У боях з російськими окупантами загинув захисник України Андрій Резніченко з села Милове на Херсонщині. Військовослужбовець отримав поранення, що виявилися несумісними з життям, під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку 28 жовтня 2024 року.
Герою, який заради вступу до лав ЗСУ вийшов з окупованого Херсона, було всього 36 років. Про це повідомила Милівська сільська військова адміністрація на своїй сторінці у Facebook. Молодший сержант Резніченко служив у 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців.
Андрій Резніченко не раз проявляв мужність і силу духу, за що був нагороджений медалями "За звитягу", "Учасник бойових дій. Ветеран війни", а також нагрудним знаком "Україна або смерть" і відзнакою президента України "За оборону України".
Він віддав своє життя за нашу незалежність 28 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання на Лиманському напрямку.
Народився Андрій 1 грудня 1987 року в селі Милове, а останні роки проживав у Херсоні. У нього залишилася 16-річна донька, мама, сестра та двоє братів. За інформацією місцевої адміністрації, поховають воїна в Києві на Алеї Слави.
Його побратим Антон Колумбет поділився спогадами про Андрія, підкреслюючи його мужність і відданість.
"Загинув Андрій Резніченко, Козак, з мого минулого батальйону. Це був дійсно козак. Я пам’ятаю, як він мобілізувався до наших лав – вийшовши пішки зі свого рідного вже окупованого Херсона, обхідними шляхами ворожих блокпостів, він прочитав у соцмережах про формування частини і прибув сам безпосередньо в місце тимчасового перебування штабу. Пригадую, з документів у нього був тільки паспорт", – написав він.
За словами Колумбета, Андрій "воював неймовірно сильно і ніколи нічого не боявся". Він змалював його як "штурмовика від Бога" – веселого, сміливого та розважливого, який зберігав дитячу, світлу вдачу. Андрій любив свою доньку, тварин і природу, завжди щиро усміхався.
"Він був справжнім сином вільного вітру та широкого степу. І пішов у засвіти так, як і жив – у бою, за те, в що вірив – за Україну своєї мрії", – зазначив побратим.
Інший побратим, Віктор Махно, також висловив співчуття: "Вчора загинув побратим "Козак"... Андрій "Козак" Резніченко, запам’ятайте це ім’я. Ти, Андрюха, дивився смерті в очі і не боявся. Коли людина змирилася зі смертю, вона стає безжальним воїном, таких, як Андрій, залишилося дуже мало".
Він згадав, як Андрій любив свою доньку та був готовий віддати все за її щастя.