Андрій Мальований: обличчя земельної мафії України. Частина 1

Андрій Мальований: обличчя земельної мафії України. Частина 1

У попередніх публікаціях ми багато розповідали нашим читачам про тих, хто захоплював, а потім забудовував земельні ділянки в столиці та області. Тепер ми хочемо привідкрити двері високих кабінетів і показати вам обличчя чиновників, які допомагали їм без проблем «прихватизувати» землю гектарами. Це їхні розпорядження передавали олігархам, аферистам і хабарникам міську власність, парки та природні угіддя! Сьогодні нашими «героями» стануть новий начальник Державної екологічної інспекції України Андрій Мальований та його численні колеги, компаньйони і покровителі.

Досвідчені корупціонери рідко діють поодинці, тому що «працювати» в зв’язці з іншими і «заносити» начальству куди простіше і безпечніше. Зрештою масштаби корупції так зростають на порядок: те, що один корупціонер не може сам, він зможе за допомогою спільників з інших відділів та управлінь. Так і з’являються корупційні спільноти, названі в народі «мафіями». Їх багато: правоохоронна мафія, податкова і митна, медична, будівельна і дорожня, а також земельна – про яку і йде мова…

Розкрадачі комунальної власності

Мальований Андрій Миколайович народився 16 грудня 1981 року в Києві, в сім’ї Миколи Івановича та Лідії Іванівни Мальованих. У нього є старший брат Юрій, 1975 року народження. Докладна інформація про його батьків відсутня, також не розкривається дівоче прізвище його дружини Олени Вадимівни. Тому в його сімейних коренях важко знайти кінці зв’язків, які забезпечили успішну кар’єру Андрія Мальованого. Проте у Skelet.Info є інформація, що це його батьки допомогли синочкові прилаштуватися до потрібних людей.

Мальований один з небагатьох нинішніх українських топ-чиновників, які мають не економічну, юридичну або гуманітарну, а технічну освіту. Він закінчив технічний ліцей при Київському політехнічному інституті (КПІ), а в 2003 році і сам КПІ, отримавши диплом інженера за спеціальністю «метрологія та вимірювальна техніка». Що наводить на думку про те, що цю спеціальність він вибрав не просто так, а немов спочатку готувався до роботи в земельному управлінні.

Про своє перше місце роботи Мальований чомусь замовчує: в його біографії немає нічого про те, чим він займався майже два роки з моменту закінчення вишу. В ній його кар’єра починається тільки з 2005-го, з посади менеджера в ТОВ «Центр сприяння підприємництву» (ЄДРПОУ 32594921). Під цією назвою в Києві працює фірма, яка займається оптовою торгівлею палива (газ, нафтопродукти і т.д.). А належить ця фірма власникам ТОВ «Укрсервіс» (22193583) Ігорю Фрезюку та Василю Федоріву – пов’язаних з корпорацією «Галнафтогаз» скандального бензинового олігарха-рейдера Віталія Антонова. Це Антонову належить мережа АЗС «ОККО»!

Андрій Мальований: скромний початок кар’єри

У серпні 2006 року Андрій Мальований залишив цю досить прибуткову роботу заради більш перспективної: він вступив на держслужбу (або скоріше повернувся на неї), отримавши посаду заступника начальника Відділу приватизації в Управлінні з питань комунального майна і підприємництва Шевченківської райради. Тут варто підкреслити, що якби це було його перше місце роботи на держслужбі, він би спочатку попрацював спеціалістом (хоча б місяць), але Мальованого відразу поставили на керівну посаду – а це говорить про те, що в кабінет він зайшов не вперше. Таким чином, в своїй біографії Мальований може приховувати саме цей факт. Але чому?

Проте найголовніше, що на такі ключові посади, які дозволяють дерибанити міське майно (землі, нерухомість, підприємства) з вулиці, звичайно ж, нікого не брали – на них призначали по великій протекції, своїх довірених людей. Так хто ж «вписався» за 25-річного хлопця Андрійка Мальованого? Однозначної відповіді на це питання немає, все це час журналістам залишалося лише будувати домисли. Існувала думка, що Мальованого прилаштував його колишній бос Антонов. Але їхні стосунки в подальшому прямо не переглядалися, хоча члени земельної мафії ніколи не забувають олігархів, на яких колись працюють – і саме так ті розживалися в столиці жирними шматками нерухомості.

Зате відомо, що Мальований відразу ж став членом корупційної команди, сформованої навколо Леоніда Черновецького, який саме тоді «взяв» владу в столиці. Саме з цими людьми була тісно пов’язана вся подальша «земельна» кар’єра Андрія Мальованого.

За інформацією деяких джерел Skelet.Info, своєму приходу в ряди київських чиновників Мальований був зобов’язаний Артему Марковичу Кадомському (1975 р.н.), який був майже найключовішою фігурою його оточення. А точніше, його батькові Марку Ароновичу Кадомському. Той починав ще в радянські часи зі спекуляції меблями, потім у 90-і «прихватизував» цех і створив меблеву фірму «КМК-1». Після закінчення вишу в 1997-му Артем Кадомський попрацював рік у батька на фірмі, а потім батько влаштував його в КМДА, в Київське міське управління земельних ресурсів – де він зробив кар’єру від спеціаліста до начальника. За інформацією джерел, Марк Кадомський був якимось чином пов’язаний з батьками Андрія Мальованого. І ось дивіться: якраз у 1998-му, коли Артем Кадомський влаштувався на роботу в Управзем, Андрій Мальований вступив у КПІ на інженера-метролога. Невже збіг?

Артем Кадомський

Що сприяло трудовому влаштуванню Артема Кадомського в КМДА тоді ще один чоловік: Андрій Анатолійович Іванов, раніше носивший прізвище Дірнбергер, російсько-український олігарх та найближчий бізнес-партнер Василя Хмельницького, за яким тягнеться похмурий кривавий слід з 90-х. Іванов та Хмельницький мали великі плани на землі в Києві та області, а також на скуповування столичної нерухомості – і вони їх потім здійснили за допомогою Артема Кадомського та Андрія Мальованого. У той час, як перший наділяв їх величезними ділянками паркової та рекреаційної землі, другий піднімався службовими сходами в Управлінні комунального майна в Шевченківському районі, допомагаючи їм отримати «проблемні» підприємства та об’єкти для подальшої забудови їхньої території.

Андрій Іванов-Дірнбергер

Другий відомий покровитель Мальованого – це Олександр Юхимович Луцький, одна з живих легенд київської корупції. Ця людина прилаштовувалась і крала при будь-якій владі, а свою участь у ній він розпочав у 2004 році з посади радника київського міського голови. Спочатку Луцький радив Сан Саничу Омельченку, а з 2006 року Леоніду Черновецькому. Тоді ж він став депутатом Київради і секретарем земельної комісії, а через рік став заступником голови КМДА з питань земельних ресурсів. З того часу він щільно займався землею добрих 12 років, при Порошенку Луцький навіть став довіреною особою президента з питань землі в Царському селі.

Олександр Луцький

Третьою людиною, тісно пов’язаною з Андрієм Мальованим, є скандальний Сергій Рудик. Як «грантоїд», націонал-патріот і член «Пори» (та найближчий соратник скандального Каськіва), він прийшов до влади після першого Майдану, навесні 2006-го також обравшись у Київраду. А ми ще пам’ятаємо за історією Василя Мокана, що тоді «Пора» стала політичним трампліном для «бригади» покійного столичного «авторитета» Віктора Рибалко. Але це лише один з численних зв’язків Рудика – він товаришував і «плідно співпрацював» з усіма, від «Свободи» до регіоналів.

Сергій Рудик

Восени 2006-го Рудик виторгував собі посаду голови Держкомітету з питань національностей і міграції – і тут же почав «відбивати гроші», продаючи статус біженця та вид на проживання всім бажаючим. Серед бажаючих був і «злодій у законі» Равшан Джанієв, замішаний у вбивстві іншого «авторитета» — Діда Хасана. Джанієва, ніби на насмішку, оформили як гнаного «представника сексуальних меншин», але боявся в Росії помсти та арешту більше, ніж ганьби, «злодій у законі» погодився записатися «педерастом». Вже через півроку Рудика зі скандалом виперли, і він влаштувався в заступники голови КМДА Черновецькому. Загалом, одне це красномовно характеризувало Рудика як безпринципну, наскрізь корумповану сволоту. Тут навіть можна не згадувати його  конфлікт з Корбаном, що спровокував один з найгучніших політичних скандалів у постмайданній Україні.

Ще одна людина з найближчого оточення Мальованого – це Сергій Левцов, його колишній начальник та бізнес-партнер. Навіть їх трудова біографія дуже схожа, тільки Левцов починав в іншому районі Києва. За Левцовим досі числиться півтора десятка підприємств, в основному будівельних, у тому числі шість штук «Стройгруппроєктінвест» №1-6 (з креативністю у Левцова явно проблеми).

Сергій Левцов

І замикає це «ближнє коло» Олександр Сталіноленович Качний, який у 2006 році перебрався з крісла начальника Державного департаменту рибного господарства до Київської обласної ради, ставши заступником її голови. Потім, з травня 2010 до лютого 2014 Олександр Качний був головою Київської облради, догоджаючи регіоналам і «кришуючи» всі їх земельні дерибани. Його роль у цих процесах була настільки велика, що саме Качного зараз називають головним покровителем Мальованого – але при цьому чомусь забуваючи згаданих вище членів «земельної банди». До речі, сьогодні Олександр Качний – народний депутат фракції ОПЗЖ (№35 у списку).

Олександр Качний

Як рука руку миє

Тепер давайте простежимо їхню загальну кар’єру, щоб побачити картину в цілому. Отже, у період 2006-2010 рр. Андрій Мальований працював у Відділі приватизації комунальної власності Шевченківської райради, піднявшись до посади його начальника. В цей же час його друг і партнер Сергій Левцов, почавши з помічника депутата Київради Олександра Луцького (секретаря земельної комісії), потім був ним влаштований на аналогічну посаду в Подільській райраді. Тому існує версія, що це Луцький одночасно «вткнув» Мальованого і Левцова у відділи приватизації двох районів Києва. Можливо, у нього були свої призначенці і в інших районах столиці. Левцов просувався по службі швидше: з кінця 2008-го він став заступником голови райвиконкому. Тим часом, сам Луцький влаштувався при Черновецькому радником, а потім заступником з питань земельних ресурсів. Ще одним замом Черновецького у 2007-2010 рр. був Сергій Рудик. Артем Кадомський вже тоді став заступником начальника Управління земельних ресурсів КМДА. От так і склалася ця команда-банда!

2010 рік приніс деякі зміни. Артем Кадомський, знайшовши спільну мову з новою владою, піднявся до першого заступника голови Державного комітету (з 2011 року – агентства) України з земельних ресурсів. Коли в 2012-му Черновецький покинув Київ, то залишившийся без своєї хлібної посади Олександр Луцький, з допомогою Кадомського, отримав посаду радника голови Держкомзему – прослужив там до другого Майдану. А от сам Кадомський просидів у своєму кріслі аж до осені 2014 року. А знаєте чому? Бо Сергій Рудик, який після відходу Черновецького також залишився не у справах і в 2013 році прибився до ВО «Свобода» керівником секретаріату її фракції в Раді, після другого Майдану став головою Держкомзему (по квоті «Свободи») і залишив Кадомського своїм заступником. От вам приклад, як рука руку миє!

Сергій Левцов у цей період добре піднявся: записався в ПР, очолив подільське відділення «Молодих Регіонів», познайомився і потоваришував з молодшим сином Януковича (Віктором, загиблим в 2015-му), з яким у нього згодом з’явилася спільна фірма. Весною 2011-го він попрацював заступником голови Вишневого міськради, потім сів у крісло заступника Києво-Святошинської РДА, був обраний депутатом райради і очолив земельну комісію. У тому ж 2011 році Андрій Мальований перебрався до того ж Святошинського району заступником генерального директора з питань реєстрації прав власності КП «Бюро технічної інвентаризації».

У квітні 2012 року Сергій Левцов раптом вирушає до Миколаєва, на посаду начальника обласного управління Держкомзему. Андрій Мальований також тікає зі Святошинського району – місяць він попрацював начальником відділу приватизації у Фонді комунальної власності Києва, а потім виїхав слідом за Левцовим до Миколаєва, де став його заступником. Зрозуміло, що їх призначенню сприяв Кадомський, але чому ж аж у Миколаїв, «к чорту на кулічки»? Бо цей переїзд відбувся також з допомогою Олександра Качного – чий рідний брат Ігор жив у Миколаєві і мав там великий вплив в міському та обласному радах. За інформацією журналістів, тоді у Ігоря Качного в області з’явилися дуже важливі справи, пов’язані із землею: йому потрібно було оформити на свої фірми великі ділянки. З цим завданням Левцов і Мальоеваний впоралися за кілька місяців, і вже в січні 2013-го Левцов повернувся в столицю, на посаду начальника Головного управління Держземагентства Києва. А через місяць до нього, знову в якості зама, приєднався Андрій Мальований.

Сергій Варіс, для Skelet.Info

Далі буде...