Вагіф Алієв. Король київських забудовників. Частина 2

Пригоди «Паруса» та «Гуллівера»

У 2000 році Вагіф Алієв надихнувшись успіхами в девелопменті, знову звернувся до свого друга, головного столичного архітектора Сергія Бабушкіна. Бізнесмени запропонували йому спроектувати план хмарочоса. Бабушкін з ініціативою взявся за справу і видав проєкт 34-поверхового ділового центру — 136-метрової свічки бізнес-центру «Парус» у центральній частині Києва на вулиці Мечникова.

Бізнес-центр Парус

Хмарочос у Києві збудували завдяки двом людям – власне Бабушкіну і, звісно, ексмеру Олександру Омельченку. Проєкт у міськраді продавили силою, його особисто затвердив Омельченко. При цьому було зрозуміло, що «Парус» загрожує району колапсом. Більше того, центр міста стоїть на заплавах колишніх річок. Однак Омельченко залишився непохитним, за його ініціативою для «свічки» вирубали цілий скверик, давши будівництву зелене світло.

До безпосереднього будівництва хмарочоса приступили у 2004 році. Активісти відразу ж почали обурюватися — «свічка» псувала панораму історичного центру міста. Допустима висота для будівництва на вулиці Мечникова — 27 метрів. Однак столична влада не реагувала на явне свавілля.

Будівля класу «А» відкрило двері через три роки. Коли в центрі столиці з’явилася перша черга «Паруса», місто завмерло в заторах. Автомобілі білих комірців з бізнес-центру паралізували рух і перекрили тротуари, двори та газони. Зазначимо, що підземний паркінг будівлі розрахований лише на 250 місць, а в «Парусі» працює близько 1,5 тис. осіб. Омельченко довелося відбиватися від «незручних» запитань киян – мовляв, як мер міг допустити транспортний колапс. Але чиновник залишався непохитним, заявивши, що проблема не в «Парусі», а в незлагодженій транспортній розв’язці.

У 2007 році, ще до того, як бізнес-центр здали в експлуатацію, його купив Дмитро Фірташ. Гроші, отримані від угоди, Вагіф Алієв вклав в інший проєкт, який у різні роки носив кілька назв: «Сіті Плаза», «Еспланада», «Континенталь», а в підсумку — Gulliver.

Зазначимо, коли бізнес-центр запрацював, у нього відразу ж в’їхала компанія «К.А.Н. Девелопмент». Структура зайняла половину 6-го поверху. Також у «Парус» заїхала компанія «Олімп» — виробник відомої марки горілки; інвестиційний банк «Конкорд Капітал», «Родовід банк», «Райффайзен Банк Аваль», і АВТ «Баварія». А ось простим киянам милуватися хмарочосом можна було тільки зовні або у фойє першого поверху – далі не пускала охорона. Для проходу на будь-який поверх «Паруса» потрібна електронна картка-ключ. Окремої уваги заслуговує «начинка» будівлі. У холі є камери зберігання, центр обслуговують 8 швидкісних ліфтів, які піднімаються з 1-го поверху на 31-й за 25 секунд, а в туалеті встановлено унітази від елітної німецької фірми «GROHE». Цікавий нюанс – у «Парусі» не передбачено місць для куріння. На перекур потрібно виходити на вулицю, але ось працівникам фірми «К.А.Н. Девелопмент» дозволено курити на пожежних сходах. Очевидно, по старій дружбі.

До 2010 року бізнес-центр «Парус» залишався найвищою будівлею в Києві. Його рекорд побив 47-поверховий житловий комплекс на Кловському спуску, а потім БЦ «Континенталь».

У 2016 році Вагіф Алієв вирішив повернути собі бізнес-центр «Парус» (він викупив у свого партнера «Мандарин Плаза»). Передача була безгрошовою. За частку в «Парусі» Алієв зобов’язався погасити борг компанії Фірташа «Передові технології плюс» на суму понад 50 мільйонів доларів. За інформацією журналістів, «Передові технології плюс» у 2015 році заборгували банкам 1,3 млрд гривень. Алієв люб’язно погодився допомогти давньому другові Фірташу і забрав його частку в «Парусі».

Друге творіння Вагіфа Алієва – ТРЦ Gulliver біля Палацу спорту. Над його створенням Сергій Бабушкін працював з 2002 року, паралельно з проєктом «Парус».

ТРЦ Gulliver

Розроблений проєкт був набагато приземленішим: 4-поверхова прямокутна коробка з підземним паркінгом. Перша робоча назва будівлі — «Сіті Плаза», у народі її прозвали «Парус-2». Доля новобудови виявилася драматичнішою, ніж у БЦ «Парус». Вагіфу Алієву тричі довелося змінювати концепцію будівництва «Сіті Плаза» і пережити конфлікт між інвесторами. Історія другого хмарочоса азербайджанця — багатофункціонального комплексу Gulliver заслуговує на окрему історію.

Gulliver тісно пов’язаний з компанією «ТРІ О», яка в ті роки вела всі великі забудови. У 1995 році її заснували сини тодішнього першого віце-мера Києва Олександра Омельченка — Олександр і Ян. Саме їм належала земля біля станції метро «Палац спорту». Брати хотіли побудувати там заправку, але це просочилося до преси, і піднявся галас. Щоб загасити скандал з мегабудівництвом, Олександр і Ян Омельченко вийшли з «ТРІ О». Але тільки формально. На початку нульових у число власників увійшов Вагіф Алієв. «ТРІ О» спочатку орендувало земельну ділянку поруч з метро, а потім викупило її менш ніж за 2 млн доларів. Плюс якимось чудним чином до наявних соток відійшов ще гектар землі.

Кілька років Алієва вважали єдиним інвестором будівництва «Сіті Плаза» біля Палацу спорту, а «ТРІ О» маскували під дочірню компанію «Мандарин Плаза». Насправді, спочатку у девелопера був таємний партнер, який вирішував багато фінансових питань, — Сергій Веселов.

Сергій Веселов, таємний партнер Алієва по Gulliver

Бізнесмени познайомилися в 90-ті, коли разом працювали над газовим бізнесом Ігоря Бакая. Крім цього, Сергій Веселов у ті роки був партнером Костянтина Жеваго.

Проєкт «Сіті Плаза» розпочався активно. Завдяки протекції Сергія Бабушкіна його вдалося протягнути на містобудівній раді Києва. Правда, Алієв спокусився і додав будівлі ще 2 поверхи. Таким чином, депутати узгодили 70 000 кв. метрів «Сіті Плаза».

У перші місяці після початку будівництва Вагіф Алієв зіткнувся з масою сюрпризів. Наприклад, підземний паркінг вимагав перенесення інженерних мереж сусідніх будівель. Заміна підземного високовольтного електрокабелю обійшлася більш ніж у 3 млн доларів. Девелоперу довелося просити окремого дозволу Київради на знос громадського туалету, який заважав будівництву. Додаткові витрати на «Сіті Плаза» перевищили передбачені. Через це інвестори вирішили збільшити метраж будівлі та змінити його призначення. «Сіті Плаза» перетворився на елітний житловий комплекс на 33 поверхи та метражем у 43 000 квадрати. Змінилася і назва комплексу — «Еспланада».

Проєкт елітного житла "Еспланада"

Зміна концепції затягувала будівництво на 3-4 роки. Поки в архітектурному бюро Бабушкіна створювали новий проєкт, гроші в «ТРІ О» зникали. Імовірно, «Еспланаду» можна було продати, але Вагіф Алієв вирішив взяти кредити в банках. У 2005 році «Укрексімбанк» і «Райффайзенбанк Україна» видали структурі 34,5 млн доларів. Через рік будівництво відновилося. Але! Алієв передумав зводити житловий комплекс. Його надихнув успіх бізнес-центру «Парус»: коли ще не закінчилися внутрішні роботи, практично всі приміщення були в оренді. В БЦ вартість оренди за квадратний метр становила 840–960 доларів; за рік –35–40 млн доларів. «Еспланада» могла приносити 120–140 млн доларів на рік, однак довічна рента в десятки мільйонів доларів від бізнесменів була вигідніше.

Житловий комплекс «Еспланада» перетворився на новий бізнес-центр з розширеною торговою площею. Банки без проблем дали Алієву кредити. Укрексімбанк та Ощадбанк виділили ще 61,6 млн доларів. У 2007 році розпочалося активне будівництво БЦ. Через рік у центрі Києва з’явилася 33-поверхова прямокутна коробка. Орендарів набирала консалтингова компанія Jones Lang LaSalle. Її менеджери запропонували перейменувати несозвучну «Еспланаду» в «Європейський квартал». Алієву це не сподобалося, він назвав комплекс «Континенталь».

Континенталь з двома офісними вежами у 2010

Першим у 2008 році в «Континенталі» зняв площу супермаркет «Фуршет», а ще 2 поверхи віддали кінотеатру. Щоб добудувати бізнес-центр, компанія «ТРІ О» знову взяла кредит у Укрексімбанку та Ощадбанку – 177,6 млн доларів. Як вдалося отримати ці гроші в розпал кризи, залишається таємницею. Проте, у 2009 році концепцію проєкту знову змінили. Це було пов’язано з падінням орендних ставок і тим, що «Континенталь» перестав окупатися. Інвестори розширюють комплекс ще раз – у проєкті з’явилася вежа під офіси. Після кризи будівництво повзло черепашими темпами, проте об’єкт не заморозили.

У 2010 році Вагіф Алієв і Сергій Веселов посварилися настільки, що будівництво заморозили. Обидві сторони відмовилися давати коментарі, але світло на конфлікт пролили судові матеріали. Як з’ясувалося, у жовтні 2010 року у «ТРІ О» з’явився новий акціонер — британська компанія Unicon Development Ltd. Річ у тім, що Алієв і Веселов не платили кредити банкам. У заставі фінустанов перебувало не тільки будівля комплексу, але й акції двох співзасновників «ТРІ О» – британських Graph Limited і Arch Consortium Limited, власниками яких виступали бізнесмени. Банки передали цінні папери структури Unicon Development Ltd. Але тут цікавий нюанс, згідно з SKELET-info, Unicon належить Веселову, і він отримав контроль над «ТРІ О» за домовленістю з керівництвом Ощадбанку.

Наприкінці 2010 року новим гендиректором «ТРІ О» став Веселов. Він змінив назву довгобуду на Gulliver і змінив ключових менеджерів. Більше того, як з’ясувалося пізніше, його партнером по бізнесу став Олексій Кучеренко – ексміністр ЖКГ — голова правління ЗАТ «Інтергаз», партнер Костянтина Жеваго по Полтавському ГЗК і КРАЗу.

Олексій Кучеренко, власник частки в Gulliver

Що стосується Вагіфа Алієва, то він вийшов з Gulliver після конфлікту з Веселовим. Хмарочос добудовували без його участі.

Скандальні будівництва

Успіх не завжди супроводжував девелопера Вагіфа Алієва. Його будівництва заморожував Київрада, закидували яйцями активісти, а мешканці сусідніх будинків і зараз згадують добрими словами.

Чорна смуга в житті Алієва почалася в 2000-х, коли бізнесмен познайомився з молодим політиком, бізнесменом, представником «елітної тусівки» Вадимом Столаром. Про тандем киянам стало відомо, коли в 2002 році біля станції метро «Театральна» компанія-забудовник «Альянс-Центр» почала глобальне будівництво. У лічені місяці воно стало найскандальнішим в історії Києва. Мало того, що роботи велися біля входу в метрополітен, створюючи додаткове навантаження на стіни, так нова будівля зводилася в 6-ти метрах від фасаду 7-поверхового будинку — пам’ятника архітектури радянського періоду. Однак Алієв «заспокоїв» усіх. Він сказав, що будівельники розробили саркофаг, який захистить метро від навантаження.

Будівництво Алієва біля метро Театральна загрожувало обвалом підземки

Активісти забили у всі дзвони, вони виходили на акції протесту. Потрібно було 5 років, щоб будівництво визнали небезпечним для столичного метро. У 2007 році Київрада скасувала рішення про виділення землі, але бізнесмени продовжили будувати.

Вагіф Алієв звернувся до суду, щоб оскаржити рішення Київради. За час судових розглядів було побудовано 4 поверхи нової будівлі. Апеляційний суд не пішов на поводу в девелопера і визнав будівництво незаконним. У 2011 році спеціальна комісія Київради вирішила заморозити будівництво, знести і за рахунок забудовника побудувати сквер на «Театральній». У цей час працівники сусідньої будівлі – колектив Національного Академічного театру російської драми ім. Лесі Українки навіть написали і передали листа президенту РФ Дмитру Медведєву. Вони просили його захистити російський театр.

Але Алієв і Столар переграли всіх. Вони подарували будівлю місту разом із 10 мільйонами гривень на супутні роботи. «Коробка» з табличкою про те, що вона подарована Вагіфом Алієвим і Вадимом Столаром, відійшла для потреб Музею історії Києва. Згідно з проектно-кошторисною документацією, вартість будівництва будівлі становила 50 млн гривень.

Ще один проект Вагіф Алієв вирішив реалізувати в 2008 році спільно з «К.А.Н. Девелопмент». Це розкішний житловий комплекс ЖК Diamond Hill з непристойно елітними квартирами. 18-поверховий «монстр» загальною площею 49,5 тис. кв. м розташувався над Аскольдовою могилою і пам’ятником апостолу Андрію, змінивши зовнішній вигляд Києва.

ЖК Diamond Hill стоїть на місці дитячого садка заводу «Арсенал», який знесли

Історія ЖК Diamond Hill почалася в 2004 році, коли Київрада передала в оренду ТОВ «Вант» земельну ділянку. На ній тоді розташовувався відомчий дитячий садок заводу «Арсенал». Чиновники садочок дозволили знести. Зазначимо, ТОВ «Вант» тоді ніхто не знав. Це фірма-одноденка, створена під будівництво апартаментів. У 2007 році ТОВ «Вант» офіційно придбала землю за 17,2 млн гривень.

Проект ЖК Diamond Hill схвалили без проблем. Незважаючи на те, що його хотіли побудувати на самій кромці дніпровських пагорбів, відомих своїми зсувами. Новобудова загрожувала близько розташованим будинкам, передбаченим підземним паркінгом, і закривала вид на історичний Київ. Підпис під проектною документацією поставив вже відомий читачеві Сергій Бабушкін.

У 2010 році Антимонопольний комітет України несподівано дозволяє офшору Heritage Properties International AB (Стокгольм, Швеція) придбати контрольний пакет акцій у ТОВ «К.А.Н. Девелопмент» (Київ), яке, у свою чергу, володіє половиною акцій ТОВ «Вант». За інформацією з відкритих джерел, власником Heritage Properties International AB значився Дмитро Фірташ.

Ще один провальний об’єкт Вагіфа Алієва – бізнес-центр Senator на вулиці Московській. Його розмах вражає уяву. З панорамних вікон елітної офісної нерухомості класу «А» відкривається прекрасний вид на Лавру та рукою подати до ГПУ. Для оздоблення будівлі обрано натуральний мармур, є підземний паркінг, а також фітнес-центр.

Бізнес-центр Senator

Senator здали в експлуатацію наприкінці 2013 року, у розпал подій на Майдані. Вибухнула фінансова криза вдарила по найкрутіших сегментах, до яких належить офісний центр. Кілька років похмура мармурова будівля пустувала на одній із центральних вулиць Києва. У 2016 році керівник «УкрТрансНафти» Микола Гавриленко зняв офіси в Senator за 47 млн гривень. Він оплатив оренду відразу на 4 роки вперед – до 1 вересня 2020 року.

Микола Гавриленко зняв офіси в Senator за 47 млн гривень

Вагіф Алієв провалився зі стільки бажаним проектом ТРЦ Ocean Plaza біля метро «Либідська». Ідея побудови розважального центру належить саме Алієву, а не Василю Хмельницькому — засновнику «Київської інвестиційної групи», як прийнято вважати. Хмельницький хотів побудувати там висотку з готелем і бізнес-центром, але досвідчений девелопер його переконав. За планом працювати над Ocean Plaza повинні були: Василь Хмельницький і Вагіф Алієв. Однак останній поїхав на місяць у теплі країни, а коли повернувся, дізнався, що його імені немає серед забудовників.

Вище і швидше

У 2016 році на київському ринку торговельної нерухомості назріло переділ. Практично одночасно відкрилися два супергіганти: ТЦ Lavina Вагіфа Алієва і ЦУМ ЕСТА Холдинг Ріната Ахметова. Між моллами йде жорстка конкуренція.

Алієв зробив ставку на розваги. У Lavina працює великий світло-музичний фонтан, а також парк атракціонів з американськими гірками.

Вагіф Алієв оголосив про будівництво грандіозного об’єкта — Ocean Mall. По суті, це друга черга Ocean Plaza. Будівельні роботи йдуть повним ходом. Відкриття обіцяють у листопаді 2018-го.

Так буде виглядати Ocean Mall

Паралельно девелопер «працює» над ТРЦ Blockbuster Mall. Його відкриття намічено на 2018 рік.

Зараз входить Вагіф Алієв до списку 100-та найбагатших людей України.

Про титули, сім’ю і розкіш

Почесний консул РФ. Мало хто знає, що в 2008 році Вагіф Алієв став Почесним консулом Російської Федерації в Україні. Це сталося в рамках реалізації плану «Україна-Росія» на 2008 рік. Росія тоді відкрила перше консульство в Чернігові, так як область прикордонна і через неї проходять транспортні магістралі. На урочистостях був присутній посол РФ Віктор Черномирдін. До речі, близький друг Алієва.

У 2010 році Алієв збирався інвестувати в будівництво торгово-розважального комплексу або готелю в Чернігові 100 млн доларів. Для бізнесмена та його проектів влада міста в особі мера Олександра Соколова навіть виділила землю. В останній момент девелопер передумав.

Власний ансамбль. Вагіф Алієв близько 10 років утримує власний ансамбль. Вони ніде не гастролюють, виступають лише у колі друзів. Таким чином, бізнесмен реалізував мрію дитинства стати співаком.

Успішні дочки. У Вагіфа Алієва 4 дочки – старші Нателла і Аліна займаються бізнесом.

Нателла Вагіф кизи Алієва українцям більше відома, як Нателла Крапівіна. Це продюсерка Світлани Лободи і творчиня масштабного проекту «Орёл и решка». ФОТО 20

Дочка Вагіфа Алієва Нателла вийшла заміж за сина його партнера по «Мандарин Плаза» Крапівіна — Дмитра. Після розлучення дівчина залишила собі гучне прізвище.

Разом із молодшою сестрою Аліною володіє мережею салонів Aldo Coppola.

У Вагіфа Алієва є мрія. Про неї він розповів в одному з інтерв’ю. Азербайджанець мріє побудувати семизірковий готель в центрі Києва. Нам залишається чекати.

Арина Дмитрієва, для SKELET-info