У квітні 2022 року заступник командувача військ Центрального військового округу Росії генерал-майор Міннекаєв заявив: «Контроль над півднем України — це ще один вихід у Придністров’ї, де також зазначаються факти утисків російськомовного населення».
26 жовтня 2022 року Міністерство фінансів США оголосило, що Кремль веде «послідовні кампанії зі шкідливого впливу» в Молдові і системно корумпує місцевих політиків. У результаті під санкції потрапили 12 компаній та 9 осіб. Крім молдавських діячів, серед них виявився син екс-генпрокурора Росії Ігор Чайка (відомий також як ЙФЯУ9). Також у списки санкцій внесли трьох російських політтехнологів.
Центр «Досьє» разом із партнерами з RISE Молдова з’ясував, як саме Ігор Чайка намагався вплинути на молдавську політику, хто у ФСБ курирував політтехнологів, що потрапили під санкції, і як наближені до служби аналітики опрацьовували сценарії захоплення цієї країни.
Навіщо Кремлю Молдова?
«Є побоювання вважати, що [Володимир Путін] як проект своєї спадщини прагне відтворити Радянський Союз, а потім, хто знає, чи буде його апетит задоволений з’їденим, чи він вирішить піти далі?», — запитувала заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд у грудні 2021 року, за два місяці до вторгнення російських військ до України.
Багато експертів вважають вкрай уразливою для атаки метою Молдову — ця найбідніша країна Європи не входить до складу НАТО і межує з Одеською областю України, а більшість населення вільно розмовляє російською. На території Молдови ще з 1990 року існує невизнана Придністровська республіка — прокремлівський сепаратистський регіон. У Придністров’ї розташована російська військова база, прапор Росії використовується як другий державний, а ПАРЄ вважає регіон «зоною російської окупації».
«У Придністров’ї, на непідконтрольній Молдові території, знаходиться основний штаб ФСБ. Тут навчають та координують кадри для нелегальної роботи по регіону, особливо на півдні України. Поки цей сепаратистський регіон є важкодоступним для молдавських та українських спецслужб, тут можна збирати дані про регіон і готувати диверсійні групи. А також мобілізувати людей на випадок, якщо путінські війська досягнуть успіху в Миколаївській та Одеській областях», — розповідає журналісту RISE співрозмовник із керівництва однієї з молдавських спецслужб.
Карта окупованих Росією територій на 31 жовтня 2022 року. Джерело: Deep State
Куратори із ФСБ
30 травня 2017 року банкетна зала в московському ресторані була прикрашена золотими повітряними кульками, а столи ломилися від червоної ікри, оселедця та інших закусок — стандартний набір для гулянок людей старшого покоління. Але винуватець урочистостей був зовсім не простою людиною. Це генерал ФСБ Дмитро Мілютін, заступник голови Департаменту оперативної інформації (ДОІ) П’ятої служби ФСБ.
Привітати його з 50-річчям зібралися найближчі друзі та товариші по службі, а Центр «Досьє» зміг ознайомитися з відеозаписом банкету. Вона допомогла нам ближче розглянути співробітників п’ятірки і дізнатися, про що вони мріють. Надаємо слово самим гостям:
Святкові купюри з Мілютін. Джерело: Центр «Досьє»
«Я хочу випити за кохання Діми до Батьківщини. Причому під Батьківщиною я розумію всю територію колишнього Радянського Союзу. І коли ми із захопленням дивимося новини із Сирії, іноді з України чи Донбасу, я особисто вважаю, що це тверда рука Діми», — підняв тост за ювіляра дитячий онколог Олександр Карачунський.
Олександр Карачунський (ліворуч) із Мілютіним. Джерело: Центр «Досьє»
«Було вражено ось цими словами «за Батьківщину в межах Радянського Союзу». Я, мабуть, це, по-перше, не забуду. Але не просто не забуду! Це для мене посил і орієнтир у цьому житті», — зворушився добряче напідпитку генерал.
Зона відповідальності Дмитра Мілютіна у П’ятій службі — саме території колишнього СРСР. Генерал народився 1967 року в Іжевську, там же розпочинав службу. Перспективного чекіста відправили вчитися до Академії ФСБ, і після закінчення він залишився в столиці. Незабаром Мілютіна перевели до Служби оперативної інформації та міжнародних зв’язків (СОІМС) ФСБ, яку пізніше перейменували на 5-ту службу.
На той час СОІМС очолював генерал-полковник Віктор Комогоров із найближчого оточення тодішнього директора ФСБ Миколи Патрушева. Офіцери СОІМС тримали під контролем впливових політиків у країнах СНД та займалися зовнішньою розвідкою. Генерала Комогорова звинувачували в дестабілізації політичної обстановки в Грузії та Молдові, а в Абхазії, Придністров’ї та Південній Осетії він безпосередньо займався місцевими виборами і домагався потрібного для Кремля результату.
Після призначення вихідця з пітерського клану силовиків Сергія Бесіди главою 5-ї Служби повноваження відомства різко розширилися: крім вербування агентів, співробітники «п’ятірки» почали, згідно із законом про ФСБ, «добувати розвідувальну інформацію на користь безпеки Російської Федерації, підвищення її економічного, науково -технічного та оборонного потенціалу». Сьогодні офіційні представники «п’ятірки» шпигуть під «дахами» російських посольств у 49 країнах світу і звітують безпосередньо перед Москвою.
У Департаменті оперативної інформації «п’ятірки» Мілютін відповідає за розробку оперативних планів і займається країнами СНД, і його думку високо цінують у керівництві ФСБ, кажуть співрозмовники «Досьє». За інформацією джерел незалежного розслідувального видання RISE Moldova у спецслужбах Молдови та України, на початку вторгнення російських військ в Україну йому доручили опрацювати ідею відкриття другого фронту з боку Придністров’я.
Мілютіну підпорядковуються «придністровський» та «молдавський» відділи ДОІ. "Придністровський" відділ очолює Іван Король, а "молдавський" - Валерій Солоха.
Валерій Солоха (праворуч) та Мілютіни. Джерело: Центр «Досьє»
Іван Король (посередині) позує на тлі Бендерської фортеці із заступником міністра МДБ Придністров’я з оперативної роботи (ліворуч). Джерело: RISE Moldova
Солоха також виступив на ювілеї начальника.
«Я – прихильник жорстких операцій, – заявив співробітник ФСБ. - 2 ПК [ймовірно, кулемета Калашнікова - ЦД] на повороті дороги. Ні, ми ведемо тонку політичну гру [заперечує зазвичай Мілютін]. Намагаюся, намагаюся ось увійти до цього фарватера тонкої політичної гри, приймаю. Але, коли я незгодний, лаятися не можна за командира, все одно 2 ПК на повороті дороги. Вони всі проблеми мають вирішити. Дмитре Віталійовичу, за цей бунтарський дух, який багатьом не подобається. Можливо, хтось не розуміє вашої парадигми, але нас небагато, хто вписується в цей фарватер, ви нами дорожите, підтримаєте, звичайно, нас, ну, а ми прикриємо вам спину як ті кулеметники. З нами можна!
Чим ми зайняті у Молдові
Операції, які проводила ФСБ у Молдові, справді були досить прямолінійними. Ще в 2020 році Центр «Досьє» та RISE з’ясували, що тодішній глава країни Ігор Додон регулярно телефонував кількох співробітників російських спецслужб і навіть заздалегідь передавав проект своєї промови на Мюнхенській конференції з безпеки генералу СЗР.
Сам Дмитро Мілютін приїжджав до Молдови у дні інавгурації Додона у 2016 році, а його підлеглий куратор Придністров’я Іван Король з 2014 року навідується до країни по 2-3 рази на рік, використовуючи дипломатичні паспорти. Це випливає із прикордонної бази Молдови, до якої отримали доступ журналісти RISE.
Москва допомагала Додону як на словах, а й у справі. Наприклад, напередодні виборів мера Кишинева у 2019 році у столиці Молдови висадився десант із російських політтехнологів. Двоє з них Леонід Гонін і Володимир Широбоков, які потрапили під санкції США, — земляки Мілютіна, і це не випадковий збіг.
Як дізнався Центр «Досьє», Володимир Широбоков звітував перед Мілютін про свою роботу. Зокрема, у 2019 році він склав звіт, під назвою «Оцінка рівня готовності штабів ПСРМ до місцевих виборів». Згідно з документом, підсумком роботи мала стати «підготовлена база для висадки розширеної технологічної групи» з Росії.
За словами співрозмовників RISE Moldova, близьких до оточення партії, Широбоков три роки поспіль допомагав штабу соціалістів — на місцевих виборах 2019 року, на президентській кампанії 2020 року, на парламентських та позачергових місцевих виборах 2021 року. Останні дві кампанії земляк генерала ФСБ, за словами джерела молдавських журналістів, пропрацював з-за кордону.
Широбоков у штабі соціалістів із картонною фігурою екс-мера Бельц Ренато Усатого — конкурента соціалістів на виборах. Джерело: RISE Moldova
До команди Широбокова входили й інші російські політтехнологи, які потрапили під санкції — Ольга Грак і Юрій Гудилін. Про них «Досьє» та RISE теж розповідали у 2020 році. Уродженця Львова Гуділіна джерела «Досьє» вже тоді називали співробітником П’ятої служби ФСБ. За інформацією Мінфіну США, у 2020 році Гуділін і Грак тиснули на високопосадовців партії соціалістів, щоб ті прийняли їхню допомогу. В обмін вони обіцяли забезпечити співпрацю із адміністрацією президента Росії.
Ольга Грак та Юрій Гудилін у передвиборчому штабі соціалістів у Кишиневі у 2020 році. Джерело: RISE
«У 2020 році Гуділін також сприяв створенню платіжного каналу з використанням криптовалюти Tether, ймовірно, для фінансування операцій із впливу на вибори. 2021 року пов’язані з ФСБ політичні консультанти запропонували використати російське МВС, щоб шукати громадян Молдови, які живуть у Росії, і переконувати їх проголосувати на виборах. Крім того, російські ЗМІ мали просувати корисні для кампанії Додона повідомлення серед молдаван, які проживають у Росії», — заявив Мінфін США.
Ще одним спільним знайомим генерала Мілютіна та Ігоря Додона виявився заступник голови фонду «Росконгрес» Григорій Великих, який теж гостював на ювілеї чекіста. Незважаючи на начебто громадянську посаду, у своєму тості він називав генерала ФСБ «командиром» і розповідав, як щасливий з ним співпрацювати.
«Практично відразу він [Мілютін] мені сказав, що на нас чекають великі досягнення. І, незважаючи на те, що я не вважаю себе довірливою людиною, я йому повірив і взагалі не помилився. Справді, у роботі з командою Дмитра Віталійовича мені вдалося багато чого досягти. Тому і в процесі роботи він став для мене яскравою і значущою людиною, наставником і командиром з великої літери».
Григорій Великих на ювілеї. Джерело: Центр «Досьє»
Чим саме займається Великих під керівництвом Мілютіна, достеменно невідомо, але з публічних джерел можна з’ясувати, що їхні професійні інтереси справді збігаються. Наприклад, на сайті партії соціалістів Молдови можна знайти звіт про зустріч Великих із президентом Молдови Ігорем Додоном. Крім того, у Росконгресі працювала дружина генерала Мілютіна Наталія.
Ігор Додон (у центрі) та Григорій Великих (праворуч). Джерело: Партія Соціалістів Республіки Молдова (socialistii.md)
Союз Додону та Чайки
Незабаром після того, як США представили молдавський пакет санкцій, у газеті The Washington Post вийшов матеріал про російське втручання у політику Молдови. Газета з’ясувала, що ФСБ зараз робить ставку на бізнесмена та політика Ілона Шора. Він є головою партії «Шор», депутатом парламенту Молдови, а також засудженим у справі зникнення з молдавських банків мільярда доларів. Шор провину заперечує і називає своє переслідування політично вмотивованим; Ще до набрання чинності він втік із країни і зараз живе в Ізраїлі. Його дружина Сара відома як співачка Жасмін.
Міжнародний розшук не заважає Шору займатись політикою у Молдові: його прихильники влаштовують нечисленні мітинги протесту проти політики Майї Санду. У документах ФСБ, з якими ознайомилася The Washington Post, Шора називають політиком, якого в країні або ненавидять аж до алергічної реакції, або ідеалізують. Але Шор не завжди був головним активом ФСБ РФ у політичній системі Молдови. Ще недавно цю роль виконував президент Молдови, тепер уже колишній, Ігор Донон. А його російським «гаманцем» був син екс-генпрокурора Росії Ігор Чайка.
У 2020 році Додона чекали перевибори. Його головною опоненткою стала Майя Санду, яка взяла курс на зближення із Євросоюзом. У своїй кампанії президент постійно нагадував молдаванам про загрозу зовнішнього впливу на країну через некомерційні організації.
«Ми перетворимося на бананову республіку, в якій сидять кілька десятків тисяч НУО, які керують Молдовою. Навіщо тоді потрібний буде парламент, президент? Буде кілька НУО, які керуватимуть країною на гроші, що надходять з-за кордону», — заявляв Додон у травні 2020 року за півроку до виборів.
Вже у листопаді він програв Майє Санду у другому турі голосування. І незабаром сам зайнявся тим, від чого застерігав своїх співвітчизників — створив некомерційну організацію з іноземним фінансуванням, з’ясували «Досьє» та RISE.
30 червня 2021 року було зареєстровано «Молдавсько-російський діловий союз». Очолив його сам Додон, а основними «союзниками» стали рух «Ділова Росія» та його офіційний представник у Молдові Ігор Чайка.
Через кілька днів після реєстрації «союзу» Додон продовжував таврувати «зрадників, які продавалися іншим» на опозиційному мітингу в Кишиневі. Однак незабаром його організація почала справно отримувати фінансування із Росії. Як випливає з банківських проводок, які опинилися у розпорядженні «Досьє», діловий союз Додона встиг отримати шість платежів на загальну суму понад 20 мільйонів рублів: три з них до початку війни в Україні, три після. The Washington Post пише, що Додон в «Молдавсько-російському діловому союзі» мав зарплату в 29 тисяч доларів на місяць, проте джерела Центру «Досьє» з оточення «Партії соціалістів» кажуть, що йшлося про меншу суму — близько 10 тисяч євро на місяць.
Організація могла бути інструментом впливу на парламент Молдови. Як стверджує Мінфін США, напередодні парламентських виборів у липні 2021 року Ігор Чайка та прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков планували послабити главу Молдови Майю Санду та повернути країну під вплив Кремля.
RISE звертає увагу на те, що в дні траншей Додон, який обрався до парламенту, закликав до дружби з Кремлем або лаяв західний вплив на Молдову. Гроші спочатку надходили від Ігоря Чайки на рахунки «Ділової Росії», а наступного дня ті самі суми йшли до Молдовсько-російського союзу.
Дипломатична місія ФСБ
Тим часом ФСБ, окрім російських політтехнологів, посилала до Молдови і своїх співробітників — під дипломатичним прикриттям. Журналісти RISE вивчили базу перетинів кордону з Молдовою та виявили закономірність: приблизно з середини 2014 року, тобто після анексії Росією Криму, до Молдови щороку в’їжджають росіяни з дипломатичними паспортами — і щоразу по три. Їхні документи, судячи з серійних номерів, найчастіше видавалися один за одним, як це було у розкритих після отруєння Скрипалів співробітників ГРУ. Більшість гостей приїжджали в країну на рік і більше до Молдови не поверталися.
Джерело RISE, близьке до посольства Росії в Кишиневі, каже, що ці люди не працювали у дипломатичному представництві. Під час найближчого розгляду Центр «Досьє» знайшов у багатьох із цих «дипломатів» зв’язки з ФСБ. З 24 осіб четверо прописані у військових частинах або будівлях Прикордонної служби ФСБ, ще двоє були зареєстровані у відомчих будинках спецслужби, двоє інших проходили військове навчання. Зрештою, серед «дипломатів» виявився керівник «придністровського відділу» ДОІ П’ятої служби ФСБ Іван Король, підлеглий Мілютіна.
Остання трійка — Дмитро Рябов, Дмитро Попов та Олег Сафін — заїхали до Молдови за чотири місяці до початку війни і, зважаючи на все, залишаються в країні досі.
Судячи з даних білінгів Дмитра Мілютіна за перше півріччя 2022 року, які є у розпорядженні «Досьє», деякі з псевдо-дипломатів періодично телефонують з генералом.
Таблиця «дипломатів» з датами в’їзду та позначками
ПІБМісце народженняпаспортдата видачів’їздвиїздпримітки Король Іван Дмитрович Львівська обл. УРСР ***24 856 07.12.2018 25.05.2014 31.05.2014 Голова «придністровського» відділу ДІІ 5-ї служби ФСБ Єфремов Олексій Васильович Хабаровськ СРСР ***10 421 18.07.2014 29.07.2014 24.07.2018 Гаврилов Микола Геннадійович Chuvashia USSR ***10 422 18.07.2014 03.08.2014 04.08.2015 Орловець Микола Миколайович Алма-Ати Казахстан ***10 419 18.07.2014 05.08.2014 05.08.2015 Був зареєстрований у прикордонній службі ФСБ (М’ясницька дом 1), зараз проживає у відомчому будинку ФСБ за адресою: Москва, вул. Теплий стан, будинок 5 Диняк Сергій Вікторович Хабаровськ СРСР ***10 420 18.07.2014 15.08.2014 14.08.2017 Раніше служив у в/ч 2567 (прикордонний інститут ФСБ у м. Голіцино Московської області) Шипіцин Єгор Васильович Pskov USSR ***128 475 24.08.2015 01.09.2015 29.08.2016 Климанов Сергій Михайлович Leningrad ***128 476 24.08.2015 07.09.2015 05.09.2016 Мешкає в будинку, де отримали квартири кадрові офіцери ФСБ, ГРУ та СЗР, за адресою: Москва, Профспілкова хата 136 Римар Андрій Олександрович Kursk USSR ***132 742 26.08.2016 08.09.2016 07.09.2017 У 1993 році закінчив Далекосхідне вище загальновійськове командне училище в м. Благовіщенську Амурської області Ромашин Андрій Володимирович Свердловськ USSR ***137 539 07.09.2017 11.09.2017 10.09.2018 Бекарєв Віктор Вікторович Novosibirsk USSR ***137 573 11.09.2017 14.09.2017 13.09.2019 Був зареєстрований у Челябінську на вул. Власенко, будинок 8, де розташоване Прикордонне управління ФСБ. Потім, служив на офіцерській посаді у 124-му Пржевальському прикордонному загоні (в/ч 2420). Клімов Сергій Леонідович Moscow USSR ***137 560 08.09.2017 18.09.2017 17.09.2018 Мешкає у відомчому будинку співробітників ФСБ, за адресою: Москва, Мічурінський проспект, будинок 25 Скринь Олександр Олександрович Mari Ell USSR ***141 332 03.07.2018 09.07.2018 07.07.2020 Служив у в/ч 2567 (прикордонний інститут ФСБ у м. Голіцино Московської області) Локтанов Денис Михайлович Калуга РФ ***141 333 03.07.2018 04.09.2018 12.09.2019 Муравйов Вадим Олексійович Ленінград СРСР ***141 368 05.07.2018 13.09.2018 12.09.2019 Бірюков Євген Іванович Красноярськ СРСР ***147 411 26.09.2019 28.09.2019 23.09.2020 Заїров Дмитро Олегович Москва СРСР ***147 396 25.09.2019 29.09.2019 23.09.2020 Кротов Євген Вікторович Havana Cuba ***147 717 14.10.2019 18.10.2019 23.10.2020 Місцем його роботи було зазначено: Офіцер штабу - ПУ ФСБ РФ ПО СПБ І ЛО В/Ч 2139 Савков Дмитро Валерійович Красноярськ СРСР ***151 659 22.10.2020 28.10.2020 20.10.2021 Марченко Анатолій Ігорович Москва СРСР ***30 602 21.10.2020 28.10.2020 Федотов Дмитро Олексійович Moscow USSR ***151 658 22.10.2020 30.10.2020 20.10.2021 Батько служить в/ч 95 006 (Головне управління спеціальних програм президента РФ, спецметро, бункери) Родіонов Олександр Іванович Калінінград СРСР ***151 660 22.10.2020 30.10.2020 21.10.2021 Рябов Дмитро Миколайович Москва ***157 118 28.10.2021 02.11.2021 Служив у спецназі ВДВ Сафін Олег Тимурович Узбекистан ***157 140 01.11.2021 04.11.2021 Попов Дмитро Петрович Воронеж ***157 142 01.11.2021 06.11.2021Із початком війни в Україні про «тонку політичну гру» у ФСБ взагалі забули. За даними джерел RISE у спецслужбах Молдови та України, генералу Дмитру Мілютіну доручили приділити особливу увагу Придністров’ю, яке використовується як база для операцій ФСБ. Тепер, як стверджують співрозмовники, Мілютін займається не лише Молдовою з Придністров’ям, а й півднем України — Одеською та Вінницькою областями.
До того ж, випливає з білінгів, після початку війни Дмитро Мілютін кілька разів телефонував до спецслужб з Південної Осетії — ще однієї невизнаної прокремлівської республіки. Генерал спілкувався з екс-головою КДБ Південної Осетії Віктором Шаргаєвим, а також із нинішнім керівником південноосетинського КДБ Олегом Шираном. Крім того, до топ-5 його контактів (не рахуючи родичів) увійшов Володимир Антюфєєв — колишній голова КДБ Придністров’я та колишній віце-прем’єр ДНР із силового блоку.
«[Глава ДОІ] Георгій Олександрович Гришаєв та [його заступник] Дмитро Віталійович Мілютін входять до когорти тих генералів ФСБ, які мріють про відродження СРСР і готові служити цій ідеї вірою та правдою. По суті, їхня діяльність сильно нагадує більшовицький Комінтерн. Їм здається, що досить розставити в колишніх радянських республіках потрібних людей, і процес піде як по маслу. Вони відмовляються розуміти, що потяг давно пішов, вже виросли інші покоління і їм барабаном леніни-сталіни, пролетарі всіх країн та червоні прапори. Але ці чекісти впиратимуться до останнього і вимагатимуть нових бюджетів на свою діяльність», — розповів «Досьє» співробітник апарату Держдуми, який спостерігав за виступом генералів на закритій нараді щодо України.
Громадський договір від чекістів
Варіанти захоплення Придністров’я та навіть Молдови опрацьовували й у пов’язаному із ФСБ аналітичному центрі «Альфа-груп». Донедавна його керівником був колишній командир спецназу «Альфа» КДБ Михайло Головатов. Як випливає з документів, що є в розпорядженні «Досьє», Головатов — не простий ветеран. Він був близький до колишнього першого заступника директора ФСБ Сергія Смирнова та його наступника Сергія Корольова. Зокрема, обох запрошено на день народження «альфівця».
Литовська влада звинувачувала Головатова у військових злочинах за участь у вбивствах учасників мітингу за вихід Литви зі складу СРСР у 1991 році. До суду Головатов не дожив — він помер у серпні 2022 року у віці 73 роки.
За два місяці до його смерті аналітики «Альфи» підготували докладний аналіз внутрішньополітичної ситуації у Молдові, з яким вдалося ознайомитись до Центру «Досьє». Вони дійшли традиційних для чекістів висновків: республіка захоплена і контролюється ззовні на користь Заходу — насамперед Румунії та, як водиться, Держдепу США. Незабаром, попереджали аналітики, режим Майї Санду остаточно узурпує владу і знищить прокремлівську опозицію, що дозволить влаштувати блокаду Придністров’я і розпочати військовий шантаж Росії.
«Альфівці» розглядали три варіанти атаки на Молдову: створення коридору до Придністров’я через південну Україну з подальшим визнанням регіону (зараз Росія офіційно не визнає його незалежність), захоплення всієї Молдови або вихід до кордонів Придністров’я без визнання незалежності. Усі три сценарії, на думку авторів, несуть у собі ризики втрати контролю над рештою Молдови або, у разі повної окупації Молдови, «русофобського вою» із Заходу та підривної діяльності населення.
Натомість аналітики вважають, що щоб зберегти та збільшити вплив Кремля на Молдову, необхідно грати у довгу. Вони пропонують розробити новий «громадський контракт» для мешканців Молдови під умовною назвою «Хартія 22» і потім втілювати його в життя на підставі референдумів. Під цим соусом екс-чекісти пропонують створити всередині країни нові політичні сили, які б лобіювали вхід республіки до складу Росії чи інші необхідні стратегії, але вже від імені народу. Проект також передбачає можливість створення уряду у вигнанні та молдавських добровольчих батальйонів для війни з Україною.
У своїх публічних виступах російські силовики вже натякають на можливість силового сценарію для Молдови. Так, у квітні 2022 року заступник командувача військ Центрального військового округу Росії генерал-майор Рустам Міннекаєв заявив : «Контроль над півднем України — це ще один вихід у Придністров’ї, де також зазначаються факти утисків російськомовного населення».
25 квітня в районі 17 години вечора невідомі бойовики обстріляли з гранатомету будівлю міністерства державної безпеки в Тирасполі та підірвали вишки, які ретранслювали російське радіо. Наступного дня о 6.40 та 7.05 ранку пролунали вибухи на військових складах під Тирасполем. Як випливає з телефонних білінгів, незадовго до обох інцидентів куратор Придністров’я Іван Король дзвонив голові ДОІ 5-ї служби ФСБ Георгію Гришаєву — обидва рази приблизно за півтори години до вибухів.
Що це було, так і лишається загадкою. Російські державні ЗМІ звинуватили в терактах українські спецслужби, а молдавська влада пов’язала події із внутрішніми конфліктами у Придністров’ї.
«Дмитро Віталійович — професійний революціонер, — вітав заступник голови ДОІ полковник ФСБ Олександр Калінін. — Він не лише отримує за це заробітну плату, а й робить це на найвищому професійному рівні. Я хотів би побажати Дмитру Віталійовичу реалізацію всіх планів, намірів, ідей, грамотних та вірних соратників, боєздатної команди».
Олександр Калінін, співробітник ФСБ
Чи реалізуються якісь із планів ФСБ у Молдові, сказати важко. Восени 2022 року російської армії стало не до другого фронту — у ході контрнаступу українські військові відбили значну частину окупованих Росією територій, а Володимир Путін був змушений оголосити мобілізацію, аби компенсувати втрати особового складу. Водночас Молдова продовжує залишатися однією з найуразливіших країн для агресивного впливу Кремля. Щоб з’ясувати повний масштаб цього впливу, потрібно ще одне розслідування.
Опубліковано на сайті проекту Центр «Досьє»