Російський ексміністр Ігор Юсуфов полегшив бюджет Росії на $400 мільярдів: розслідування

Російський ексміністр Ігор Юсуфов полегшив бюджет Росії на $400 мільярдів: розслідування

Напередодні 2018 року Мосміськсуд відправив на примусове лікування колишнього офіцера спецназу Євгена Яшкіна, якому інкримінується співучасть у 25 вбивствах, здійснених у складі організованої злочинної спільноти (ОЗС) кримінального авторитета Аслана Гагієва (Джако).

Зараз СКР закінчує слідство щодо цілої бригади, яка входила до ОЗС. На її рахунку такий резонансний злочин, як вбивство колишнього першого заступника гендиректора ВАТ «ФЛК» Андрія Бурлакова. Його скоїв ексоперативник карного розшуку Руслан Юртов.

У справі про вбивство Бурлакова великим фігурантом був глава фонду «Енергія» Ігор Ханукович Юсуфов. У 2008 році «ФЛК» вирішило придбати дві верфі Wadan у норвезького концерну Aker Yards, розташовані в німецьких містах Варнемюнде і Вісмар. У якості партнера по угоді Андрій Бурлаков залучив спецпредставника президента з міжнародного енергетичного співробітництва та члена ради директорів «Газпрому» Ігоря Юсуфова та його сина Віталія. Потім між Юсуфовими та Бурлаковим стався конфлікт, у ході якого останнього було вбито.

У розпорядженні Rucriminal.com виявилася розгорнута довідка-меморандум однієї зі спецслужб про всю масштабну діяльність Юсуфова. Rucriminal.com публікує другу частину цього документа, в якому продовжує пояснювати, за що все ж таки розправилися з Бурлаковим.

«28 липня 2008 р. була здійснена угода з придбання компанією FLC-West Holding S.a.r.l. (Люксембург) частини однієї з найбільших у світі суднобудівних компаній Aker Yards (Норвегія, Осло). Компанія FLC-West Holding S.a.r.l. контролювалася громадянами РФ. Згодом компанія була перейменована у Wadan Yards group as. Компанія володіла двома верфями в Німеччині – м. Вісмар і м. Варнемюнде та верф’ю в Україні – м. Миколаїв, а також кількома дизайнерськими та конструкторськими бюро, блокуючим пакетом акцій компанії Aker Arctic у Фінляндії (у власності близько 90% світових патентів у галузі т.зв. льодового суднобудування).

Виробничі потужності Wadan Yards більше, ніж у два рази перевищували потужності всього російського суднобудування. Дизайн-бюро володіли унікальними та ексклюзивними власними технологіями розвідки, видобутку, переробки, транспортування нафти і газу, а також технологіями робіт у північних широтах, включаючи виробництво супертяжких криголамів потужністю до 100 кВт з ядерною силовою установкою російського виробництва. Проєкт був орієнтований на інтереси Російської Федерації. Мета проєкту – створення під егідою Росії «Європейської суднобудівної групи», яка б базувалася на верфях групи Wadan та підприємствах, що входять до Об’єднаної суднобудівної корпорації. Проєкт вивів би Російську Федерацію до п’ятірки найбільших суднобудівних держав у світі.

На момент здійснення угоди вартість акцій, підтверджена компанією PWC, становила 250 млн. євро, а ціна всього договору 291,6 млн. євро.

Ініціатива щодо придбання цього активу та розробки проєкту в інтересах російської економіки та обороноздатності належала групі російських інвесторів та науковців на чолі з Андрієм Бурлаковим.

Кошти на придбання компанії Wadan Yards Андрій Бурлаков залучив з двох джерел. Першим джерелом фінансування була компанія ВАТ «ФЛК», якою керував Наіль Маліютін. Другим джерелом фінансування була компанія Tamplestowe (BVI), власником і представником якої був Ігор Юсуфов. Компанія ВАТ «ФЛК» профінансувала незначну частину угоди. Основні гроші в розмірі 200 млн. євро були виплачені Ігорем Юсуфовим, з рахунків його компанії Tamplestowe (BVI). Одночасно, європейські спецслужби та служба фінансового моніторингу Люксембурга зацікавилися джерелом походження грошей на рахунках цієї компанії. Їм було незрозуміло, звідки, з точки зору європейського законодавства, у російського чиновника може з’явитися така сума.

Юсуфов намагався пояснити, виходячи з принципів російських «понять», що гроші належать «секретному фонду Дмитра Медведєва». Фінансовий моніторинг Люксембурга не задовольнився такою відповіддю, і тому спецслужбами була ініційована оперативна перевірка з встановлення походження і джерела цих грошей. Перевірка не надала достовірних даних про походження грошей.

Андрій Бурлаков категорично не влаштовував відсутність інформації про походження 200 млн. євро Юсуфова і він хотів відмовитися від партнерства з Ігорем Юсуфовим. Тоді Ігор Юсуфов вирішив забрати Бурлакова з проекту Wadan і в березні 2009 р. група Wadan зазнала потужної рейдерської атаки з його боку. Завдяки заздалегідь продуманим і спланованим діям, Юсуфов і його син Віталій, постійно посилаючись на те, що «виконують особисті вказівки» і «діють за дорученням і в персональних інтересах Президента РФ Медведєва», навмисно збанкрутували норвезьку суднобудівну групу Wadan Yards і в період з серпня 2009 по березень 2010 рр. перевели всі існуючі активи – верфі в Німеччині і в Україні на підконтрольні їм компанії. Рейдерське захоплення було здійснено шляхом фальсифікації документів у Німеччині, Україні, Голландії, Норвегії, Люксембурзі. За результатами незаконних дій Юсуфова, голова ради директорів Wadan Бурлаков подав серію судових позовів у п’яти країнах Європи щодо навмисного банкрутства, захисту від рейдерського захоплення, фальсифікації документів, обману акціонерів та кредиторів і ін. За діями Юсуфова і його сина було порушено кримінальні справи в Німеччині, Люксембурзі, Норвегії та Україні. Тільки за німецьким законодавством покарання становить до 7 років позбавлення волі. Судові процеси мали розпочатися у грудні 2009 року. Однак цього не сталося. Для усунення «непотрібного свідка» Бурлакова Юсуфовим у Росії було інспіровано кримінальну справу № 304061 проти Бурлакова і його дружини – президента групи Wadan Анни Еткіної. 30 листопада 2009 р. Бурлаков і Еткіна були заарештовані за сфабрикованими звинуваченнями. Це дозволило Юсуфову припинити судове переслідування в Європі, вивести останній значний актив компанії – верф «Океан» у місті Миколаїв, вартістю понад 40 млн. євро на підконтрольні Юсуфову дагестанські компанії за суму в 100 (сто!) доларів. За цим фактом кримінальною поліцією Норвегії порушено кримінальну справу. У жовтні 2009 року Анну Еткіну викрали, і вона провела 14 днів у заручниках під охороною озброєних співробітників ЧОП «Остен-Стандарт» (м. Воскресенськ). При цьому, співробітники ЧОПа (приватне охоронне підприємство) видавали себе за співробітників МВС з департаменту з захисту свідків. При цьому вони навіть не приховували, що діяли за завданням Ігоря Юсуфова, нібито виконуючи вказівки Дмитра Медведєва. Вагітну Анну Еткіну щоденно під охороною вивозили у різні організації та змушували підписати документи про передачу структурам Юсуфова всіх активів групи Wadan. А також вимагали відкликати судові позови в Європі і ін. Потім Еткіну передали вже в руки слідчих. У результаті, Еткіна провела в слідчому ізоляторі 8,5 місяців, Бурлаков, який переніс 12 операцій на серці, був звільнений під заставу майже через рік.

У лютому-березні 2011 р. Юсуфов узяв цільовий кредит у «Банку Москви» в сумі 1 млрд. 130 млн. доларів США «для гарантування повернення авансів за суднобудівними контрактами та депонування їх на спеціальних рахунках». Кредит затверджується кредитним комітетом «Банку Москви» за добу до втечі колишнього президента банку Андрія Бородіна в Лондон. Однак, кредитні кошти на спеціальний рахунок так і не надходять, і, порушуючи всі норми Російського законодавства та документи ЦБ, Юсуфов Віталій купує 19,91% акцій «Банку Москви». Станом на 6 липня 2011 р. офіційно забезпечення в «Банку Москви» так і не оформлено. Це обумовлено тим, що Юсуфов юридично не є володарем верфей у містах Вісмарі і Варнемюнде (Німеччина), які досі знаходяться у власності уряду ФРН, у особі зовнішнього управляючого пана Одебрехта, і оцінені компанією Ernst and Young в суму 950 млн. доларів США. Шахрайським чином, отримавши кредит під заставу не належного йому майна, Юсуфов веде переговори з Внешторгбанком про продаж «свого» пакета акцій за ринковою ціною, яка становила 1,5 – 2,0 млрд. доларів США. Видача Юсуфову незабезпеченого цільового кредиту, спрямованого на придбання акцій самого банку, загрожувала «Банку Москви» дозапасом по кредитах у сумі самого кредиту, що призводило б до зниження капіталу Банка, порушення обов’язкових банківських нормативів і, як наслідок, відкликання ліцензії.

У результаті дій Юсуфова Російська Федерація втратила перспективу стати провідною країною в освоєнні Північного морського шляху і суднобудування. При реалізації проекту створення «Європейської суднобудівної групи» Росія могла б отримати приблизно 400 млрд доларів чистого прибутку. Також була дискредитована вища політична влада Росії і Німеччини перед народом Німеччини. Вісмар, де розташована одна з верфей групи Wadan, — рідне місто канцлера Німеччини Ангели Меркель. У своєму виступі перед виборцями, посилаючись на Юсуфова як офіційного представника Президента Росії і члена ради директорів Газпрому, Меркель обіцяла виборцям, що німецькі верфі у Вісмарі і Варнемюнде будуть забезпечені багатомільярдними замовленнями з Росії. Однак обіцяні мільярди не пішли на добробут російського і німецького народу, а на примхи сім’ї Юсуфових.»

Далі буде...