Хронічний боржник Андрій Бродський збирається шикувати в Ізраїлі
Заборгувавши Промінвестбанку $ 110 млн, власник «Велти» Андрій Бродський збирається витратити в Ізраїлі майже вдвічі більше
Виробничо-комерційна фірма «Велта», яка займається експлуатацією Бірзулівського родовища титано-ільменітових руд у Кіровоградській області, оголосила про намір вивести в Ізраїль один з переділів виробництва титанової продукції. За повідомленням «Велти» з посиланням на Міністерство економіки та промисловості Ізраїлю, материнська компанія групи – Velta Group Global – вже отримала землю у технопарку Mishor Rotem під будівництво заводу з виробництва двоокису титану.
Потужність створеного в Ізраїлі підрозділу Velta Titanium складе 40 тис. тонн пігменту з перспективою збільшення виробництва до 70 тис. тонн на рік. Підприємство збирається переробляти концентрат, вироблений «Велтою» у Кіровоградській області. Таким чином, власник «Велти» – дніпровський бізнесмен Андрій Бродський – будує вертикально-інтегрований бізнес.
Причиною, за якою виробничі потужності планується будувати в ізраїльській пустелі Негев, називаються дуже привабливі пільги. При вартості заводу з виробництва пігментного двоокису титану в $ 150-200 млн Velta Titanium зможе заощадити близько 30% вкладень у рамках законодавства Ізраїлю щодо підтримки інвестицій. Ще на 10-20% знижку інвестор може претендувати за рахунок периферійного розміщення підприємства в прикордонному містечку, де ведеться видобуток горючого сланцю, переробка його в електроенергію, працює завод з виробництва аміаку та низка інших підприємств. Така щедрість ізраїльської влади власнику Velta Group Global Андрію Бродському була б дуже на руку. Адже його український титановий ГЗК, будівництво якого розпочалося в середині 2011 року, а експлуатація у 2012 році, досі залишається в мінусі.
На фото – Промінвестбанк
Основним кредитором ТОВ «ПКФ «Велта» є українська «дочка» російського Внєшекономбанку – Промінвестбанк, з яким компанія Бродського ще в жовтні 2011 року уклала договір на відкриття кредитної лінії. З урахуванням змін до договору від 14.09.2012 року, банк видав «Велті» загалом понад $93,3 млн. З них $34,1 млн пішло на погашення заборгованості Укргазбанку за раніше взятим кредитом, $15 млн – на рефінансування боргу самому Промінвестбанку, $2 млн – на поповнення обігових коштів, ще $27,6 млн – як капіталовкладення у будівництво першої черги збагачувального виробництва потужністю 185 тис. тонн ільменітового концентрату на рік, та $14,8 млн – на збільшення виробництва до 300 тис. тонн.
В забезпечення кредиту позичальник передав у іпотеку ПІБ основні виробничі потужності і зобов’язався вести реалізацію продукції виключно через банк. Згідно з бізнес-планом, «Велта» мала погасити кредит у 2016 році. Проте ГЗК так і не вийшов на проєктні потужності. Максимальний обсяг виробництва концентрату, досягнутий влітку 2014 року, склав по 5,2 тис. тонн на місяць на кожну чергу, тобто близько 125 тис. тонн на рік. А вже в жовтні 2014 року перша черга комплексу зі збагачення титанової сировини, розташована в с. Коробчино (Новомиргородський район Кіровоградської області) практично повністю згоріла внаслідок п’ятигодинної пожежі. Вогнем були знищені цех і обладнання цеху гравітації № 1, пошкоджені будівля і обладнання цеху доведення продукції, а також електрощитова. Ці будівлі були конструкційно пов’язані між собою.
Через це «Велта» втратила 60% виробничих потужностей, і всім стало зрозуміло, що борг ПІБ своєчасно повернений не буде. Правоохоронні органи дійшли висновку, що підпал був навмисним. Проте його виконавці та замовники не були встановлені.
На фото – Андрій Бродський
До закінчення терміну виплати боргу, який за договором закінчувався 30 червня 2016 року, сторони не домовилися про продовження кредитної угоди «у зв’язку з суттєво зміненими обставинами», як цього хотіла «Велта». Передавати майно банку Бродський не захотів. І вже 5 липня 2016 року Господарський суд Києва прийняв до розгляду позов «Велти» до ПІБ про заборону будь-яких дій щодо заставного майна, перереєстрацію прав власності на нього, звернення стягнення на рахунки «Велти» і 100% її акцій, що належать Velta Group Global Limited. Через місяць таке рішення суду було отримано «Велтою», що суттєво посилило її позиції у конфлікті з «дочкою» російського банку. А наприкінці березня 2017 року Господарський суд Києва на наполягання компанії Андрія Бродського встановив термін повернення кредитних коштів за договором з ПІБ 1 липня 2021 року. Нарешті, в грудні того ж року Господарський суд Києва прийняв рішення, яке зафіксувало, що станом на жовтень 2017 року, незалежно від кінцевої дати повернення боргу, у банку відсутнє право вимагати у «Велти» погашення тіла кредиту і відсотків за його неправомірне використання (загальна заборгованість на сьогодні оцінюється в $110 млн).
Поки ці рішення ПІБ безуспішно намагається оскаржити у судах різних інстанцій, прихильність української Феміди дозволяє власнику «Велти» пестити плани щодо розширення свого бізнесу в Ізраїлі. Початок виробництва заводу Velta Titanium заплановано на другий квартал 2019 року, а його запуск – першу половину 2021 року. У цей період українська «Велта» зможе гарантовано забезпечувати сировиною материнську компанію. Це обставина дозволяє Андрію Бродському розраховувати на залучення до свого ізраїльського проєкту грошових компаньйонів, яким він обіцяє не лише збільшення сировинних активів, а й поглиблення переділу, разом із диверсифікацією видів діяльності по різних регіонах світу. Створення ще одного переділу може зробити більш зговірливим і банк-кредитор, який хоче отримати від «Велти» хоч якусь віддачу.
13 березня 2018 г., 12:03
