Дмитрий Кащук
Метод оцінки професіоналізму чиновника за його здатністю швидко і постійно «хапати» благополучно пережив час «донецьких» і успішно був узятий на озброєння «новою» владою.
Кадрова політика Януковича, яка полягала в постановці біля будь-якої «годівниці» надійних «смотрящих», була до вподоби тим, хто прийшов на зміну наскрізь корумпованій команді. В силі залишився принцип «земляцтва» — протягування на державні посади надійних людей з оточення регіональних політиків.
Львівський слід
«Львівська» еліта з числа опозиції після лютого 2014 року націлилася на використання багатств надр України у своїх цілях. В міністрах природокористування виявився виходець із всеукраїнського об’єднання «Свобода» Андрій Мохник. Цього здалося мало. Україна все ж таки має 5% світового сировинного потенціалу. Наступною метою був обраний кабінет голови Державної служби геології і надр. Сподвижнику «регіоналів» Сергію Радованову, який деякий час виконував обов’язки голови Держгеонадра, Кабмін висловив недовіру і в травні бурхливого на події 2014 року в кабінет голови відомства заселився львів’янин Дмитро Кащук.
Державна служба відає питаннями надрокористування в країні, видаючи дозволи на геологорозвідку або видобуток всього, що знаходиться під землею. Дмитро Кащук взагалі то раніше жодного відношення до геології чи видобутку корисних копалин майже не мав. Молодий чоловік деякий час допомагав і давав консультації губернатору Львівської області «регіоналу» Василю Горбалю. Бос незабаром призначив свого юного помічника начальником управління інвестиційної політики Львівської обласної державної адміністрації. До Держгеонадра всієї України це призначення стало єдиним місцем служби у Кащука в державних структурах.
У 2013 році він поміняв кабінет у будівлі обласної адміністрації на посаду заступника директора приватної транспортної компанії «Фіакр-Львів», де одним із засновників була його рідна сестра Лілія. Перед тим, як переїхати з Львова на береги Дніпра він встиг попрацювати в українському представництві американського енергетичного гіганта Chevron, який збирався розробляти родовища сланцевого газу на території країни. Крім Мохника в Києві його чекав ще один впливовий «свободівець» — виконуючий обов’язки генерального прокурора Олег Махніцький, який доклав руку до його призначення.
Бурштиновий трафік
Талантами природа явно не обділила молодого чиновника. За півроку свого керівництва Держгеонадр України він зміг здійснити стільки всього, на що іншим знадобилося б ціле десятиліття. Буквально через 2 місяці він «заговорив» керівників державної компанії «Бурштин України» укласти завідомо збиткові контракти на геологічне вивчення родовищ бурштину у Рівненській області. Поставивши підписи під документами, керівництво компанії, по суті, вчинило акт самогубства. Контракти стали тією краплею нікотину, яка вбиває коня.
Незабаром ДП «Бурштин України» оголосило про своє банкрутство. Не слід уявляти Дмитра Кащука просто злим генієм. Державна компанія виявилася тією тріскою, яка летить з-під сокири при рубці лісу. Справжній задум активності керівника Держгеонадр у питанні вивчення надр Рівненської області став зрозумілий трохи пізніше. У 2015 році на кордоні України була припинена спроба незаконного вивезення великої партії сировини для ювелірної промисловості до Угорщини.
Бурштин став предметом контрабанди. Незаконний трафік справно працював і приносив його організаторам гроші. Бурштин виявився з Рівненської області, причому його видобуток проводився під виглядом геологорозвідки за контрактами з ДП «Бурштин України», підписаним у серпні 2014 року. Прибуток, який могла отримати ледве стояча на ногах державна компанія, утекла в кишені нечесних на руку ділків, успішно налагодивши незаконний видобуток і торгівлю. Серед туго набитих кишень явно була і кишеня, що належала Дмитру Кащуку. Запізно спохопившись, Кабмін вже у грудні того ж 2014 року вигнав шахрая на вулицю. Трохи пізніше історія з рівненським бурштином стала предметом розслідування компетентних органів, але справа була зроблена. Звільнений Кащук не був сильно засмучений. Він встиг поміняти особистий представницький Mercedes на ще крутіший Rolls Royce.
Грошей зайвих не буває
Втім, Дмитро Кащук не нехтував брати участь у менш значних «проектах», де сума гешефту була зовсім іншого порядку. Він торгував службовою інформацією. Компанія «Укргранресурс», виконуючи замовлення Держгеонадр, провела ретельне вивчення Олегівського родовища лабрадориту в Житомирській області. Всі матеріали виконавцем робіт були передані замовнику. Скориставшись службовим становищем, Кащук знайшов покупців на інформацію і продав її за 27 тисяч гривень. Потім його відомство приступило до розподілу ліцензій зацікавленим бізнес-структурам. Одним із головних завдань відомства, яке очолював Кащук, є поповнення державної казни за рахунок проведення аукціонів на право користування природними надрами.
Право розробки родовищ корисних копалин за задумом держави має належати тим, хто запропонує більш вигідні умови. Кащук цей зрозумілий принцип тлумачив у свою користь. Ряд ділянок у Полтавській і Сумській областях був виставлений на аукціон зі стартовою ціною в 6 млн гривень. Потім Держгеонадр раптово передумали і скасували заплановані торги. Через деякий час дозволи на користування тими ж землями з’явилися на порядку нових торгів. Тільки стартова ціна при новій спробі аукціону виявилася в 2 рази меншою за початково заявлену. До переможців конкурсу також виникають питання. Компанії «Авантаж Енерго» та «Слобід Нафта» з’явилися на світ всього за місяць до аукціону. Відповідно, жодного попереднього досвіду з видобутку корисних копалин у них немає. Зате є інше. Їх власниками є офшорні компанії Панами і Сейшельських островів.
Далі ланцюжок веде до китайської фірми Kitpred, головними бенефіціарами якої є громадяни Піднебесної Цзінь Лінь і Дэн Сяо. Останній кілька разів намагався «оморочити» прем’єр-міністра Миколу Азарова перспективами виробництва в Україні китайських автомобілів, будівництвом заводу у Калуші, реанімацією шахт на Львівщині і звільненням країни від газової залежності. Далі гарних слів ці проекти не просунулися. Тепер китайському бізнесмену надана реальна можливість заробити на надрах України.
Покровителі Кащука
З появою Дмитра Кащука на чолі Держгеонадр з’явилася маса молодих або зовсім юних компаній, які зацікавилися питаннями геології і геодезії. Цікаво, що всі вони мають відношення до особистості Євгена Біліневського — голови комісії Львівської міської ради депутатів з питань природокористування. Кащук знайомий з Біліневським з часів своєї служби помічником у обласного губернатора. Нитки управління рішеннями керівника Держгеонадр тягнуться ще далі — до львівського бізнесмена Ігоря Кривецького, відомого як головний спонсор політика Олега Тягнибока і партії «Свобода». Політична сила має величезний вплив якраз у західних областях України і прагне «просунути» своїх людей на схід, у владні структури. Попадання у керівництво Держгеонадр Дмитро Кащук якраз завдячує Ігорю Кривецькому — «гаманцю» «Свободи» і її головному кадровику. Перспективні кадри він визначає з першого погляду. Допомагає багатий життєвий досвід. У кримінальних колах Західної України він більше відомий під кличкою Пупс.
Надійний зв’язок з Держгеонадр у відправленого у відставку Кащука зберігся після відходу. На заміну йому прийшов Микола Бояркін, також представляючи інтереси «львівського» лобі. Кащук залишився тіньовим «рішалою», справно отримуючи «відкати» за вирішення різних проблем. Боротьба за вигідний кабінет начальника державної служби в результаті призвела до справжнього бою. У травні цього року все закінчилося захопленням кабінетів Держгеонадр групою підтримки одного з претендентів на управління надрами країни. Незгодного з відставкою Миколу Бояркіна намагався замінити представник пішлих у підпілля «регіоналів» Олег Кирилюк, раніше відзначений печаткою недолюстрованого корупціонера. Надію на пост голови також зберігав перший заступник Держгеонадр Микола Фощий. Поки на верхах велося бурхливе розбирання за першість, рядові чиновники успішно взяли на озброєння звичаї, принесені з собою Дмитром Кащуком. У вересні в Києві затримали при спробі отримання хабара одного з заступників Держгеонадр. Чиновник виставив на продаж повний пакет дозвільних документів. Він був оцінений ним усього лише в 3 тисячі гривень. Масштаби, звичайно, зовсім не ті, що були у Дмитра Кащука.
29 жовтня 2018 г., 10:00
