Останні два з половиною роки свідому частину країни не залишає почуття глибокої ганьби, в яку вганяють дії президента та його оточення. Дивлячись на весь цей паноптикум, просто хочеться заплющити очі та вуха, настільки огидно виглядають найчастіше представники нової «еліти».
Однак уважний спостерігач може помітити деякі дива в тому, що відбувається. Ні, не в діях «слуг» та інших клоунів, які дорвалися до влади. А в тому, хто та як чергові скандали висвітлює. І в тому, які саме з них стають надбанням громадськості. Тому що ганьбляться тамади та фотографи постійно, а ось скандали роздмухуються з цих ганьб далеко не завжди.
Яскравим прикладом може бути злите відео та подальше його розкручування з поведінкою заступника міністра внутрішніх справ Гогілашвілі на блок-посту на Донбасі. Хоча нічого особливого (в шкалі цінностей «зелених», природно) не сталося: ну, бикував на поліцію замміністра, ну, матюкався, ну є у нього російський паспорт, дивно товаришує з Будановим. Ну, і що такого? Там, нагорі, завдяки вибору народу, адже всі такі. Чому ж із таким смаком топили саме Гогілашвілі? Особливо на тих каналах і в ЗМІ, які вважають наближеними до головного бенефіціара Зеленського Ігоря Коломойського?
А відповідь проста – Коломойський видавлює з оточення президента всіх, кого Зеленський навів самостійно, без погодження чи прямої вказівки Ігоря Валерійовича. І удар був націлений не на Гогілашвілі, а на його дружину – власного помічника-секретаря президента Марію Левченко. Тому що з Гогілашвілі переключилися на неї і виявилося, що вона взагалі незрозуміло, яким чином має доступ до секретних документів Офісу президента і на таких же незрозумілих підставах там працює.
Причому знову ж таки – нічого дивного з погляду світовідчуття та світогляду «кварталівців» у цьому немає. Як і з погляду більшості населення, якому «прозріти» щодо кричущого порушення всіх мислимих законів та норм з боку Марії Левченко знову ж таки допомогли канали та ЗМІ згаданого бенефіціара людини, яка сидить у президентському кріслі.
Чого ж досягає Ігор Валерійович? Відповідь зрозуміла – тотального контролю над президентом та перекриття всіх альтернативних джерел інформації та можливостей впливу на президента. Нехай навіть і тих, що виходять від клоунів із «Кварталу».
Всі ці кадрові інтриги йдуть у руслі відриву президента від колишнього довкілля – «Кварталу 95» та встановлення над ним контролю. За це борються групи впливу в оточенні президента, у тому числі й УДВ (управління державної охорони), яке має охороняти та захищати главу держави.
Після того як Андрій Богдан покинув посаду голови ОПУ, його головою УДВ призначили Сергія Рудя, який працював у охоронній компанії SecureIT. Примітно, що саме SecureIT охороняла Ігоря Коломойського. Один із її співзасновників – «Укрнафта». Другий – Олег Шайхет, у минулому особистий бодігард Коломойського. Він – батько начальника поліції Миколаївської області Сергія Шайхета та його брата Ігоря Шайхета.
У цій складній інтризі нас цікавить саме Ігор Шайхет, який відомий у вузьких колах як «інкасатор». Він є акціонером першої української СІТ-компанії (Cash-in-Transit, приватної компанії, яка займається інкасацією) – ТОВ «Сіт Сек’юріті». Саме ця компанія, за наполегливими чутками, відмиває «відкати», які отримуює сім’я президента.
Ось такий клубок. І тому стає зрозумілим ще один «злив», у якому фігурував Ігор Шайхет – влітку минулого року мережа облетіла інформація про бійку «слуги народу» Стріхарського із Шайхетом у момент, коли перший виявив свою дружину в обіймах другого. Щоправда, «злив» вийшов так собі – банальний адюльтер, який викликав скоріше почуття гидливості, ніж обурення діями Шайхета, чи то сам набив морду Стріхарському, чи навпаки.
Втім, що чекати від клоунів, які в підмітки не годяться гросмейстерові інтриг Коломойському? Як могли і що могли, те й злили. Ну, а талановиті шістки «слуг», бажаючи вислужитися перед останніми, зробили все, щоб скандал був яскравим.
Зрозуміло, що журналісти після цього «копнули» далі та з’ясували цікаві подробиці щодо Ігоря Шайхета. Він виявився сином того самого Олега Шайхета, який охороняв Коломойського та братом Сергія Шайхета, керівника Миколаївської поліції.
Ось що писала про представників родини Шайхетів «Думська», яку до «жовтої преси» аж ніяк не віднесеш: «Олег Шайхет дослужився до полковника, командував спецпідрозділом «Сокіл» волинського УБОЗу. Наразі займається охоронним бізнесом. Його фірма «Сек’юрайті» тісно пов’язана зі структурами Ігоря Коломойського. Діяльність компанії займається найближчим соратником Коломойського, екс-губернатором Одеської області, а нині головою Волинського облради Ігорем Палицею. Власне, Шайхет вважається мало не правою рукою Палиці (вони земляки).
Син полковника Шайхета, Сергій Шайхет, у 2010 році працював слідчим у Печерському РВВС та вів справу активіста та блогера Олександра Володарського. Останнього затримали за імітацію статевого акту під стінами Верховної Ради на знак протесту проти дій Нацкомісії з питань моралі. Володарський звинуватив молодого слідчого у низці порушень. Зокрема, активіст стверджував, що Сергій Шайхет погрожував підкинути йому наркотики та сфабрикувати підроблені справи за статтями про згвалтування та спокушання неповнолітніх. Крім цього, за словами Володарського, міліціонер не допускав до нього адвоката, наданого Гельсінською Правозахисною Групою.
7 грудня 2015 року Сергія Шайхета було звільнено з поліції через службову невідповідність: він не пройшов атестацію, але оскаржив рішення атестаційної комісії в суді і поновився на посаді.
У грудні 2016 року майор поліції Сергій Шайхет очолив слідче управління ГУ Національної поліції України в Одеській області. У липні 2020 року очолив Головне управління нацполіції в Миколаївській області».
Тож родичі в Ігоря Олеговича непрості. І тому інформацію про те, що його ТОВ «Сіт Сек’юріті» відмиває брудні гроші Зеленського, варто сприймати серйозно.
За які такі заслуги Ігор Олегович передав свою автомашину Audi Q7 своєму братові Сергію, невідомо, але факт залишається фактом:
Все б нічого, якби брат не носив погони і не обіймав чималу посаду в поліції. Тож версія про те, що Сергій Олегович періодично допомагає Ігореві Олеговичу у вирішенні аж ніяк не домашніх справ, теж має вагомі підстави.
І, ймовірно, саме родинні зв’язки дозволили київській компанії Шайхета Ігоря Олеговича – ТОВ «Сіт Сек’юріті» – на безконкурсній основі виграти тендер одеської дирекції «Укрпошти» на охоронні послуги у вигляді інкасації грошової виручки.
Що дивно, за дуже насиченого охоронного ринку в Одесі жодна місцева компанія не зацікавилася тендером на 2 мільйони гривень, у зв’язку з чим «Укрпошта» в результаті закупила послугу з переговорної процедури.
Та й Держаудитслужбу, яка відстежує майже всі тендери на охоронні послуги на Одещині, абсолютно не зацікавили нюанси безконкурсної двомільйонної закупівлі «Укрпошти». Те, що Сергій Олегович очолював Одеську поліцію, теж якось пройшло повз увагу всіх причетних. Що ж, бувають і такі збіги.
Як збігом було і те, що зі зміною влади в країні компанія Ігоря Шайхета «Сіт Сек’юріті» різко наростила обсяги виграних тендерів:
Здебільшого це послуги з інкасації відділень «Укрпошти». Не лише на Одещині, а й в інших областях. Але присутні й інші державні підприємства, серед яких напрочуд багато одеських:
Усього ж тендерний портфель ТОВ «Сіт Сек’юріті» складає 76 546 390 гривень:
Повертаючись до переможця багатомільйонних тендерів ТОВ «Сіт Сек’юріті», варто ще згадати дві речі. Перша – шквал судових розглядів, у яких він просто тоне:
Справжній квітник: кримінальні, цивільні, адміністративні, господарські позови.
Ще один цікавий нюанс – засновники ТОВ «Сіт Сек’юріті»:
Нікого не бентежить адреса одного із засновників, який вніс майже півтора мільйона гривень до статутного капіталу фірми? Особливо тих, хто мав би за боргом служби перевіряти фірми, які отримують поза конкурсом мільйонні тендери.
Втім, якщо згадати початок матеріалу і той факт, що за інкасатором Зеленського стоїть бенефіціар Зеленського, питання якось відпадають самі собою.