Полубатко - данський принц луганських сепаратистів. «Футболіст» знову на полі

Громадянин Данії, відомий в Україні як Полубатко Володимир Олексійович, знову при справах. Зараз він активно фінансує напівтерористичні організації та їх акції в Луганській області, а його «бійці» з місцевих банд постійно нападають на українських силовиків та солдат, офіцерів. 

Відомий Полубатко для правоохоронних органів ще з 90-х років, із тих самих «лихих 90-х». Тоді він був відомим місцевим кримінальним авторитетом. І зараз він продовжує свою незаконну та часто бандитську діяльність, хоча й встиг стати громадянином Данії. Припинити зараз протиправну діяльність Полубатка можна лише шляхом позбавлення його данського громадянства, а також заморозивши його фінансові активи.

 З весни 2014 року громадянин Полубатко не раз свідомо організовував і продовжує це робити, так само як і фінансує нескінченні терористичні акції бойовиків ЛНР проти силових структур України. Війну він та його посіпаки розв’язали вже. Але настав час зупинити це.

МВС вже встановило, що до організації фінансування диверсійних груп, які діють у південно-східних регіонах України, причетний громадянин Полубатко, відомий як кримінальний авторитет на прізвисько «Футболіст».

“У Луганському регіоні відомо, що заправляє кримінальним бізнесом Сохранний Леонід Степанович (Білорус), права рука донецького наглядача з Алчевська Полубатка Володимира Олексійовича (Футболіст), менеджерами у них зазначені Рисухін В.В. та Петров В.К. Цей колектив у нашому регіоні провів величезну роботу з розфарбовування області в блакитний колір, включаючи залякування, погрози, підпали, побиття молотками та битами прихильників Ющенка В.А. (інформація про розфарбовування Рисухіна В.В. сайт донецьких).

Як було. Починаючи з періоду Грека, Сивого, Доброслава та Футболіста – вказані наглядачі контролювали весь бізнес у регіоні, а через своїх менеджерів – в Алчевську. Це Рисухін В.В., у Луганську — Данилов А.М., його вели. У сферу бізнесу входив – рекет, металургія, вугільна промисловість, включаючи «копанки», ПДВ, торгівля, наркоторгівля, щомісяця гроші з общака відстібались на «зони» — 50-100 тис. грн для 15-ї,13-ї та Чорнухинської. У багатьох підприємствах Рисухіна та Петрова і на сьогодні зазначений Полубатко Володимир Олексійович, Рисухін чи Петров, а також родичі мера міста Алчевська, (голови «Партії регіони» та ярого сепаратиста) – Кириченко Н.Є. Під їх контролем стали можливі такі одіозні призначення 1994 року, як призначення мера Луганська з освітою – ветеринарний технікум.
Усі пам’ятають ті часи, коли рекет став у законі. Рисухін В.В. чесно, для ІСД, відпрацював банкрутство Алчевського меткомбінату. За фальшивою довіреністю Донбастрансгаза (матеріали в генпрокуратурі та в прокуратурі м.Луганську) він обібрав всіх кредиторів, вручивши їм «ляльки» з липових акцій. Рисухін В.В., Футболіст сьогодні спільно будує газову заправку на виїзді з Луганська в бік Ст. Луганської. Правда, Футболіст здійснює контроль із Данії (йому там подобається), а сюди приїжджає щомісяця у двадцятих числах, щоб прийняти звіт у менеджерів – Петрова, Рисухіна, ну і, напевно, тепер у Данилова.

Річ у тім, що за свого життя Ахать Брагін так і не зміг підкорити собі «єнакіївську братву». Остаточне вирішення єнакіївського питання взяв на себе його наступник – Рінат Ахметов.

Єнакіївське ОЗУ складалося з бізнес-ланки, яку представляли грузини брати-Долідзе, і ланки бойової, очолюваної Юрієм Іванющенком (він же «Юрець Малий», «Юра Єнакіївський», 111 номер у списку «Партії регіонів». У бойовій ланці, окрім Іванющенка, із відомих особистостей був кум Віктора Федоровича Януковича на прізвисько «Зуй» (Зуєв А.П.), штатні кілери Салаватов Рафаїл Тагірович «Салават», Влад Пеньковцев, некто Гончаров на прізвисько «Чиж». У бізнес-ланці були також початківці валютники, пані Юрушев і Фролов. Леонід Юрушев зараз відомий як голова правління банку «Форум».

На особистості Рафаїла Тагіровича Салаватова, на прізвисько «Салават», варто, мабуть, зупинитися докладніше. «Салават» ще на початку 90-х був визнаний особливо небезпечним рецидивістом, який практично все своє життя аж до перебудови провів у в’язницях. Однак, якщо до перебудови він займався переважно розбоєм, то після неї почав спеціалізуватися на вимаганні, бандитизмі та замовних вбивствах. І що дивно, більше його вже не садили. І не тому, що «Салават» був невловимим, а швидше тому, що донецька міліція з утвёрдженням місцевої мафії перетворювалася лише на один з її підрозділів.

До 1994 року «Салават» входив у групування братів Долідзе, яке діяло в Єнакієвому, Шахтарську, Кіровську, Дебальцевому, а також у Луганській області. Луганські кримінальні лідери«Білорус» (Сохранний Леонід Степанович) і «Футболіст» (Полубатко Володимир Олексійович) діяли вже тоді під «донецьким дахом». Цікаво, до речі, що «Футболіст» і зараз фактично контролює Луганську область, хоча постійно живе в Данії. Там, знаєте, дуже лояльне законодавство.

Але раз на місяць приїжджає в Луганськ, щоб «зняти касу» і «вирішити» накопичені питання.

Займався «Салават» також організацією масштабних крадіжок із єнакіївських заводів. У 1994 році, коли розпочалася війна між угрупуваннями Аліка Грека та братів Долідзе, після вбивства ряду людей Долідзе, зокрема Абрамицького, Кравчука та Івченка – Іванющенко («Юрець Малий») йде з угрупування Долідзе і відводить із собою Зуєва («Зуй») – кума Віктора Януковича та «Салавата».

Коли брати Долідзе зрозуміли, що Грек, а після його загибелі Ахметов веде війну на їх повне знищення, вони спробували опиратися. Зокрема, викрали «Салавата». Однак, йому, через деякий час, вдалося втекти. А 2 лютого 1998 року біля будівлі Донецької прокуратури «Салават» вбиває Григорія Долідзе. З цього моменту в Донецькій області єдиним реальним лідером стає Рінат Ахметов. Із найбільш відомих «соратників» нинішнього фактичного лідера «Партії регіонів» варто назвати Олександра Морозова, свого часу за наказом Аліка Грека саме він застрелив Яноша Кранца, а в угрупуванні Ахметова очолив службу безпеки. Поруч із Ахметовим був і Гіві Немсадзе, який контролював Пролетарський район Донецька. Уже в наш час, коли Ахметов усяко намагався легалізуватися, неконтрольований Немсадзе став незручним для Ріната Леонідовича і його просто здали російським правоохоронним органам. Поруч із Ахметовим були і такі відомі люди, як «Мишаня Косой» (Михайло Ляшко), майбутні народні депутати України від Партії регіонів Чертьков Юрій Дмитрович («Черт»), Кий Сергій Вікторович («Кий»), Аркалаєв Нуруліслам Гаджієвич («Нурик»), вищезгаданий нами Юрій Іванющенко («Юрець Малий»), ну і, звісно, начальник УВС Донецької області Володимир Малышев в якості «наглядача» за міліцією.

З заяви «Правого сектору»: «На сьогодні поряд з відкритою агресією Росії активізувалася внутрішня контрреволюція. Її авангардом є реваншистські сили МВС, у тому числі на високих посадах. Очолює бандитсько-міліцейське угрупування сепаратистський посіпака та московський ставленик генерал Євдокимов».

Генерал Володимир Євдокимов — перший заступник глави українського МВС. У місцевій пресі його звинувачують у корупції, мовляв, у державного службовця навіть 23-метрова яхта є, і зв’язках з кримінальними кланами південного сходу країни помічено, зокрема, з донецьким авторитетним бізнесменом Володимиром Полубатко на прізвисько Футболіст.

У «Правому секторі» вважають, що Євдокимов причетний до вбивства їх активіста Олександра Музичко (він же Сашко Білий), який довго з автоматом напереває тероризував усю Західну Україну і був застрелений при спробі чинити опір міліції. З того часу, начебто, з подачі Євдокимова на «Правий сектор» почались повсюдні гоніння.

Як писало видання “Обком”, посилаючись на статтю в “Гранях+” від 26 квітня 2004 року, Євдокимов у 1995-1998 роках працював начальником управління боротьби з організованою злочинністю в Луганській області. У цей час “у коридорах МВС поговарювали про нетрадиційні зв’язки Євдокимова з одіозними особистостями на кшталт донецького авторитета Володимира Полубатка на прізвисько “Футболіст”.

“Обком” писав, що міністр МВС Микола Білоконь, (Білоконь був одним з небагатьох керівників МВС з "..з чистою совістю та руками, відданим Україні) звільнив Володимира Євдокимова тоді “за дуже сумнівну репутацію” та зв’язки з кримінальним світом, у тому числі й з Володимиром Полубатком.

Автор: Ольга Сергєєва