Російський шахрай Андрій Біржин та афера Глоракс Девелопмент вже в Україні

Російський шахрай Андрій Біржин та афера Глоракс Девелопмент вже в Україні

Укорінене поняття гібридних війн поступово переноситься на менш значущі рівні. Геополітичні суперечки поступаються місцем корпоративним, а гібридність стає своєрідною нормою.

Журналісти розкажуть про деякі особливості впровадження цієї практики на прикладі медіа-війни двох хитрих аферистів — Павла Фукса та Андрія Біржина.

Якщо у Фукса прізвище саме по собі викликає недовіру і навіть відторгнення, то у Біржина цілком собі ринкове прізвище. І як би далеко не був наш Андрійко від реальних ринків, перед колегою-шахраєм Пашею Фуксом у нього очевидна перевага.

Зараз я вам покажу диво, яке не вимагатиме глибокого духовного досвіду і просвітлення. Можна буде вважати, що ви заглянули в бродячий цирк з виродками і не заплатили при цьому ні копійки. Наше оповідання про Андрія Біржина і його колегу-суперника немислиме без вивчення передісторії питання.

Хто такий Андрій Біржин?

Андрій Біржин — молодий (1981 р.н.) російський забудовник, який зробив собі ім’я і капітали на хвилі ситих нульових. Заснував з товаришами компанію «Текта» і побудував багато квадратних метрів житла. При цьому він володів чесністю, цілком стандартною для забудовників — тобто все, що можна вважати корупцією, зв’язками з бандитизмом, «високими покровителями» і рядовим обманом вкладників (у межах маркетингу) і держави (в установлених нормах) йому не чуже.

Як один з інструментів проникнення на самий верх він використовував близькі до церкви кола: дуже закритий і дуже корисний аналог масонських лож XIX століття. Запам’ятаємо цей факт.

Зараз Андрія Біржина то чи витіснили, то чи викинули з «Текти», проте він заснував іншу компанію — Глоракс (Glorax). У сферу інтересів Glorax входить не тільки девелопмент, але і інфраструктурні об’єкти, зв’язок, навіть машинобудування і матеріалознавство. Окремий момент, котрий важливо запам’ятати — енергетика входить у число інтересів компанії. Glorax тихо і непомітно залучила серйозні капітали, ставши лідером залучення інвестицій в умовах тиску на інвесторів з боку Заходу (санкції і таке інше). Тобто в 2014 році, коли західні інвестиції мандатно виводилися з РФ, новенька як п’ятак компанія Glorax потопала в мільярдних вкладеннях? Щось цікаве.

Причина такого інтересу до російських активів, за деякими відомостями, полягає у фіктивності інвестицій. Ви чули про «гібридний автомобіль Андрія Біржина»? Я — теж не чув. А він є. Принаймні в нього нібито вклали мільярд доларів. Коли йдеться про вкладення в «гібридні автомобілі» і «IT-стартапи», можна з великою впевненістю підозрювати брехню, метою якої є подальше банкрутство і виведення грошей за кордон під цілком добросовісними приводами віддачі боргів. Справжніх грошей, а не фіктивних. А гроші ці беруться у пайовиків, пайовиків і покупців цілком працюючого бізнесу Андрія Біржина: житлово-будівельного.

Звичайно, йому вдалося нажити друзів-ворогів. Тривалу і безтолкову війну з Андрієм Біржиним вела «Росбалт», публікуючи відверту безблагодатну ахінею. Напружені відносини в нього і з колегами по цеху. Вважається, що його інтереси неправильно перетнулися з Павлом Фуксом — харківським самородком з бригади «Гепи», на яку прийшовся перехід із торгівлі замороженою курятиною до девелоперського бізнесу в Москві і… зараз харчується на ситих нивах української енергетики, поки покупці його об’єктів в Москві намагаються прийняти, що їх обчистили. Знайома модель і схожі інтереси? Так, і в деякій мірі конкуренція за притулок.

Шахрайський спосіб ведення бізнесу в Росії рано чи пізно призводить до суду і конфіскації майна. Це ясно і Біржину. І він давно почав готуватися до розумного виходу. Ще в часи «Текти» Біржин, за наявними відомостями, встановив міцні зв’язки з рядом міжнародних фінансових шахраїв.

Спосіб життя Андрія Біржина як інвестиція

Біржин веде підкреслено розкішний спосіб життя. Може здатися, що це просто обов’язок «мільярдера». Але це не зовсім так. Насправді цей спосіб життя є інвестицією для надання правдоподібності майбутньому банкрутству компанії. Ось гоночні автомобілі Андрія Біржина:

 

Ще більшу правдоподібність мають групи Glorax ВКонтакте. Там публікується всяка маячня про космічні кораблі, що борознять простори Великого театру, але вкрай рідко — інформація про реальну діяльність підприємства. З цієї групи можна припустити, що вся діяльність компанії — фікція, проте це не так. Об’єкти Андрія Біржина і його Глоракса дійсно існують і будуються.

Шляхи відходу

В Росії розроблений цілий ритуал втечи за кордон. Чиновник, депутат або бізнесмен раптово стає дуже критичним до влади. Повідомляє правду-матку про свободолюбну Україну, анексований Крим і криваві репресії. І зникає в глибинах Британії.

Останнім часом, проте, цей алгоритм зазнав змін. Для того, щоб довести серйозність своїх ліберальних поглядів, тікати потрібно не прямо в Британію або в якусь іншу пристойну країну, а в Україну. Так зробив Павло Фукс, колега-суперник, також великий церковний благодійник і конкурент Андрія Біржина по майбутньому притулку. Ні, Україні двох втікачів-забудовників не витримати.

Звісно, після публікацій журналістів, зачищати інформацію Андрію Біржину доведеться однозначно. Адже вийти в відкриту і покаятися у всіх аферах... мовляв, «винен, виправлюсь» завжди виходить дорожче, ніж зачистити пару десятків сайтів.