Пів року, з 1 січня, коли Польща головуватиме в Євросоюзі, припадають на початок другого терміну в США Дональда Трампа. Його повернення поки не приносить позитивних перспектив для Європи, а також збігається з вирішальним періодом російсько-української війни, коли допомога ЄС може стати ключовим важелем для України, враховуючи, що Трамп погрожує її зупинити.
На тлі скандалів під час останнього головування Угорщини в ЄС, коли через деструктивну поведінку угорського прем’єр-міністра Орбана деякі країни Союзу навіть по-справжньому вимагали достроково зняти його з посади, передача повноважень від Будапешта до Варшави може бути позитивним кроком як для ЄС, так і для України.
Головування Угорщини закінчилося – це благо для всіх
Угорщина перебрала ротаційне головування у Раді ЄС 1 липня, що дозволило Будапешту шість місяців визначати пріоритети політики Євросоюзу, отримуючи додаткові важелі впливу на формування порядку денного. Такий стан справ коментував високопоставлений дипломат ЄС: "Я приймаю пігулки, щоб заспокоїтися, коли згадую про це питання (головування Угорщини), оскільки це стає дійсно смішним... На кожному кроці видно, як угорці заважають можливості України боротися з агресором". Приблизно так минули ці угорські пів року на чолі ЄС.
Розпочавши своє головування з вкрай негативного для іміджу ЄС візиту до російського диктатора Путіна, Віктор Орбан продовжив у тому ж дусі. Наприклад, спростив в’їзд до Угорщини для власників російських та білоруських паспортів, що викликало невдоволення всередині ЄС. Це спричинило заклик виключити країну із Шенгенської зони через загрозу для безпеки.
Хоча Віктор Орбан оголосив "завершення військового конфлікту" в Україні одним із пріоритетів під час головування його країни в Раді ЄС, Угорщина за цей час не ініціювала жодного пункту на підтримку України. У Будапешті "уважно стежили за розвитком подій", але жодного разу не внесли до порядку денного чогось важливого для України, блокуячи питання допомоги та санкцій проти Росії.
Будапешт як голова Ради ЄС намагався "збалансувати" процеси розширення ЄС на тлі прискореної процедури надання статусу кандидата "тріо" України, Молдови та Грузії, спонукаючи дії Євросоюзу в цьому напрямку щодо Західних Балкан.
Відродження оборонної галузі
Очікується, що серед пріоритетів Польщі на чолі Євросоюзу будуть пропозиції щодо захисту кордонів Європи, кібербезпеки, боротьби з іноземним втручанням та дезінформацією, а також ідеї щодо зміцнення оборонної промисловості ЄС. Після недофінансування оборонної промисловості протягом багатьох років, щоб закрити прогалини в інвестиціях у нові проєкти на кшталт європейського щита ППО, блоку потрібні додаткові ресурси.
За розрахунками Єврокомісії, протягом наступного десятиліття ЄС необхідно мобілізувати 500 млрд євро на оборону, щоб не відставати від США та Китаю. Польщі доведеться не лише виступати з ідеями, а й активно вмовляти партнерів по Євросоюзу інвестувати в оборонні потреби ЄС.
Фактор Трампа
Іншим важливим завданням стане захист від ймовірних торгових мит з боку США, якими лякає європейців Трамп. У 2018 році, в свій перший термін, він вже запроваджував мита на імпорт сталевої та алюмінієвої продукції з ЄС – 25% і 10% відповідно. У відповідь ЄС ініціював тарифи на ввезення різних товарів зі США. За чинного президента США Джо Байдена сторони домовилися взаємно призупинити ці заходи до пошуку взаємоприйнятного рішення, продовживши дію такого припинення до 31 березня 2025 року. Таким чином, саме на Польщу ляже тягар домовленостей із новим президентом США щодо дій після закінчення цього торговельного перемир’я.
Сподівання України на тлі двосторонніх проблем
Зважаючи на найгострішу фазу війни та активні розмови про початок мирного процесу під час головування Польщі, серед пріоритетів буде напрям української допомоги та пошуку дієвих гарантій безпеки для нашої країни. Нещодавно прем’єр-міністр Дональд Туск зазначив, що Польща готує 46-й пакет допомоги Україні на 100 млн євро, який планують направити у січні.
Варшава також готується до нового пакета санкцій проти Росії. На відміну від Будапешта, що систематично виступає проти санкційної політики щодо РФ, Варшава враховує інтереси України та ЄС у цьому процесі. Серед нових можливих опцій обговорюється обмеження свободи пересування російських дипломатів у Шенгенській зоні та санкції щодо постачання з РФ алюмінію.
Україна сподівається, що головування Польщі прискорить початок переговорів щодо вступу з першого "кластера" питань на початку 2025 року, заявила віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції - міністерка юстиції Ольга Стефанішина.
Саме розширення ЄС буде одним із пріоритетів головування Польщі у 2025 році, особливо щодо України. Проте від польських представників звучать заяви, що до вирішення питання експорту українського зерна та ексгумації останків жертв Волинської трагедії Київ не може розраховувати на вступ до ЄС.
Представники Польщі скептично ставляться до сільгосппродукції України, вказуючи, що свого часу Польща, приєднуючись до ЄС, мусила прийняти значні обмеження на свою продукцію, і це має зробити Україна. Українські чиновники зазначають, що основний експортний ринок Києва понад межами Євросоюзу, тож побоювань немає.
Автономні торгові заходи для України, які передбачають скасування ввізних мит і квот на експорт до ЄС, завершують дію в червні 2025 року. Ці заходи, які застосовували з червня 2022 року, викликали занепокоєння через зростання імпорту української сільгосппродукції до ЄС, тому саме Польщі доведеться у цьому питанні знайти баланс.
Щодо історичних питань між Україною та Польщею, вони створюють не менше проблем, ніж питання зерна, але є певний рух до зменшення суперечностей. Нещодавно Україна підтвердила, що пошуки та ексгумація тіл жертв Волинської трагедії можуть розпочатися вже навесні 2025 року.
Питання щодо України просуватимуться активніше
"Ми маємо зрозуміти дві речі. Перше – нарешті завершується угорське головування, яке стало тягарем для всіх. Друге – прем’єр-міністр Польщі Туск знає Європейський Союз і всі його механізми краще, ніж будь-хто, мабуть. Це дає певні переваги Польщі на посаді країни-голови, адже дозволяє більш вдало формулювати порядок денний, що відповідає реальним можливостям та потребам Євросоюзу. Таку думку в ексклюзивному коментарі висловив український дипломат Ігор Долгов, колишній очільник Місії України при НАТО, заступник міністра закордонних справ України та міністра оборони України з питань європейської інтеграції.
На думку дипломата, Польща зосередиться на питаннях спільної безпеки та оборони, а також розвитку військово-промислового комплексу союзу. Розширення ЄС Польща вбачає як фактор безпеки в ширшому розумінні, деталізуючи його у сферах зовнішньої та енергетичної безпеки.
Ігор Долгов впевнений, що, попри непорозуміння, які виникають на двосторонньому рівні, підтримка України з боку Польщі буде відчутною, особливо на тлі антиукраїнських дій Угорщини. Поляки збираються на початку січня обговорити наступний 16-й пакет санкцій проти РФ. Польському головуванню доведеться вирішувати складні питання.
"Польща також заявляє, що докладатиме зусиль, аби прискорити переговори України про членство. Здається, тут важливіше зосередитись на якості та швидкості процесу. Краще зосередитися на менших кількостях, але на кращій якості і швидкості процесу", – підкреслив Ігор Долгов.