На Донеччині військовослужбовця Богдана Лавшенка засудили до 12 років ув’язнення за умисне вбивство товариша.
Про це редакція 368.media дізналася із вироку Дзержинського суду за ч. 1 ст. 115 КК.
Солдат 29 листопада 2022 року, приблизно, проходячи біля будинку та будучи обуреним на свого співслужбовця, який зробив йому зауваження та в грубій формі висловився в його бік, а також вирішивши, що саме через дії солдата, вони не змогли спокійно допити спиртні напої за місцем мешкання іншого військовослужбовця, став висловлювати претензії та вирішив вбити чоловіка.
Знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, на відстані одного метра він здійснив два постріли в область голови та грудної клітки чоловіка. Останній загинув на місці події.
В судовому засіданні Лавшенко частково визнав вину. Суду пояснив, що він проходив службу в Торецьку. Одного вечора ОСОБА_12 запропонував вжите спиртне. Вони придбали 2 л пива, 0,5 л горілки та прийшли на позиції, де вжили спиртне. Після того як закінчилося спиртне, вони пішли до діда, який проживає неподалік від позиції та продає самогон. Дід поставив пляшку самогону і у нього в літній кухні вони втрьох стали вживати самогон. В ході вживання спиртного обвинувачений з товаришем взяли свої кулемети та почали їх перезаряджати. Раптово обвинувачений нажав на курок і відбувся постріл в стіну. Дід сказав, щоб обвинувачений поставив кулемет. Він перезарядив кулемет, на запобіжник не ставив і поставив його біля себе. Потім вони продовжили випивати. Через деякий час дід сказав, що вони п’яні, тому обвинуваченому з колегою вже треба йти. Вони вийшли на вулицю, пройшли 200 метрів, кулемет висів на плечі і зачепився за одяг. Обвинувачений став поправляти автомат правою рукою. Оскільки права рука у нього раніше була зламана, іноді вона зіскакувала. В цей момент права рука вивернулася, він тільки побачив рожок і почалася черга пострілів. Потім він почув, як постраждалий хотів закричати, але не зміг. Обвинувачений обернувся та побачив, що чоловік лежить, а біля нього калюжа крові. І він зрозумів, що вбив його. Дуже шкодує про вчинене, але навмисно не вбивав. Цивільний позов не визнає.
Незважаючи на позицію обвинуваченого, суд вважає, що його вина у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, зазначених у вироку, в повному обсязі знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.
Заступник командира батальйону з морально психологічного забезпечення заявив, що хлопці були у 2 роті, мали дружні стосунки. Того дня, коли відбулась ця подія, ввечері подзвонили до комбату, потім до нього та повідомили, що хлопці десь пішли та лише один з них повернувся та сказав, що вони попали у засідку. Він виїхав на місце події. В ході дій дізнались, що двоє військовослужбовців були на посту, один був вартовим, а інший відпочивав, потім вони вживали алкогольні напої, їм стало мало, вони відлучились та пішли в село недалеко від посту, хоча не мали право його залишати. Там вони надалі вживали алкоголь в будинку з якимось дідом. Після Лавшенко прибіг до посту та повідомив, що щось трапилось.
Інший офіцер заявив, що на той час вже існували факти, що саме Лавшенко вчинив постріл в спину своєму побратиму, але мотиви були не відомі.
Суд вирішив позбавити Лавшенка волі на 12 років. Він також виплатить 1 млн гривень компенсації родиниі загиблого.