«Друзі Путіна» знову каламутять води «Океану»

Читать на русскомRead in English

Друзі Путіна та їхні довірені особи в Україні не припиняють спроб повернути контроль над Миколаївським суднобудівним заводом «Океан», який самі довели до банкрутства та розікрали під час «відповідального» зберігання.

3 грудня 2018 року в Миколаєві може статися історична подія. З «молотка» піде майновий комплекс ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан". Десятки гектарів території, причальна стінка, плавучий сухий док та бренд зі світовим ім’ям – все це отримає той, хто заплатить за «Океан» найвищу ціну. Охочих, як пише один з найвідоміших у Миколаєві блогерів Федір Левченко, щонайменше п’ятеро.

Але, крім майна, переможця чекає прихований «бонус» – «квиток на війну». На гібридну війну з угрупованням друзів Путіна, чиї представники в Україні багато років «тримали» завод «Океан» - спочатку вони доводили його до банкрутства, потім зривали процедуру банкрутства, потім розкрадали, захопивши під приводом «відповідального» зберігання, а зараз намагаються зірвати фінальну стадію ліквідації.

Навіщо росіянам миколаївський «Океан»? Або перша російська хвиля

До кризи 2008 року в РФ мріяли про повернення колишньої світової слави корабелів. В ім’я цієї мрії були кинуті мільярди рублів і життя відомих людей. Росіяни скуповували і, як пишуть ЗМІ, навіть захоплювали суднобудівні активи по всьому світу. Успішно були «атаковані» європейські корабели, які володіли українським заводом у Миколаєві.

Але грянула криза. Впали світові ринки капіталу, виробництво. Як наслідок – світові морські вантажні перевезення завмерли. Мільярди рублів, витрачені на покупки акцій, часток у компаніях і людей, втратили шанс відбитися у вигляді замовлень на будівництво і ремонт суден. На державному рівні в Росії тему курував близький друг Володимира Путіна – Ігор Ханукович Юсуфов та його родина. Описувати його портрет не є нашою метою, достатньо сказати, що пан Юсуфов раніше входив до Ради директорів "Газпрому" і був міністром енергетики РФ.

Частина з мільярдів, що канули в Лету на тлі кризи, бралася в борг і виділялася на, скажімо так, «неофіційні платежі». Звісно, через невиплату великих грошей у деяких фігурантів тих темних історій почалися великі проблеми. Зокрема, збройний напад не пережив Андрій Бурлаков. У вересні 2009 р. у нього стріляли в московському ресторані "Хуторок", і він помер від зупинки серця. Його дружина Анна Еткіна дивом вижила і в терміновому порядку поїхала в Ізраїль, звідки розповіла масу цікавого про захоплення росіянами світового суднобудування.

І Юсуфов, і Бурлаков мають найпряміший стосунок до захоплення і подальшого банкрутства ПАТ "НСЗ "Океан". На фото, яке вже публікували в ОРД, – обидва фігуранти на заводі «Океан» за кілька місяців до замаху на Бурлакова.

На цьому фото Бурлаков вже сумний, бо розуміє складність ситуації, в якій опинився. Набагато оптимістичніший він під час звернення до робітників заводу роком раніше. Ось (нижче) стоп-кадр історичного відео, яке можна переглянути за посиланням.

Бурлаков обіцяв робітникам замовлення і закликав не хвилюватися з приводу чуток, які будуть ходити. Виконати обіцяне не встиг.

Друга російська хвиля. Доведення до банкрутства

Після Бурлакова ніхто особливо нічого миколаївським корабелам і не обіцяв. Але не заробити на активі, який вже потрапив до рук, було б гріхом. Найняті росіянами українські «менеджери» придумали геніальну схему:

1. Створити нову компанію.

2. Передати все майно «Океану» новій компанії в оренду, за яку не платити.

3. Приймати замовлення (і гроші) на нову компанію.

4. Виконувати замовлення на потужностях «Океану», за оренду яких не платити.

5. Обанкротити «Океан».

ОРД пише, що схему придумав особисто Леонід Шумило, який у 2011 році очолював ПАТ "НСЗ "Океан", перебуваючи на посаді президента ПАТ. Ось цитата з листа за підписом Шумило, нібито адресованого російським «покровителям»: «…необхідно створити ТОВ «Океан-Судоремонт»… передоплата буде йти на виконання замовлень, а не на погашення раніше виниклих боргів».

ТОВ «Океан-Судоремонт» був створений. Його очолив сам Леонід Шумило, одразу після відходу з посади президента ПАТ "НСЗ "Океан". Кінцевим бенефіціаром компанії ТОВ "Океан-Судоремонт" виявився росіянин Ігор Туркін, відомий тим, що брав участь у скандальному конкурсі з придбання частини активів "Запорізького титано-магнієвого комбінату". Подальше банкрутство заводу "Океан" при такому підході керівництва та «інвесторів» було справою техніки.

Двома роками пізніше, у 2013, Леонід Шумило отримав ще одне підтвердження високої до нього довіри російських товаришів. Йому виписують довіреність представляти в Україні офшорну компанію "Зонел Оперейшинз Лімітед", яку пов’язують з тим самим Ігорем Юсуфовим і яка у 2013 (після низки сумнівних «перекидок» акцій) була основним акціонером ПАТ "НСЗ "Океан".

Третя хвиля. Захопити й порізати

Саме Леонід Шумило, який придумав і реалізував схему з ТОВ «Океан-Судоремонт», розпочав третю хвилю беззаконня росіян та їхніх друзів.

В останніх не було в планах відроджувати завод – їм потрібно було якомога довше зберігати статус-кво, при якому б Шумило та люди з команди Юсуфова продовжували контролювати підприємство, при цьому не розраховуючись з боргами й не працевлаштовуючи людей.

Але в Юсуфова могла бути й інша, геополітична мета. Наприклад, не допустити відновлення українського суднобудування на ПАТ "НСЗ "Океан", або заблокувати розкриття транзитного потенціалу Миколаєва – адже ПАТ "НСЗ "Океан" володіє причальною стінкою, до якої вільно можуть швартуватися пароплави великого водотоннажу. А якщо такий порт у руках у бандитів – ніхто не використовуватиме його за призначенням. Дрібна контрабанда самих бандитів не  рахується.

При такому розкладі в кредиторів, зобов’язання перед якими на той момент перевищили 1,8 млрд грн, не було жодних шансів повернути борги. В особливо тяжкому становищі опинився трудовий колектив ПАТ "НСЗ "Океан". Борг перед корабелами становив 91 млн грн.

У 2015 році розпочалася процедура ліквідації доведеного до банкрутства ПАТ "НСЗ "Океан". Колишні власники, які довели підприємство «до ручки», за законом позбулися контролю над заводом, який вважали своєю споконвічною годівницею. Завершенням ліквідації мав стати продаж майнового комплексу заводу на відкритих торгах новому власнику, який би заплатив за підприємство ринкову ціну.

Але Леонід Шумило та його друзі не звикли платити там, де можна вкрасти. В результаті, коли у 2016 році ліквідація ПАТ "НСЗ "Океан" вийшла на фінішну пряму, її заморозили майже на два роки.

Печерський суд 9 вересня 2016 року заарештував усе майно ПАТ "НСЗ "Океан", заборонив його використовувати та передав на відповідальне зберігання… Леоніду Шумилу. Тому самому, який для зручного доведення ПАТ "НСЗ "Океан" до банкрутства придумав схему з ТОВ «Океан-Судоремонт». Заарештувати майно й передати його Леоніду Шумилу попросив… ще один представник російського офшору «Зонел Оперейшинз Лімітед» Ігор Овсянников.

«Відповідальне» зберігання тривало до 28 лютого 2017 року. За ці півтора року «зберігачі» багаторазово були помічені у вивезенні обладнання заводу в пункти прийому металобрухту. При цьому причальна стінка «Океану» використовувалася як контрабандний порт.

Втрати від «господарювання» «зберігачів» склали 40 млн грн! І це лише офіційно зафіксована цифра. Який насправді збиток заводу «Океан» завдали Шумило та компанія – залишається здогадуватися.

У «третю хвилю» Леонід Шумило та Ігор Овсянников діяли не самі.

«Прикриття» зберігачам забезпечував активний член ОЗУ «Капітошки» Ігор Ігнатов.

У часи «відповідального зберігання» він також був офіційним помічником одного з народних депутатів. Ігнатов був неодноразово помічений у засіданнях Печерського районного суду Києва, де встиг погрожувати фізичною розправою ліквідатору ПАТ "НСЗ "Океан" Ірині Сербін, з приводу чого було подано скаргу до правоохоронних органів, і ліквідатору довелося просити про цілодобову охорону.

Ще одним важливим гравцем команди Юсуфова в Миколаєві став Анатолій Немов. Вірний слуга Юсуфова, який сьогодні прикривається званням «представник первинної профспілкової організації». У довіру до росіян Немов увійшов давно. Одночасно втратив довіру трудового колективу, який сьогодні не ставить Немова ні в що і не визнає представником корабелів ні в комітеті кредиторів, ні в будь-якому іншому місці.

Ось він разом із Шумило на зустрічі з робітниками. Це січень 2011 р., підприємство контролюють росіяни, Шумило доводить до банкрутства.

А ось, нижче, вони разом на пресконференції у Києві 4 жовтня 2016 р. Приїхали розповідати, які вони молодці, що заморозили ліквідацію ПАТ "НСЗ "Океан". Тоді ще ніхто не міг уявити, що їхнє «відповідальне зберігання» обернеться зникненням матеріальних цінностей на 40 000 000 грн.

А ось після цієї ж пресконференції Шумила та Немова вшанували «Орденом Путіна» «За взяття ПАТ "НСЗ "Океан".

Згадуючи про людей Юсуфова, не можна не згадати ще одного персонажа – Валерія Морозова. Його роль була епізодичною, але все ж важливою. Більше про його скелети в шафі читайте тут.

"Третя хвиля" закінчилася разом із закінченням "відповідального" зберігання - 28 лютого 2018 року. Коли прокуратура, до кінця розібравшись, ким виявилися "зберігачі", припинила це неподобство. Здавалося б - крапка. Але ж ні. Люди Юсуфова не хочуть відпускати з лап стратегічне підприємство.

Четверта хвиля. Чи буде вона останньою?

Леонід Шумило сьогодні – «збитий льотчик» або «використаний ступінь» у ракеті Юсуфова. Один з «орденоносців Путіна» заробив кілька кримінальних справ і заліг на дно. За нашою інформацією, так само спочатку вчинив і Ігор Ігнатов. Кажуть, його проросійський запал на деякий час вгамували затримання та арешт у рамках кримінальної справи про заволодіння та легалізацію близько 40 млн грн коштів держпідприємства «Укрхімтрансаміак» та той факт, що від його послуг помічника відмовилася народна депутатка. Але, за останньою інформацією, сьогодні Ігнатов знову в строю і на хорошому рахунку в людей Юсуфова - подає в суди заяви про необхідність то припинити  ліквідацію "Океану", то зірвати торги, закінчуючи їх словами "Слава Україні!"

По суті, крім Ігнатова, в обоймі Юсуфова залишилися два патрони: Овсянников (з якого почалася «третя хвиля») і Немов.

Невідомо чому, саме Анатолій Немов вирішив взяти на свої тендітні немолоді плечі всі складнощі дружби з другом Путіна й тягти лямку за двох і за всіх, хто заліг на дно. При цьому так захоплюється, що забуває, чиї саме інтереси він переслідує, – трудового колективу чи російських друзів.

Штірліц, тобто, Немов, ніколи ще не був так близький до провалу, як у серпні 2018 року. 30 серпня він направив голові комітету кредиторів та ліквідатору ПАТ "НСЗ "Океан" заяву з вимогою припинити ліквідацію, а все майно ПАТ "НСЗ "Океан" передати… компанії «Зонел Операційні Лімітед». Яка, за запевненням Немова, може розрахуватися з боргами по зарплаті й має «реальний план дій щодо виведення ПАТ "НСЗ "Океан" з кризи».

Що або хто всі ці роки заважало «Зонел Операційні Лімітед» реалізувати свій «план»? І звідки у російського офшору раптово з’явилися кошти? Всього цього Немов не повідомив. Але здогадатися нескладно.

За тиждень (!) до того, як Немов направив свою заяву в комітет кредиторів та ліквідатору, російські ЗМІ розродилися гучною новиною: у Держдумі РФ запропонували купити ПАТ"НСЗ "Океан"!!! Напряму росіяни купити стратегічне підприємство не зможуть – санкції заважають. А от дати трохи грошей своєму офшору «Зонел Операційні Лімітед» і провернути історію з Немовим-прокладкою, знову ввівши в оману українських силовиків, як було у 2016 - будь ласка. Геніально.

Коли ліквідаторка відмовилася прийняти умови, нав’язувані «Зонелом» через Немова, на неї через деякі ЗМІ вилилося «кілька відер бруду». До честі ліквідаторки – нічого зі смороду до неї не прилипло.

До речі, варто зазначити, Немов не один у своїх нападах на Сербін. Посильну допомогу йому надає Овсянников – днями ним була подана чергова скарга до Міністерства юстиції з вимогою замінити ліквідатора ПАТ "НСЗ "Океан" Ірину Сербін. На кого замінити? Неважливо. Головне, щоб вибити з гри Сербін. Яка, як писав портал "Суднобудування і судноремонт", "виявилася більшим корабелом, ніж багато хто з тих, хто має бути стурбований долею однієї з найбільших українських верфей".