». До державного підприємства присмокталася могутні нардепи з групи Іванющенка, у яких Чікян ходив у рядових виконавців.
У березні 2016 р. Требушкін, звітуючи про свої 100 днів, сказав про Красноармійськ: «Дуже багато чого було захоплено в цьому місті: автопарки, кінотеатри, парки і кафе…» — маючи на увазі андрийченківське підприємство «Ореол Лтд». Ця фірма лихо «віджала» (як це модно тепер говорити) міський парк культури Ювілейний (майже 27 га.!), з кінотеатром «Мир» і іншими об’єктами, розташованими на території парку – по суті з допомогою шахрайства, про що детальніше можна дізнатися з ЄРДР.
«Ореол Лтд», чиїм єдиним засновником є Андрійченко, використовував майно територіальної громади для збагачення, заклав парк, спотворив, а потім повернув з майже мільйонними боргами на баланс міста. З кінотеатру хитрий орендар вкрав і здав у металоприйомку навіть опалювальні труби.
Схожа сумна доля спіткала і АТП 11411, «віджате» на рубежі 2000-х. З допомогою рейдерського захоплення був зміщений директор (пенсійного віку) Олександр Жувак. Окремого розслідування вимагає спосіб, який дозволив Андрійченко стати на чолі Красноармійського машинобудівного заводу.
Жителі Родинського під час публічних акцій звинувачували активістів «Молодіжної партії» у наркоторгівлі, а самого Андрійченка – у «дахуванні» «копанок».
У 2015 р. СБУ навіть порушила розслідування щодо нелегальної шахти, яка належить Андрійченку, але навряд чи ця справа жива сьогодні.
А найбільш шокуюче у кар’єрі тітушко-бізнесмена, мабуть, те, як він навесні 2015-го, тобто вже при «майданівській» владі, раптом спритно перетворився (без досвіду і освіти) у… заступника генерального директора “Селидоввугілля”! «Селидоввугілля» він і при Януковичі курирував, по суті належало наше підприємство людям Януковича, формально вважаючись державним», — розповіли «ОРД» на виробництві.
Андрійченко підозрював в організації замаху на себе голова Красноармійської терорганізації ПРУП Роман Сиротюк. Цитата: «Машина, на якій підозрюваний полював за Сиротюком, мала номери зама генерального директора «Селидоввугілля» — «регіонала» Сергія Андрійченка, якого тут вважають «смотрящим».
«Андрійченко призначений під конкретну програму викуплених вугільних пластів. Поставили від Януковича. Ось яких людей показово розставляє (на ключові посади в Донбасі) теперішня влада», — зробив навесні 2015 р. сенсаційну заяву в ефірі Шустер LIVE керівник “Правого сектора Донецьк” Сергій Чирин”.
Багато й зараз здивовані – як рекетир і рейде зумів перетворитися у впливового політика і заможного підприємця, чиї компанії розігрують між собою тендери від «Селидоввугілля».
Втім, Чікян більше схожий на «вітринку», за якою ховаються справжні власники — ті, які тимчасово (?) були змушені тікати в РФ та інші іноземні держави. І вичікують момент, щоб повернутися. Для яких і заробляє в Покровську мільйони, а також прикриває їх від сплати податків у держбюджет.
Сучасний політичний розклад і сімейний підрядДо війни його вважали виконавцем доручень єнакіївських, а тепер він кращий друг БПП, його дружина стала лідером проекту Банкової «Наш край» в Покровську, а сам Андрійченко наплодив вже декілька титушкових політичних проектів. Один з них – «Молодіжна партія» (набрала аж 8% у Покровській міськраді), про яку ми вже говорили. А щоб у місцевих було відчуття вибору і різноманітності, Андрійченко створив ще одну гібридну партію – «Розумна сила», куди «директором» посадив одного з колишніх «регіоналів» і своїх компаньйонів.
Сімейний підряд Андрійченко продемонстрував у Родинському, де група депутатів-«молодіжників» влаштовувала саботаж протягом року — що буде з районом, якщо Андрійченко реалізує амбіції і стане повноцінним «господарем району» (зриви сесій, скандали, бійки – все це замість роботи).
Місцеві жителі його не підтримують, але за контроль над нинішнім Покровськом і прилеглими населеними пунктами Андрійченко бореться не сам, а у складі серйозної команди. А у ній тільки нардеп від БПП Олег Недава (прямий представник в регіоні Юрія Іванющенка). Підтримується Андрійченко і аксакалом ПР Леонідом Байсаровим (цей екс-нардеп особисто голосував на незаконному референдумі за створення «ДНР»). За спиною у нього і Анатолій Шишко (колишній міліціонер і мільйонер), якого Президент Порошенко раптово минулого року призначив працювати главою Красноармійської райдержадміністрації. Цікаво, що до призначення Шишко не раз звинувачував Андрійченка в рейдерстві, а після раптово став його лобістом (за чутками, затіяв спільний вуглевий бізнес, що паразитує на державній шахті ім. Стаханова в Димитрові).
Клан, що протистоїть цій групуванні, походить з тієї ж ПР-розсадниці. У коло опонентів входить нинішній «відродженець» (фракція Хомутинніка) нардеп Євгеній Геллер і вже згаданий Требушкін, який активно допомагав Геллеру подолати конкурентів на попередніх виборах у ВР.
Силовики + титушки: любов-капуста23 березня 2016 р. СБУ запобігла замаху на Андрійченка: «Оперативники спецслужби імітували смерть депутата. Після чого задокументували телефонні звіти виконавця замовнику за результатами «убивства». У Дніпропетровській області та в Покровську провели одночасне затримання двох кримінальних авторитетів – замовника і співучасника замаху» (так говорить офіційна інформація). А неофіційно тоді ж працівники СБУ говорили журналістам, що мотив НП — поділ сфер впливу між бандюганами, які розправляють крила, як у 90-х. До речі, «кримінальним авторитетом» Чикяна можна вважати лише з дуже великою натяжкою – він колишній працівник міліції, починав дільничним, у в’язниці не сидів…. Хоча підозрювався у тяжких злочинах, включаючи вбивства.
Його до жаху бояться опоненти і численні постраждалі від «осіб кавказської національності» і «спортивної зовнішності», яких опікує Чикян. Кажуть, що ламали ноги і щелепи тим, хто бігав по міліціях і прокуратурах скаржитися… І свої люди в СБУ у Андрійченка, за словами недоброзичливців, не тільки на місцевому рівні. Голова Донецької області теж легітимізує сумнівного бізнесмена, коли стає почесним гостем спонсорованого ним всеукраїнського боксерського турніру.
З листа ОРД: “У Красноармійську є такий колишній кандидат на крісло голови Красноармійської міськради Андрійченко, який 30.04.2014 організував штук 250 тітушок проти 30 учасників ходи за єдину Україну. Організатор вивішування прапорів “ДНР” на Красноармійській міськраді і міськвідділку міліції 16.04.2014., його працівники у 2014 році пішли воювати проти України на боці “ДНР”. І таксисти — його люди — інформатори “ДНР”. Вони на дорогах міста і бачать пересування військової техніки. У минулому році Красноармійський суд засудив бійців АТО за знищення таксиста-сепаратиста, який передавав інформацію у “ДНР”. До речі: військком Красноармійського військкомату у 2014 році зливав сепаратистам відомості про те, коли і де пройде українська військова техніка, товаришував з проросійськими сепаратистськими партіями і сміючися відмовлявся записувати у добровольці людей, що приходили у його кабінет. А на стіні у кабінеті — фотографія друга з “Русского единства”. Зараз той військком цю посаду вже не обіймає, але завдяки йому вже загинули люди на Сході, які не дочекалися підтримки. Нинішній голова Красноармійської міськради Руслан Требушкін також відомий співпрацею з “ДНР”, особисто відвідував у лікарні найманця, який постраждав при сутичці з військовими. Їздив на блокпост за п’ять кілометрів від межі міста проганяти з поста українських військових, а коли ті відмовилися порушити присягу — шантажував їх тим, що привезе на блокпост дідусів-бабусь. Через декілька днів після цього — 21.05.2014 — розставив по Димитрову намети — збирати підписи під зверненням до “Верховної Ради України, посольств і послів різних держав, що працюють на території України, ООН, Ради Безпеки Європи, тощо — щоб чинили тиск на ЗСУ з метою відведення їх з Донбасу».
Місцевий житель Дмитро Верзілов, який у часи Майдану воював з «регіоналами», а нещодавно перейшов у «Відродження» і задружив з Требушкіним (сам обраний депутатом у Соледарі) наступним чином пояснює, чому між пристосуванцем Требушкіним і «бандитом» Чикяном обрав «господарника»: «Требушкін возив сало на Антимайдан, а Андрійченко – титушек. Требушкін перебудувався, а цей привів у владу гопників, які бігають по виконкому в спортивних штанах і загрожують всім, хто не згоден. Нещодавно одного з таких депутатів від «Молодіжної партії» посадили на 8 років – за підробку акцизних марок, торгівлю паленою горілкою і, здається, вимагання. Всі «регіонали» я ділю на 2 сорти: перебудовані та ті, які в спортивних штанах. Так от другі — це суть Андрійченка і його однопартійців».
Сумно спостерігати, як одіозні представники Сім’ї проростають коріннями в нинішню владу і знаходять собі «дах» в уже в начебто «оновлених» правоохоронних органах. Щоправда, місцеві кажуть, що склад правоохоронців у місті суттєво не змінився. Чикяну достатньо давати поліції бензин і надавати працівникам СБУ приміщення (про цю «таємницю» знає у місті кожен таксист). І ось вже він отримує індульгенцію разом з надією дорости до масштабу місцевого феодала. Похмуру зчепку красиво ілюструє фото, яке якраз і було зроблено у Донецьку на бульварі Шевченка 22 січня 2014 року (де були помічені, крім горлівських, і люди Чикяна). Місцевий мент-зрадник ніжно притулився до члена банди злочинця Армена Саркісена, який за замовленням Іванющенка приїхав мочити майданівців.
За матеріалами ОРД.