Глава МЗС Угорщини Петер Сійярто висловив обурення щодо пропозицій голови європейської дипломатії щодо зняття обмежень на використання Україною західної зброї, а також санкцій проти ізраїльських міністрів.
Про це повідомляє Politico.
Прибувши до будівлі Ради ЄС у Брюсселі, головний дипломат ЄС Жозеп Боррель закликав зняти обмеження на використання Україною наданої зброї для ураження цілей у Росії.
"Зброя, яку ми надаємо Україні, повинна використовуватися в повному обсязі, і обмеження мають бути зняті, щоб українці могли завдавати удари по місцях, звідки їх бомбардує Росія. В іншому випадку ця зброя є марною," – сказав Боррель.
Глава української дипломатії Дмитро Кулеба на зустрічі також закликав міністрів ЄС дозволити Україні завдавати удари по об’єктах в Росії, підкресливши, що цю пропозицію не слід розглядати як ескалацію.
Заклик Кулеби, як і попередній заклик Борреля надати Києву свободу дій у використанні наданого Заходом озброєння, підтримали на зустрічі Франція, Швеція, Латвія, Нідерланди та Польща. При цьому деякі з них зазначили, що міжнародне право не забороняє країні вступати на територію агресора з метою самозахисту.
У таборі "ні" була Словаччина, очолювана дружнім до Москви урядом Роберта Фіцо, яка виявила жаль з приводу того, що зустріч не відбулася в Будапешті.
Боррель також заявив, що запропонував країнам ЄС накласти санкції на деяких ізраїльських міністрів за "недопустимі висловлювання ненависті" щодо палестинців, які, на його думку, суперечать міжнародному праву.
Жодна з пропозицій не була позитивно сприйнята Угорщиною.
"Лють верховного представника необхідно зупинити," – заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у своєму дописі на Facebook, назвавши пропозиції Борреля щодо України та Близького Сходу "нерозважливими".
"Ми не хочемо більше зброї в Україні, ми не хочемо більше смертей, ми не хочемо ескалації війни, ми не хочемо розширення кризи на Близькому Сході. Сьогодні ми продовжуємо виступати за здоровий глузд і мир," – зазначив він.
Крім того, на зустрічі за закритими дверима Угорщина була піддана критиці з боку Литви та Німеччини за розширення своєї м’якої імміграційної програми "національних карт" на росіян і білорусів, що критики розглянули як загрозу безпеці. Сійярто захищав програму, стверджуючи, що в Німеччині та країнах Балтії проживає набагато більше росіян, аніж в Угорщині, де лише 0,7 відсотка росіян в ЄС.
"Сійярто хоче спростити проблему, наводячи прості цифри," – зазначив один із дипломатів ЄС.
Відносини між Угорщиною та ЄС вже давно були непростими, але вони різко погіршилися після того, як Будапешт у липні взяв на себе головування в Раді ЄС на ротаційній основі. Низка міністрів закордонних справ ЄС бойкотували заплановану зустріч у Будапешті, вирішивши натомість провести власний саміт у Брюсселі.
На запитання журналіста, чому зустріч відбулася в Брюсселі, а не в Будапешті, Боррель відповів: "Тому що я так вирішив."
"Я вважав, що було б набагато доцільніше зробити це в Брюсселі, оскільки деякі позиції, висловлені угорським урядом, прямо суперечать Спільній зовнішній політиці [та політиці безпеки]. Було краще провести це вдома," – додав він.