Результати оцінювання, які ми маємо сьогодні, скоріше, свідчать про небажання кваліфікаційних органів дійсно очищати судову систему України. Знайомтеся, суддя Господарського суду міста Києва – Роман Володимирович Бойко.
Кваліфікаційне оцінювання суддів – важливий етап судової реформи. Саме він мав стати головним механізмом очищення судової системи від нечесних, некваліфікованих і одиозних суддів. Але результати оцінки, які ми маємо сьогодні, скоріше свідчать про номінальне оцінювання. І небажання кваліфікаційних органів дійсно очищати систему. Знайомтеся, суддя Господарського суду міста Києва – Роман Володимирович Бойко.
У 2004 році закінчив університет і отримав освіту за спеціальністю «Правознавство». Працювати почав юристом у ТОВ «Уай.Ейч.Бі. Консалтинг», згодом перейшов на посаду директора в ТОВ «Юридична фірма «Статус».
Присягу судді склав у 2009 році. Тоді указом Президента України Романа Бойка призначено суддею Господарського суду міста Києва. Дуже швидко, у 2012 році, Вища рада юстиції, куди входили Татьков і Портнов, призначила його заступником голови суду. Пожиттєвий статус судді Бойко отримав з рук Президента Порошенка. Відповідний Указ був підписаний 29 грудня 2017 року.
Роман Бойко став заступником голови суду, коли одіозний Артур Ємельянов почав стрімко підійматися сходами кар’єри.
Тоді він якраз був призначений головою Київського апеляційного господарського суду, але зберіг вплив на цей суд. За нашими даними, суддя має тісні зв’язки з Ємельяновим і є фігурантом справи про масові втручання в автоматичний розподіл справ, яке розслідує ГПУ.
А нещодавнє журналістське розслідування програми «Наші гроші» довело, що контакти ці збереглися до сьогодні. Суддя в робочий час приїжджав на неформальну зустріч у «тіньовий» офіс Ємельянова в центрі Києва.
До речі, журналісти зафіксували, що він проводив зустрічі з цікавими особами напередодні судових засідань по дуже важливих для цих осіб справах. Зокрема, обвинувачений по справах НАБУ Руслан Журило дуже по-дружньому поспілкувався з Ємельяновим за кілька днів до того, як Касаційний суд відмовив НАБУ в визнанні договорів недійсними. Якби рішення було на користь НАБУ, то Руслан Журило отримав би ще одну підозру. Тому дуже ймовірно, що розмови стосувалися саме цих справ, а Ємельянов зберіг можливість «вирішувати» справи в судах.
Яка мета зустрічі Бойка і Ємельянова - залишається лише здогадуватися, але очевидно, що говорили вони не про погоду.
У Романа Бойка є двоє неповнолітніх дітей і дружина Бойко Оксана Степанівна. Як відомо, суддівські родини – часто успішні бізнесмени. У сім’ї Бойків ця закономірність підтверджується на всі 100%.
Дружина судді є засновником чотирьох компаній – ТОВ «Регіон-Трейд» (здійснення неспеціалізованої оптової торгівлі), ТОВ «Аеліта» (виробництво робочого одягу), ТОВ «Інтелект-А» і ТОВ «Інтелект-В» (видавництво програмного забезпечення). Крім того, Оксана є приватним підприємцем.
До речі, в декларації судді вказані лише два підприємства дружини, а ось про ТОВ «Інтелект-А» і ТОВ «Інтелект-В» чомусь забули.
Нам невідомі мотиви такого приховування, але це пряме порушення антикорупційного законодавства.
З компанією дружини «Аеліта» пов’язане ймовірне використання суддею свого службового положення. Зокрема, у 2010 році Оксана Бойко спробувала сумнівно приватизувати своєю компанією історичну будівлю в центрі Харкова, площею майже 2000 кв. м. Фірма хотіла викупити її за низькою ціною, але Фонд держмайна у 2008 році провів конкурс, переможцем якого стала ПФ «Алла». ТОВ «Аеліта» вирішила через суд отримати бажану нерухомість.
Нерухомість знаходиться в Харкові, але позов розглядав Господарський суд міста Києва, де працює чоловік засновниці – суддя Роман Бойко. І суд скасував результати конкурсу.
Далі «Аеліта» вирішила значно знизити для себе вартість нерухомості, за якою Фонд держмайна був намір продати приміщення. Тому знову звернулася до суду, і знову туди, де працює чоловік власниці компанії. Більше того, по неймовірному «збігу обставин» саме йому ця справа й потрапила на розгляд. Він відкрив провадження, призначив її до розгляду, а потім заявив самовідвід.
Не дивно, що в спорі суд став на бік Оксани Бойко і зобов’язав теруправління Фонду держмайна продати «Аеліті» цю будівлю за 6,5 млн грн, що майже вдвічі менше, ніж оцінка Фонду. Надалі це рішення було визнано незаконним і скасовано.
Але це не кінець історії. У 2014 році Господарський суд Харківської області виселив ТОВ «Аеліта» з цього приміщення. Однак фірма ще два роки не звільняла приміщення, що призвело до ще одного звернення до суду і примусового стягнення з «Аеліти» орендної плати.
З найближчих родичів судді відомо також про матір. Так, згідно з майновими деклараціями, Роман Бойко отримував у дарунок гроші від Бойко Тетяни Георгіївни. Жінка з таким же ПІБ брала участь у парламентських виборах. Удвох із Горбатько Олексієм вони є засновниками ТОВ «ПОЛТАВА-ІНТЕЛЕКТ-СЕРВІС». У 2014 році щодо цієї компанії управління фінансових розслідувань Міндоходів порушило кримінальне провадження начебто через ухилення від сплати податку на прибуток і податку на додану вартість.
А ще Бойко Тетяна Георгіївна є кінцевим бенефіціаром ТОВ «Центр сертифікації ключів «УКРАЇНА» (ТОВ «ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ «УКРАЇНА»). За нашими даними, саме ця компанія виплачує дружині судді найбільші доходи.
Ми також проаналізували стан і майно судді Романа Володимировича. У своїх деклараціях за 2014, 2015, 2016 і 2017 роки він зазначає зарплату, відсотки від банківських вкладів і подарунки. За чотири роки Роман Бойко офіційно заробив близько 1,6 млн грн.
Однак годувальником сім’ї є дружина. За такий же період Оксана Бойко принесла сімейному бюджету понад 17 млн грн офіційного доходу. Кругленькі суми мають подружжя і в заощадженнях: мільйони гривень готівкою, на банківських рахунках і навіть у дорогоцінних металах.
У 2011 році подружжя отримало свідоцтво на право власності на квартиру вартістю 1 096 450 грн в новобудові з площею 154 кв. м.
Суддя одноособово володіє двома земельними ділянками під Києвом 19,5 тис. і 1 тис. кв. м. Ще три ділянки 0,044, 0,088 і 0,24 га неподалік від столиці придбала дружина у 2014 році за надто низькою ціною в 338 тис. грн, яка явно не відповідає ринковій.
На придбаних за безцінь земельних ділянках ведеться активне будівництво гаражів, житла та садового будинку площею 362 і 165 кв. м. відповідно.
В майнову декларацію за 2017 суддя Роман Бойко вніс чотири транспортні засоби. Зокрема, з 2012 року у спільній власності подружжя знаходиться Toyota Camry за 299 343 грн. У користуванні ж дружини Оксани Бойко - решта три автомобілі. Це Ford Kuga, Range Rover і Infiniti EX37. Остання, до речі, записана на Горбатка Олексія Григоровича, бізнес-партнера матері судді Тетяни.
Отже, сім’я судді цілком заможна. Однак, з урахуванням тісних контактів з ще більш заможним символом корупції в господарських судах Артуром Ємельяновим та участі в його схемах, постає велике питання, чи ці статки зароблені чесно.
Судова реформа передбачає очищення судів від суддів із сумнівною репутацією, однак Вища кваліфікаційна комісія суддів повністю нівелювала цю мету судової реформи. Кваліфікаційне оцінювання суддів перетворилося на спосіб поліпшення майнового становища суддів, а не звільнення негідників.
Поки що стосовно Романа Бойка комісія оголосила перерву. Але практика показує, що після такої перерви судді успішно проходять перевірку. Тому прогнозуємо, що суддя Бойко таки буде здійснювати правосуддя пожиттєво. А Артур Ємельянов завжди матиме на увазі, кому передати свої побажання щодо «потрібних» судових рішень для тих, хто до нього звертається.
Ця інформація офіційно передана до Національного антикорупційного бюро України, Національного агентства з питань запобігання корупції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.
Джерело: PROSUD