Андрій Бродський забирає титан у Держгеонадра

Андрій Бродський забирає титан у Держгеонадра

ПКФ «Велта» бізнесмена Андрія Бродського змушує Державну службу геології та надр через суд видати їй ліцензію на розробку одного з найперспективніших титанових родовищ України

Державна служба геології та надр зазнає поразки в боротьбі за Лекаревське родовище ільменітових руд у Кіровоградській області. 26 лютого Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Велта» бізнесмена Андрія Бродського до Держгеонадр і зобов’язав геологічне відомство видати позивачу спеціальний дозвіл на розробку Лекаревського родовища без проведення аукціону.

Це було зроблено у зв’язку з тим, що «Велта» раніше за свої кошти провела геологічне дослідження зазначених покладів і підрахунок запасів корисних копалин. За даними на сайті «Велти», ресурсна база ільменіту в Лекаревському родовищі складає близько 3 млн тонн.

ПКФ «Велта» ще в 2000 р. зайнялася титановим бізнесом, отримавши спецдозвіл на геологічне вивчення Бірзулівського родовища ільменітових руд у Кіровоградській області (його запаси оцінюються в 9,5 млн т). А в 2007 р. компанія отримала ліцензію на його розробку терміном на 20 років. Після цього, як уже повідомляв «ОЛІГАРХ», «Велта» залучила фінансування Промінвестбанку, який видав компанії Бродського в сумі близько 93,5 млн доларів.

В забезпечення кредиту позичальник передав в іпотеку ПІБ основні виробничі потужності й зобов’язався вести реалізацію продукції виключно через банк. Згідно з бізнес-планом, «Велта» повинна була погасити кредит в 2016 році. Проте ГОК так і не вийшов на проектні потужності. Максимальний обсяг виробництва концентрату, досягнутий влітку 2014 року, становив по 5,2 тис. тонн на місяць на кожну чергу, тобто близько 125 тис. тонн на рік. А вже в жовтні 2014 року перша черга комплексу збагачення титанової сировини, розташована в с. Коробчине (Новомиргородський район Кіровоградська область), практично повністю згоріла в результаті пожежі. Через це «Велта» втратила 60% виробничих потужностей, і всім стало зрозуміло, що борг ПІБ своєчасно повернений не буде. Правоохоронні органи дійшли висновку, що підпал був умисним, але ні його виконавці, ні замовники не були встановлені.

До закінчення строку виплати боргу ПІБу, який за договором закінчувався 30 червня 2016 року, сторони так і не домовилися про продовження кредитної угоди «у зв’язку з суттєво зміненими обставинами», як цього хотіла «Велта». В результаті були розпочаті судові розгляди, які затягнулися на кілька років. Банк вимагав повернення йому боргу з відсотками і пені на суму близько 110 млн доларів, а «Велта» домагалася продовження строків повернення тіла кредиту до 2021 року.

Спори тривали з перемінним успіхом до лютого цього року, поки «Велта» і близька до неї компанія «Звездапарк» не відкликали свої позовні заяви. Що можна вважати ознакою досудового врегулювання кредитної проблеми «Велти» з ПІБом.

Схоже, завершення довготривалої тяжби з головним кредитором на фоні завершення робіт з відновлення гірничо-збагачувального комплексу сильно підбадьорило Бродського. Адже компанії вдалося «продавити»  Держгеонадр у спорі по Лекаревському родовищу всього через кілька тижнів після закриття суперечок з дочкою ВЕБа. Спецдозвіл на геологічне вивчення цієї неосвоєної площадки «Велта» отримала в грудні 2011 року, і через 5 років термін його дії закінчився.

Складалося враження, що «Велта» забула про цей проект на фоні нерозв’язаних фінансових проблем, проте навесні 2017 року настрій компанії змінився. 2 травня 2017 р. «Велта» підписала з американською компанією CMC Cometals меморандум про намір побудувати гірничо-збагачувальний комплекс потужністю 120 тис. т на рік на базі Лекаревського родовища, скерувавши на ці цілі 30 млн доларів. А вже 29 травня 2017 компанія подала документи в Держгеонадр для отримання повноцінного спецдозволу.

Проте геологічне відомство відмовилося видавати дозвіл добровільно. «У нас є повне право на отримання промислової ліцензії, оскільки ми за власний рахунок провели геолого-розвідувальні роботи на цьому родовищі. Однак Держгеології (Держгеонадр – «ОЛІГАРХ») працює за якоюсь лише їй зрозумілою програмою, і прогнозувати, коли вони видадуть нам ліцензію, досить складно» – скаржився минулого року Бродський журналістам. У грудні 2018 р. розпочалося розгляд позову «Велти», який всього через два місяці був повністю задоволений.

Цікаво, що це вже друге рішення Окружного адмінсуду Києва, прийняте на користь компанії Бродського за останні місяці. Так, у листопаді 2018 р. цей же суд за позовом «Велти» скасував наказ Держгеонадр, який зупинив дію спецдозволу на розробку Бірзулівського родовища. Правда, цей вердикт поки не набув законної сили – геологічне відомство подало на нього апеляцію, яка буде розглянута вже наступного тижня.

Єгор Кажанов