Михайло Пластун: кишеньковий корупціонер Авакова і Геращенка

Михайло Пластун: кишеньковий корупціонер Авакова і Геращенка

І таке буває: розбагатілий на корупції поліцейський чиновник захистив на цю тему дисертацію.

Іноді персонажі, які набули непоганого статку й недоброго імені на корупційних схемах в правоохоронних органах, «випливають» у найнесподіваніших місцях. Як, наприклад, Пластун Михайло Сергійович, колишній опер МВС з особливо грошових справ, чиє ім’я свого часу гучно звучало в контексті рейдерських захоплень та фабрикації кримінальних справ. Вважаючи, що «зірка» цього відставного борця з економічною злочинністю давно зайшла, ми давно забули про його існування, доки абсолютно випадково не натрапили на його П.І.Б. в електронному архіві Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна.

Михайло Пластун, будучи заступником начальника відділу боротьби з оргзлочинністю УМВС у Сумській області, за часів Януковича став фігурантом епічного скандалу з компанією «Сумиавтогаз», через яку «освоїли» 74 млн. грн. бюджетного відшкодування податку на додану вартість (звісно, ні винних, ні «стиряних» грошей тоді не знайшли). А тепер Михайло Пластун фігурує в каталогах наукової літератури як автор дисертації під назвою «Роль інституту глави держави у формуванні та здійсненні державної антикорупційної політики: загальнотеоретичне дослідження».

Михайло Сергійович, враховуючи його чималий особистий досвід на корупційній ниві, міг би свою наукову працю збагатити значною кількістю прикладів з великої практики. Можливо, він так і зробив – ми не впевнені, бо не стали гаяти часу на читання об’ємної компіляції чужих думок, зробленої Пластуном або (скоріше) найнятим ним науково-літературним «негром». Однак два доктори юридичних наук – Олександр Ярмиш з Національної академії правових наук і Володимир Кузьменко з (агов, не сміятися!) Київського національного університету культури і мистецтв – вважали працю Пластуна важливою та актуальною, і з їхнього благословення скромний аспірант Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) став кандидатом наук і, можливо, нині пише невтомно докторську.

Михайло Пластун розпочав свою наукову діяльність, звільнившись з посади старшого оперативника відділу Департаменту захисту економіки ГУ НПУ в місті Київ. Згідно з його фінальною електронною декларацією про доходи, Михайло Пластун покинув службу, маючи за душею квартиру площею в 42 м2 у столиці, автомобіль Mercedes-Benz GL 2013 року випуску, начебто куплений у 2016-му всього лише за $6 тис. (насправді коштує щонайменше уп’ятеро дорожче), «котли» марки Bovet і колекцію з десяти ікон і трьох Біблій. Ну, ще сюди варто додати задекларовані $90 тис. готівкою, які становлять приблизно десятирічний службовий оклад цього нині колишнього борця з організованою економічною злочинністю. Проте, швидше за все, Михайло Пластун засвітив далеко не всі свої «запаси», вчасно «зваливши» з держслужби, поки його не почали вивчати під мікроскопом НАПК, НАБУ, журналісти і громадські активісти.

Перш ніж зникнути з радарів кримінальних хронік і зайнятися кандидатською дисертацією, Михайло Пластун, все ще перебуваючи на посаді стража закону, «відзначився» в ролі «рішали» некоронованого «вугільного короля». До якого, згідно з обізнаними джерелами, змужнілого перевертня в погонах, як ми писали раніше, «посватав» Антон Геращенко – нардеп від «Народного фронту» і багатомовний радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Михайло Пластун зійшовся з "аваківсько-яценюківськими" ще під час служби на Сумщині через тодішнього начальника управління внутрішньої безпеки ГУ Мінсдоху в Сумській області Віталія Костюка (народний поговір його вперто називав королем тамтешньої контрабанди), який є давнім приятелем Володимира Яценюка – брата Арсенія Петровича.

Після втечі банди Януковича в 2014-му вугільний король приступив до «віджимання» їхнього залишеного без нагляду майна. І неоціненну допомогу в цій «благородній» справі, за даними з різних джерел, йому надав майбутній кандидат юридичних наук Михайло Пластун, на той момент старший оперуповноважений з боротьби з економічною злочинністю. Одним з їхніх перших «придбань» був офіс на Богдана Хмельницького, 26 у Києві, який належав фірмам, пов’язаним з колишнім генпрокурором Віктором Пшонкою. Номінальні власники, на яких була записана ця нерухомість, відступили, коли «орел Авакова» Пластун почав шити їм кримінальну справу.

Також «вугільний король» з Тореза за підтримки борця з економічною злочинністю «віджав» підприємство «Київ-Дніпровське МППЗТ», де на всі більш-менш важливі посади були розставлені свої люди – включаючи далеких родичів. Негайно на підприємстві розпочався процес позбавлення від «неліквідних» виробничих активів (частина з них пішла на продаж цілком, частина – у вигляді металобрухту), щоб у подальшому приватизувати земельну ділянку й продати під забудову.

За даними низки видань, у подальшому він за підтримки спеца з організованої економічної злочинності Пластуна зайшов на Запорізький алюмінієвий комбінат (ЗАлК), розграбований до руїн компанією «Русал» путінського олігарха Олега Дерипаски. Як писала «Економічна правда», очолив «ЗАлК» Дмитро Лобиков, який був помічником колишнього командира батальйону міліції «Шахтарськ» Андрія Філоненка. Відзначимо, що з расформованого в 2014-му за мародерство «Шахтарська» виросла сумно відома рота міліції «Торнадо», яка сильно заплямувала добровольчий рух грабежами, зґвалтуваннями та вбивствами. Примітно, що створення «Шахтарська», а потім «Торнадо» особисто благословив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, патронував його радник Антон Геращенко. До речі, командир «Торнадо» – кримінальний «авторитет» Руслан Абальмаз-Онищенко.

Але повернемося до нашого героя. Вітер змін, який подув з Тель-Авіва, несе зміну влади, але, швидше за все, не зніс, а надув вітрила Арсена Авакова та його безтурботного кубла. На щастя, Арсен Борисович, як міг, допомагав кувати перемогу на президентських виборах «Зе!команді», а його вірний помічник Антон Геращенко вже почав погрожувати трибуналом за державну зраду тим військовим, які насміляться ослухатися наказів майбутнього придуркуватого головнокомандувача. Дуже ймовірна зміна влади обіцяє перетряску і ротацію кадрів у силових структурах і громадських наглядових радах, які наглядають за ними. Аваков, який набирає політичної ваги, навряд чи втратить шанс посилити свій вплив, просуваючи на різні посади своїх перевірених людей із запасної колоди. Так що невдовзі Михайло Пластун, який здобув кандидатську ступінь і майже очистився від корупційного бекграунду, знову з’явиться в полі нашого зору (якщо не на держслужбі, то на теренах переділу майна, який настане після зміни влади). Інше питання, скільки ще таких «пластунів» витягнуть зі своїх запасних колод переможці.

Автор: Олег Матвєєв