Як брати Дубневичі змусили заплатити $1 мільйон контрабандиста Ростислава Кисіля: розслідування

«Горбатого могила виправить», але це сказано не про Ростислава Кисіля. Виправити його вже ніщо не зможе. Даремно думати, що роки, проведені в цивілізованому світі, якось компенсували кримінальні звички бізнесмена, закладені в нього бурхливою молодістю. Більше того, заматерілий Кисіль часто поводить себе, як справжній «беззаконник».

Емігранти Кисіль та Чайковський

Що таке «беззаконня» він повинен добре пам’ятати. У молоді роки Кисіль брав участь у львівському ОЗУ Ореста Завінського на прізвисько Завиня. Тепер незрозуміло, хто був більшим «беспредельщиком» Завиня чи його конкуренти, але в 1994 році боса прикінчили, давши всім «торпедам» з його бригади наочний урок «гри без правил». Виховний ефект виявився вражаючим. Ростислав Кисіль поспішно покинув Львів, перебравшись до Канади. Ця країна була обрана ним не випадково. Там жили його далекі родичі, і він якось ще в радянський час намагався організувати з ними торговий бізнес.

Можливо, в своїх подорожах по далекому закордонню він зустрічав іншого вихідця з Галичини Остапа Чайковського, або міг познайомитись з ним відразу, коли повернувся назад до Західної України разом зі своїми комерційними проектами «Росан» і Meest Express. Долі двох українців виявилися в чомусь схожими. Вони обидва брали участь у житті кримінальних групувань, подорожували світом.

Остап Чайковський в кримінальному середовищі мав набагато більшу вагу. Двічі за своє життя він потрапляв за колючий дріт, віддавши тюрмам близько 10 років життя. Судячи з усього, Чайковський був досить рішучою людиною. Перший раз за грати він потрапив сміливо «кинувши» кавказців, які купили у нього велику партію одягу з джинсової тканини. Отримавши завдаток, він відправив їм вантажівку, завантажену... цеглою. Наступне його знайомство з «зоною» відбулося після смертельного наїзду на дитину. За кермом сидів зовсім не Чайковський, але, слідуючи поняттям, він взяв вину на себе і вирушив знову виправлятись. У минулому часі про Чайковського пишуть, тому що в кінці травня 2009 року він загинув у ДТП. Обставини загибелі були досить дивними, але міліція не стала детально розбиратися з тим, що сталося. За оперативною інформацією підприємець Чайковський, що проживав в Дрогобичі, був «смотрящим» за містом від кримінального середовища.

Кисіль dqxikeidqxixqant

Упевненість у тому, що справа з його смертю не чиста, додала загибель наступного дня в різних місцях України його двох найближчих ділових партнерів, з якими він задумав прикупити кілька земельних ділянок у околицях села Модричі Дрогобицького району і санаторій «Вернигора», що знаходиться в самому населеному пункті. Обидва колеги Чайковського також були пов’язані з кримінальним світом. Один з них покінчив з собою, використавши вогнепальну зброю, а життя іншого також знищило смертельне ДТП.

Як бізнесмен Остап Чайковський не досяг таких висот, як Ростислав Кисіль. Проте, йому довелося набагато більше подорожувати світом. Він проживав в Австралії та Канаді, мав широкі зв’язки в місцевій українській діаспорі. В Дрогобичі його вважали дуже впливовою людиною. Не виходячи на перші ролі, він міг посадити в кабінет глави міської адміністрації свого ставленика. Скнарою він також не був. Чайковський засідав в закритому «Ротарі клубі» і широко займався благодійністю. Правда, на свій лад. Зокрема, він оплатив встановлення пам’ятника одному з своїх родичів-члену ОУН, загиблому в бою з солдатами НКВС. Був у нього всередині все ж якийсь, але стержень.

Образник слабких жінок

Ростислав Кисіль такою харизмою похвалитися не може. Після смерті весь бізнес Чайковського в Дрогобичі перейшов до рук його законної дружини Оксани. Вона стала власницею будівельно-виробничої фірми «Сервус», що займається зведенням каркасних будинків, і фабрики з виробництва паркетної дошки «Уккан». Оксана цілком могла стати ще господинею справжнього заводу ─ Дрогобицького машинобудівного, але незадовго до смерті чоловік позбувся цього активу. Гроші в Оксани Чайковської були, причому великі. Вона не змогла відмовити в проханні цілком солідному бізнесмену Ростиславу Кисілю, коли він звернувся до неї з проханням дати в борг грошей. Тим більше, що, можливо, покійний чоловік був знайомий з бізнесменом. Грошей Кисіль попросив не мало не багато, а $1 млн. Коли настав час їх віддавати, він забув не тільки про поняття, але і про звичайну людську совість. Кисіль заздалегідь вирішив «кинути» бізнесвумен.

Будь живий чоловік, напевно з поверненням грошей не було б проблем. Кисіля швидко б поставили «на рахунок», але його розрахунок був на те, що жінка не наважиться вдатися до грубої фізичної сили при вибиванні боргу назад. Так і вийшло. Після того, як Оксана зрозуміла, що грошей їй просто так не бачити, вона написала позов до суду. Їй пощастило, що у неї залишилися докази.

У кінці грудня 2016 року львівський суддя Теслюк відновив справедливість і зобов’язав власника логістичної компанії Meest Express повернути назад 27,75 млн гривень і заплатити 6 тис гривень судових витрат. Здавалося, що інцидент повинен бути вичерпаний, але боротьба за гроші продовжилася, перейшовши в зовсім іншу площину. Віддавати таку велику суму грошей ніяк не хотілося. Кисіль звик боротися за набагато менший куш.

Кисіль

Черговий об’єкт «Сервуса»

Юристи бізнесмена швидко зготували скаргу до Дисциплінарної палати Вищої ради юстиції, в якій звинуватили суддю Теслюка в допущених ним при розгляді справи грубих порушеннях процесуального права, упередженому ставленні до одного з учасників процесу і відсутності мотивації прийнятого рішення.

Це аж зовсім не по поняттях! Років 20 тому за спробу пошуку правди в суді від нього, як від прокаженого, відвернулись би всі колеги по ОЗУ Завиня. На що розраховував Кисіль незрозуміло. Оскаржувати судове рішення можна лише в порядку подачі апеляції. Дисциплінарна палата створена для розгляду абсолютно інших питань і не переглядає законність прийнятих рішень. Заяву було повернуто Кисілю без розгляду. Навряд чи юристи Meest Express не попереджали про результат подібного кроку господаря. Просто це була спроба своєрідної і досить дріб’язкової помсти Кисіля судді.

Нова зміна «смотрящих» із нардепів

Роман Ілик

Перипетії розгляду справи з боргом цікаві іншим ─ постійністю звичаїв, що процвітають в українській провінції. Якщо раніше, в якості варіанту, подібні спори могли вирішуватися із залученням кримінальних авторитетів, так званих «смотрящих», то тепер їх місце зайняли народні депутати. Оксана Чайковська, мобілізуючи сили перед судовим процесом, зверталася за допомогою до екснардепа, а нині заступника міністра охорони здоров’я України Романа Ілика ─ уродженця Дрогобича, якого у передвиборчі баталії часто дорікали за зв’язки з місцевим криміналом у 90-ті роки. Ілик багаторічний керівник обласної організації партії «Батьківщина» і впливова на Львівщині людина. Пару дзвінків від нього судді могли тільки підкріпити впевненість бізнесменки у сприятливому результаті справи.

Кисіль
Брати Ярослав і Богдан Дубневичі

У Києві за подіями на батьківщині пильно стежать два інші народні депутати. Це брати Ярослав і Богдан Дубневичі. Їм нічого не варто було поклопотати за ображену даму у Вищій раді юстиції. Обидва Дубневичі люди досвідчені і в бізнесі, і в криміналі. Їхні комерційні структури постачали газ для Новояворівської і Новораздельської ТЕЦ. Він закупався ними за пільговими цінами і був призначений для споживання населенням, але насправді паливо постачалося для виробництва електроенергії за вільною ціною. Брати завдали сумарного збитку 1,4 млрд гривень. Але це так до слова. Головне ж в тому, що менталітет бізнесменів і політиків мало чим відрізняється від менталітету звичайних бандитів. Власник Meest Express Ростислав Кисіль вдало вписується в загальну композицію, додаючи від себе неповторні відтінки.

Продовження слідує...

Автор: Ольга Мороз

Джерело: glavk.info