Одіозний податківець, колишній перший заступник начальника Головного управління податкової міліції ДПС України часів незабутнього майстра податкових схем Олександра Клименка, люстрований генерал-майор податкової служби України Юрій Атаманюк знову має всі шанси зайнятися тим, чим займався за часів Януковича – розкраданням бюджету.
Справа в тому, що «слуги Голобородька», які обіцяли «нові обличчя», привели зі собою до влади жахливий натовп, нездатний навіть на крадіжку без сторонньої допомоги. І там, де потрібно вибудувати хоча б примітивну схему, всі ці клоуни, тамади і фотографи просто безсилі через відсутність інтелектуальних здібностей.
На допомогу приходять старі кадри, які після Майдану залишилися не при справах – вони були настільки токсичними, що постмайданна влада, яка теж гостро потребувала людей, які хоча б трохи розуміються на державному управлінні, не підпускала їх на гарматний постріл до потоків.
Але клоуни, які волею «наймудрішого народу» стали нинішньою владою, не нехтують нічим – вони розуміють, що їхні дні злічені, тому головне завдання – вкрасти якомога більше за якомога коротший термін. І ось тут і може знадобитися Юрій Атаманюк, який ще за часів Януковича отримав від колег по крадіжці бюджету почесне звання «задньопривідний отаман» - за майстерність у вибудовуванні схем.
Нині Юрій Анатолійович працює як «експерт з податків і економіки» на проросійських каналах "Наш", "Інтер", ZIK, 112 та NewsOne. Але з’являється і в ефірі рупора «зелених» - каналу "1+1". Чим конкретно буде займатися на службі у Голобородька (якщо той, звісно, його покличе – в стані «слуг» за потоки йде ще та гризня) – невідомо. Але, якщо покличуть, то можна припустити, виходячи з того, чим займався Атаманюк в «Мінздоху» Клименка.
Одну з схем, яку він вибудував в ті часи, Юрій Анатолійович без вагань розповів в інтерв’ю виданню "Київвлада", розповідаючи про те, як крадуться гроші з бюджету. За словами Атаманюка, головним інструментом ухилення від сплати податків є так звані скрутки, щомісячні обіги яких досягають 25 мільярдів гривень.
«Майданчик, який існував для ухилення від сплати податків – так звані скрутки, коли продавалися документи реальним мережам, їм давали документи на податковий кредит, на витрати. І обіг цих “скруток” за місяць був 25 мільярдів гривень, 5 мільярдів гривень ПДВ не надходило до бюджету. Ось вам, де було виконання плану», – сказав Юрій Атаманюк.
За його словами, головним у схемі є конвертаційний центр, який робить «скрутку» діючому бізнесу, продаючи йому всі необхідні документи для уникнення сплати ПДВ та податку на прибуток. Вартість документів, каже Атаманюк, варіюється від 10 до 13%, а схема, за його словами, полягає в наступному – імпортери завозять товар, розмитнюють його, після чого на ринках (наприклад, на «Сьомому кілометрі») товар продається за готівкові кошти. При цьому на імпорт залишаються прихідні документи, згідно з якими товар нібито в наявності ще є. Потім документи продаються компанії, якій потрібно платити ПДВ на території України.
Щоправда, він звинувачував у цій крадіжці нинішню владу, але схему-то придумав він сам ще років 12 тому. Вона виявилася настільки дієвою, що її змогли використовувати навіть «слуги» з їхніми невисокими інтелектуальними здібностями. Зрозуміла образа автора за безкоштовне використання свого дітища й бажання знову очолити його, але тут вже все залежить від здатності Атаманюка знайти підхід до потрібних людей в Офісі президента.
Читайте також: Чому Юрія Атаманюка називали «задньоприводним отаманом»
У часи втікача в сусідню країну "Баті" і в перші роки після цієї епічної втечі, коли нова влада намагалася влаштувати «розбір польотів», ім’я Юрія Атаманюка досить часто спливало в зв’язку зі скандалами, пов’язаними з акцизами на алкоголь, тютюн і підпільним випуском різної алкогольної продукції.
Він разом з ексміністром Захарченком контролював спиртові заводи й отримував відкат буквально з кожної пляшки. Навіть називається сума – за кожну пляшку горілки виробник платив 50 копійок. Сума начебто смішна, але перемножте її на сотні мільйонів вироблених пляшок. Але і цього було мало – силовики під егідою Атаманюка, Клименка і Захарченка змушували виробників ще гнати спирт «наліво».
Горілкою і «скрутками» діяльність Юрія Атаманюка не обмежувалася – в кримінальному угруповані, організованому Андрієм Головачем (перший заступник голови ДПС) на прізвисько "Кефірчик", він був другою особою, а займалися вони контролем діяльності мережі конвертаційних центрів по всій країні. Збирали щомісячні побори в сумах, що перевищували сотні тисяч доларів США. (Ось звідси і така поінформованість Атаманюка в схемі).
Ще одним місцем, де «зароблялися» колосальні гроші, була митниця, де імпортери за відкат завозили товари за заниженою вартістю. Всі схеми були відпрацьовані на найвищому рівні, й Юрій Атаманюк був не останнім учасником в ефективній роботі таких схем вимивання грошей з держбюджету.
Він був бізнес-консультантом їх куратора Олександра Клименка, відпрацьовуючи свої здібності на реалізації схем з отримання відкатів, виведення коштів в офшори і легалізації вкраденого. Згідно з матеріалами слідства (розпочатого в 2014 році і заглохлого через кілька років), діючи за підтримки Андрія Головача, Атаманюк створив розгалужену мережу конвертаційних центрів, через які й переводили кошти в готівку. З кожною операцією такого «обналу» Головач і Атаманюк отримували 0,5%, але в масштабах грошових потоків це приносило їм сотні мільйонів. Головач навіть деякий час провів за ґратами, але ось до Атаманюка чомусь питань не було – до квітня 2015 року він працював на посаді заступника начальника податкової міліції. Після цього його звільнили за законом про люстрацію.
ERROR: Unrecognized character \xEE; marked by <-- HERE after "; $out=&ф<-- HERE near column 36 at (eval 112) line 1.
Цікаво, що навіть після люстрації (Атаманюк потрапив під Закон «Про очищення влади», і йому заборонено 10 років працювати в державних органах) Юрій Анатолійович примудрився втертися в довіру до ексочільника Одеської області Міхеїла Саакашвілі.
Як? Порадами та рекомендаціями щодо побудови «хлібних» схем на митниці, звісно ж. Саме Атаманюк – автор і ідейний натхненник так званої горіхової мафії, ключової схеми на митниці в 2015-2016 роках.
Назва дещо кумедна – «горіхова мафія», але коли вникнеш в деталі, стає не до сміху. В Україні на той момент кілограм горіхів коштував менше як долар. В кінцевій точці експорту – на Близькому Сході – від п’яти до дев’яти. Прибуток – до 900%, куди там наркотикам! Але цього організаторам схеми, серед яких ключову роль грав Атаманюк, виявилося мало. Вони вирішили ухилитися від сплати мита.
Ось що говорив з цього приводу Семен Кривонос, перший заступник начальника Одеської митниці: «Однозначно, навколо цього бізнесу зріє корупція… Говорили про десятки тисяч доларів там за кожну експортну операцію, яка відбувалася, починаючи з підготовки документів, де ти взяв цей горіх, від підготовки документів, що доводять походження цього горіха. Те ж саме — фітосанітарний сертифікат. Без цього просто пропуск через державний кордон неможливий, тебе не випустять».
Тільки з Одеси в 2015 році відправлено на експорт майже чотири тисячі тонн горіхів на 13,5 мільйона доларів. Понад 300 мільйонів гривень. І це тільки за офіційними даними.
А щоб ухилитися від сплати мита, Атаманюк вирішив використати воїнів АТО, вірніше, пільги, що їм надавала держава. Але справжні солдати до цього «бізнесу» стосунку не мали – хто б їх пустив на мільйонні потоки, та й звідки у них на все це гроші й зв’язки?
Ці схеми змогли стати можливими тільки завдяки високопоставленим чиновникам, які «кришували» сумнівний бізнес, а також підприємцям, що прикривалися статусом воїнів, і через «друзів» на найвищих щаблях оформляли вантажі з дуже значним заниженням ціни. В результаті бюджети недоотримали мільйони гривень.
За 2016 рік через фірми-одноденки оформили більше як 600 машин з горіхами. У схемі брали участь компанії з гучними назвами «Воїни АТО», «Фудка», «Ніколя Должані», «Актун» і «Файнпрод».
За найскромнішими даними, податок з однією відправленої машини становив 30 000 гривень, але жодної копійки сплачено не було. В результаті бюджет втратив 18 мільйонів гривень. Коли ж податкова намагалася перевірити ці фірми, то після призначення перевірок «підприємці» моментально змінювали фірму-одноденку на іншу, продовжуючи працювати.
Цю системну несплату податків неможливо було б провести без високих покровителів, ниточки від яких ведуть до колишнього головного фіскала країни Клименка. А ключовою «ниточкою» і був Юрій Атаманюк.
Щоправда, суспільний резонанс тоді спрацював – за вимогою Гройсмана ГПУ під керівництвом Луценка схему ліквідувала, а її ідейний натхненник, відбувшись легким переляком і декількома грошовими сумами, перекваліфікувався в телевізійні експерти.
Нестабільні часи Юрій Анатолійович вирішив перечекати в Асоціації платників податків, яка, схоже, є тихим «відстійником» для корупціонерів, що потрапили в опалу.
ERROR: Unrecognized character \xEE; marked by <-- HERE after "; $out=&ф<-- HERE near column 36 at (eval 113) line 1.
Тут Атаманюк трудиться на посаді заступника керівника Асоціації Грігола Катамадзе, який є найближчим соратником нинішнього грузинського в’язня і колишнього очільника Одещини Саакашвілі, при якому і розквітли бурхливим цвітом всілякі схеми на одеській митниці.
Була ще жалюгідна спроба втиснутися у виборчий список «Батьківщини» на виборах 2019 року, але вона виявилася невдалою, хоча сам Атаманюк активно розповідав, що він вже без п’яти хвилин депутат.
І ось – новий сплеск активності. Чим він викликаний? Точно невідомо. Як ми вже писали на початку, розуміючи свій швидкий крах, нинішня влада всіма силами намагається витиснути з днів, які залишилися, максимум матеріальних активів для себе. Як і хто це зробить – їх не турбує. Тому професіонал мутних схем класу Атаманюка має всі шанси потрапити на одну з ключових посад. Можливо, це буде митниця. Можливо – фіскальна служба. Можливо, щось, пов’язане з ПДВ або горілчаним бізнесом – у всіх цих сферах Атаманюк має величезний досвід. Найближче майбутнє покаже.