
За роки керування Коболєва адміністративні витрати «Нафтогазу» зростуть майже у п’ять разів
Нещодавно засоби масової інформації вибухнули новиною про шалену зарплату голови правління НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва. Згідно з додатковою угодою до трудового договору від 13 квітня 2016 року, крім посадового окладу (який становить 1,041 мільйона гривень) топ-менеджер отримує щомісячну премію. «Умови колективного договору» передбачають, що преміювання може становити до 200% від посадового окладу. Перша половина (100% окладу) виплачується у щомісячному режимі «за виконання виробничих функцій і завдань». Друга (ще 100%) виплачується «за внесок у загальні результати роботи», тобто за підсумками певного періоду. Проте і без другої 100% надбавки зарплата керівника «Нафтогазу» може сягати 2 мільйонів гривень на місяць. Із нею ж сума перевищить 3 мільйони.
Звісно, цифра чимала. Проте всі ЗМІ звернули увагу лише на неї, тоді як вражати можуть і інші таємниці нафтогазівської бухгалтерії.
Інформація про заробітки у «Нафтогазі» стала відомою завдяки «надсекретному документу», який уперше потрапив у ЗМІ. Йдеться про колективний договір. Досі (за весь час існування «Нафтогазу України» з 1998 року) ніхто зі співробітників не виносив на люди його деталі, хоч би які чвари відбувалися у компанії.
Нині ж на розсуд публіки потрапила чинна редакція договору. Цей документ ще 25 червня 2012-го підписав тодішній глава правління Євген Бакулін. Зараз він належить до парламентської фракції «Опозиційний блок». Нинішнє ж керівництво компанії, на словах рішуче відмовившись від пережитків епохи Януковича, залишило чинним колективний договір тих часів. І не дивно. Адже і топ-менеджменту, і сотням співробітників «Нафтогазу» цей документ гарантує не лише оклади та премії, які обчислюються сотнями тисяч гривень, а й значний набір соціальних гарантій.
Тільки зарплат для кожного у «Нафтогазі» передбачено три види – основна, додаткова і ще «інші заохочувальні та компенсаційні виплати». Далі в колдоговорі докладно описано, кому, в яких випадках і в якому розмірі, наприклад, платять ювілейні та інші премії та виплати, пов’язані з особистими або сімейними подіями. Йдеться про поповнення у сім’ї, круглі дати і т.п. Наприклад, виплата у зв’язку з народженням дитини 15 тис. грн – «на кожну дитину». Взагалі, в НАК всіляко заохочують народжуваність. Батькам, які взяли відпустку із догляду за дитиною, щомісяця виплачують допомогу в розмірі трьох мінімальних зарплат (зараз – 9,6 тис. грн), і так до трьох років. Далі на малюків та їхніх батьків чекає досить безхмарне майбутнє: відомчий дитсадок, лікарня з оплаченими щорічними витратами до 7 тис. грн, щорічні санаторні путівки за рахунок компанії на всю сім’ю.
Якщо комусь пощастило вийти на пенсію з «Нафтогазу», то його чекає не лише одноразова додаткова виплата, а й також щорічна компенсація відпочинку в санаторії. Передбачені й інші події на життєвому шляху нафтогазівців: у потрібний час родичі отримають 10 тис. грн на їхній похорон і ще 10 тис. грн на надгробний пам’ятник.
Своїх на свято не кидають
Передбачені заохочення з нагоди всіх можливих свят – професійних, державних і релігійних. Якщо свят недостатньо, є можливість виплатити премію у зв’язку зі «знаменними, ювілейними і пам’ятними» датами.
І це ще не все. У разі, якщо співробітник НАК «Нафтогаз України» удостоїться будь-якої нагороди деінде, компанія одразу його додатково преміює (в розмірі від 50% до 100% окладу).
Оклад усьому голова
У НАК «Нафтогаз України» діють спеціальні схеми із кількома таблицями і додатками, відповідно до яких кожен співробітник отримує свій оклад. Потім уже, залежно від окладу, розраховуються численні премії, заохочення і численні види матеріальної допомоги.
Як і голові правління, іншим його підлеглим також передбачені два види премій – 100% до службового окладу, за «виконання виробничих функцій і завдань». Тобто якщо менеджер не просто ходить на роботу, а й виконує виробничі функції, йому належить подвоєння окладу. Згідно з колдоговором, у голови правління є «святий обов’язок» призначити собі і своїм співробітникам ще одну премію в 100% до окладу «за внесок у загальні результати роботи». Причому премія належить усім за визначенням – у колективному договорі чітко прописано перелік причин, з яких спіробітника може бути позбавлено премії, – наприклад, «неякісне або несвоєчасне виконання доручень керівництва» або «порушення виконавської дисципліни». Формулювання розмиті і нечіткі, тому можна припустити, що якщо керівництво хоче мати лояльних підлеглих, то премії, що втричі збільшують їх і без того величезні оклади, менеджерам державної компанії гарантовані. І це не враховуючи надбавок за «вислугу років» та ін.
Службовий оклад на будь-якій посаді прив’язаний до мінімальної заробітної плати. Якщо підвищується мінімалка, підвищується й оклад. У колективному договорі (п. 4.3) чітко вказано, що в разі «законодавчого підвищення розміру мінімальної заробітної плати» всі оклади перераховуються і затверджуються головою правління і профспілкою. Тобто для підвищення зарплат у кілька разів не потрібні ніякі Кабміни та інші зайві інстанції.
За інформацією «Главкома», оклади начальників департаментів у 2016 році досягали 100 тис. грн на місяць. Із цього року, якщо слідувати букві колдоговору, у зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати до 3200 грн усім співробітникам їхні оклади має бути автоматично підвищено в 2,3 разу – таким чином, після коригування «під мінімалку», річний дохід керівників середньої ланки НАК «Нафтогаз» без усіляких премій зросте майже до 3 млн грн на рік.
Загалом, якщо не збільшаться інші види адміністративних витрат апарату НАК «Нафтогаз України», на підвищення окладів працівникам держкомпанії цьогоріч знадобиться додатково близько 660 млн грн. Таким чином, за час керування нової команди менеджерів її адміністративні витрати зростуть майже в 4,5 разу. Це майже збігається з темпами зростання ціни газу для населення.
Стрімке зростання адмінвитрат відбувається в умовах, коли кількість співробітників у компанії не змінюється. На оплату праці 645 працівників торік було витрачено майже вдвічі більше коштів, ніж у 2015-му, – 505,65 мільйона гривень проти 283,5 мільйона. Розмір оплати праці зріс у всіх співробітників компанії. Так, наприклад, витрати на оплату праці директорів напрямів збільшились на 29,7 мільйона гривень, керівників підрозділів – на 70,2 мільйона.
У цілому середньомісячні витрати на оплату праці одного працівника НАК у 2016 році зросли до 61,24 тис. гривень (у 2015-му ця сума становила 36,63 тис.). Додатково 46,6 мільйона гривень отримали члени правління. Крім того, витрати НАК збільшились минулого року через введення наглядової ради компанії у складі п’ятьох осіб. На її утримання в плані на 2016 рік було закладено 16,7 мільйона гривень.
Оклади начальників департаментів, для прикладу, у 2016-му сягали 100 тисяч гривень на місяць. З цього року у зв’язку зі зростанням мінімальної заробітної плати до 3200 гривень ці цифри автоматично має бути підвищено у 2,3 разу. Тож річний дохід керівників середньої ланки «Нафтогазу» без будь-яких премій зросте майже до 3 мільйонів на рік.
Далі – більше.
Адміністративні витрати НАК «Нафтогаз України»
| 
 2014 рік  | 
 0,502 млрд гривень  | 
| 
 2015 рік  | 
 0,886 млрд гривень  | 
| 
 2016 рік  | 
 1,539 млрд гривень  | 
| 
 2017 рік (прогноз з урахуванням збільшення витрат на зарплати у 2,3 разу)  | 
 2,191 млрд гривень  | 

Після розрекламованого підвищення мінімалки, до якої прив’язані зарплати і премії у НАКу, не тільки члени правління НАК «Нафтогаз України», а й співробітники цієї компанії рангом нижче автоматично стали мільйонерами.
А звідки гроші?
Формально право підвищувати зарплати своїм працівникам компанія обґрунтовує дуже просто. «Нафтогаз» уперше за останні роки завершив рік із прибутком. Чистий фінансовий результат НАК перевищує (згідно із затвердженим Кабміном фінпланом) 21 мільярд гривень. Для порівняння: 2015 рік «Нафтогаз» закінчив зі збитком у 25 мільярдів гривень.
Проте не варто забувати, що цей довгоочікуваний прибуток забезпечувався переважно за рахунок різкого підвищення тарифів на газ...
Як розраховується зарплата у «Нафтогазі»?
Розрахунок мінімального розміру посадового окладу працівника основної професії – провідного фахівця по апарату НАК «Нафтогаз України».

Про надбавки і премії
Оклад – це лише частина доходу співробітників «Нафтогазу». Значну частку нерідко становлять різні надбавки та винагороди.
Види надбавок
Види доплат
Види премій:
(для перегляду документа натисніть на зображення)
І це ще не все. У разі, якщо співробітник «Нафтогазу» удостоїться будь-якої нагороди деінде, компанія одразу його додатково преміює (в розмірі від 50% до 100% окладу):
Методи заохочення
Також працівникам компанії можуть надаватися заохочувальні нагороди: відзнаки, подяки, надання переваг при висуненні на заміщення вищої посади, переваг у галузі соціально-культурного і житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов тощо).
Види грошових винагород:
Розмір винагород може бути збільшено в межах фінансового плану апарату компанії та за рішенням роботодавця і профспілкового комітету.
Види соціальної та матеріальної допомоги:
(для перегляду документа натисніть на зображення)
Працівник компанії, що пропрацював там не менше 1,5 року, на додаток може розраховувати на безвідсоткову позику терміном дії від 12 до 36 місяців. Єдина умова: сума всіх відрахувань із заробітної плати працівника з урахуванням щомісячних відрахувань на погашення позики не повинна перевищувати 50% окладу. Дані позики можуть видаватися на будівництво, придбання житла, садових будинків, облаштування присадибних ділянок, придбання життєво необхідних речей і так далі.
«Плюси» для пенсіонерів
Якщо комусь пощастило вийти на пенсію з «Нафтогазу», то на нього чекають заохочувальні (від 2 до 4 тисяч), матеріальна допомога ті інші додаткові бонуси:
Як уже зазначалось, на додаток до всього «Нафтогаз» здійснює і компенсацію витрат на поховання померлих працівників та пенсіонерів апарату за рахунок коштів компанії. Та й це не все: компанія може встановити щомісячну матдопомогу дітям померлого в розмірі не меншому від законодавчо встановленої мінімальної зарплати на кожну дитину до здобуття нею середньої освіти.
Катерина Пешко, «Главком»