Андрій Мацола: від дрібнооптової розвозки алкоголю у Львові до торгівлі пивом в «ЛДНР» і Москві

Власник «Першої приватної броварні» Андрій Мацола рідко з’являється на сторінках ЗМІ, особливо в останні роки. Після спалаху медіа-активності дво-трирічної давнини, де Мацола виступав у ролі вітчизняного «гуру», розповідаючи, як з простого дрібнооптового торговця алкоголем він досяг висот бізнесу, і про діяльність його ж як мецената, все поступово зійшло нанівець.

Із свіжої інформації про Андрія Миколайовича можна знайти – та й то з труднощами – матеріали, що розповідають про нього доволі неприємну історію. Вона стосується його бізнесу з «Л/ДНР» та спільного випуску пива з Андрієм Кобзоном. Останній є сином нині покійного Йосипа Кобзона, який прославився тим, що у всі часи обслуговував правлячий у країні режим, а в останні роки був одним з найпомітніших вихваляльників Путіна і війни Росії проти України.

Коротко нагадаємо, в чому суть спільного бізнесу Мацоли та Кобзона. Андрій Мацола є співвласником «Московської пивоварної компанії». Ще один власник цієї пивоварні – Андрій Кобзон. Вони володіють правами на бренд «Жигулі» через спільну компанію «Стратегія».

«Московська пивоварна компанія» входить до холдингу «Oasis CIS», яким Мацола і Кобзон володіють чеpeз офшорну фірму «ECHELON SYSTEM». Також «Oasis» володіє частиною Радомишльського пивобезалкогольного комбінату, розташованого в Житомирській області. Ще в 2011 році Радомишльський пивобезалкогольний комбінат купив холдинг «Oasis CIS», створений громадянами Росії, Ізраїлю, США і Великобританії. Зокрема, серед їх співвласників називають росіян Євгенія Кашпера, Олександра Лівшиця та Андрія Кобзона.
Що стосується торгівлі з «Л/ДНР», то скандал виник ще у 2014 році на початку війни. Ось що писав про це «Обозреватель»: «Андрій Мацола не соромиться продавати пиво «Першої приватної броварні» не тільки в Росії, але й у Криму, «ДНР» і «ЛНР». Знаковим є той факт, що в «ДНР», «ЛНР» і на території анексованого Криму Мацола реалізує свою продукцію, вироблену як на території РФ, так і на території України».

Якщо спробувати знайти цю статтю, де наводилися подробиці всієї схеми, то з’ясується, що її вже давно немає у відкритому доступі – матеріал зачищено, як і передруки його на інших сайтах. З труднощами вдається знайти обрізки і з не меншою труднощами відновити всю схему: Перша приватна броварня та її власник Андрій Мацола: пивовар зачищає свої зв’язки з терористами «ЛДНР».

Так само важко знайти неприкрашену біографію «простого львівського хлопця» Андрія Миколайовича Мацоли, який за двадцять з невеликим років перетворився в один з стовпів вітчизняного бізнесу і зміг завоювати близько 15% пивобезалкогольного ринку України.

Як вдалося відновити (знову ж по уривчастих даних, часто суперечливих), почав своє сходження нагору Андрій Мацола у далеких вже 1990-х роках. До речі, навіть про свою сім’ю Мацола часто говорить взаємовиключні речі. Наприклад, про свого дідуся, який навіть став героєм реклами пива, Мацола говорив, що він був: 1) видатним теслею і спеціалістом з деревини; 2) організатором сільськогосподарського кооперативу з вирощування яблук.

Що вам більше подобається – обирайте самі. Те ж стосується і матері Андрія Мацоли.

То вона лікар, про що свідчать реєстраційні дані комунального підприємства «Амбулаторії сімейної практики» в селі Тарасовка Тячівського району Закарпатської області:

Хоча амбулаторія на даний момент ліквідована, але ми розбираємося з історією, хай і недалекою.

То вона бізнесвумен: у той момент, коли Марія Мацола керувала, судячи з даних реєстрів, цією сільською амбулаторією, вона в той же час займалася бізнесом, до того ж досить успішно. Тим чи іншим способом вона значиться причетною щонайменше до 12 бізнес структур:

У тому числі і до Радомишльського пивобезалкогольного комбінату та «Першої приватної броварні». Ще вдалося дізнатися, що «простий сільський лікар» Марія Мацола у 2006-му була помічником народного депутата Анатолія Рудника – колишнього директора «Укртрансгазу». Сьогодні про Рудника вже давно всі забули, а між тим у 2003-му він став головним фігурантом скандалу навколо зливу конфіденційної інформації «Львівтрансгазу» іноземним компаніям.

Втім, повернемося в дев’яності, коли сімейний бізнес Мацол почав набирати обертів. Найбільш логічно виглядає версія, що поштовхом до розвитку стала заснована Марією Мацолою в долі з деяким Іваном Івановичем Іваськом кооператив «Конкурент», на початку 90-х перереєстрований в ТОВ «Виробничо-комерційна фірма Конкурент». Яка займалася дрібнооптовою торгівлею алкоголем, розвозивши його по магазинах і кіосках. Саме в цій фірмі після закінчення школи почав свій трудовий шлях брат Андрія Мацоли, Роман Мацола, який став згодом народним депутатом – він влаштувався у «Конкурент» товарознавцем.

У 1997 році Марія Мацола заснувала ТОВ «Олмар» з доволі значним на ті часи статутним капіталом – понад 100 тисяч доларів, через рік ставши головним сімейним підприємством. Воно ж було основним місцем роботи Романа Мацоли: у 1998-му він став директором підприємства, потім поступився цим місцем молодшому брату і з 1999-го по 2012-й займав посаду заступника директора з комерції, в 2012-2014 знову очолив «Олмар», а після, ставши депутатом Верховної Ради, звільнився і зробив вигляд, що має до сімейного бізнесу лише опосередковане відношення. Насправді це не так, і Роман Мацола завжди був і залишається повноправним компаньйоном свого брата Андрія, мами Марії Михайлівни і батька Миколи Васильовича.

Як і всі мільйонери (не тільки вітчизняні, до речі) Андрій Мацола досить незрозуміло розповідає про «перший зароблений мільйон». Так, досі незрозуміло, як фірма «Олмар», яка, за версією Мацоли, «розвозила пиво по магазинах на стареньких «Жигулях»», стала регіональним дистриб’ютором пива «Carlsberg» від «Baltic Beverages Holding AB». І в 1998 році почала претендувати на спільне з «Baltic Beverages Holding AB» володіння львівським пивзаводом «Колос».

Правда, з покупкою частки пивзаводу в самий останній момент щось сталося, і Мацолу від участі в придбанні «Колоса» відтіснили. Що стало причиною – невідомо, ходять різні чутки. Найпопулярніша версія – розбірки між місцевими ОЗГ, в яких якимось чином був замішаний Андрій Мацола.

Але, як би там не було, показовий факт того, що скромна сімейна фірма по розвезення алкоголю в магазини Львова звідкись мала гроші на покупку пивного заводу. Нехай в дев’яностих він коштував менше, ніж зараз, але на тлі його вартості навіть фантастична на ті часи сума у 100 тисяч доларів, яка була заявлена як статутний капітал «Олмара», була сущими копійками. Як було насправді – невідомо, але сім’я Мацол була відтіснена від покупки пивзаводу і продовжила займатися дистрибуцією пива.

Але в 2002 році мрія таки збулася – сім’я заснувала ТОВ «Перша приватна броварня», Мацоли купили у Львові старий радянський цех з виробництва квасу на вулиці Джорджа Вашингтона, перейменували його на «Галицький пивовар» і запустили на ньому виробництво пива «Добродій», паралельно продовжуючи випуск «Львівського квасу». Правда, на нове обладнання грошей не вистачило, і продукція Мацол особливим попитом не користувалася, поступаючись конкурентам за всіма параметрами. Як вдавалося утримати підприємство на плаву – загадка, мабуть, у Мацол був інший джерело доходу, що дозволяв дотувати збиткове підприємство.

До всього ж цей джерело був явно не маленьким: через дуже короткий час сім’я купила сусідню ділянку, на якому вже побудували сучасну лінію, яка почала випуск продукції під брендом «Перша приватна броварня».

У 2007 році «Перша приватна броварня» отримала від Європейського банку реконструкції та розвитку кредит у 17,6 мільйона доларів, що, з одного боку, дало можливість Мацолі робити на цьому піар, але з іншого боку, викликало питання – яким же чином простий дрібний торговець алкоголем, яких у дев’яностих як у Львові, так і в інших містах було тисячі, раптом зробив ривок до висот бізнесу. З усіх інтерв’ю Андрія Мацоли, які він активно роздавав ще кілька років тому, так нічого з цього приводу з’ясувати не вдалося.

У цьому році підприємство випустило та продало облігації на суму у 10 мільйонів гривень (долар був ще по п’ять). За непрямими даними, допомогу в цьому надав тодішній радник голови НБУ Петро Порошенко. Якщо хтось з цього зробить висновок, що, мовляв, во всьому винен «Порох», то, воно, може бути й так. Але залишається відкритим питання – як ще вчора дрібний торговець вийшов на рівень радника голови Нацбанку і на межі стати олігархом?

З цього моменту починається співробітництво Мацол з групою «Укрпоминвест», яку в 1993 році заснував Олексій Порошенко (батько п’ятого президента). Вона до 2012 року була сімейною корпорацією і об’єднувала безліч груп і підприємств.

За підсумками 2007 і 2008 років ПАТ «Радомишль», якому належав згадуваний вище пивобезалкогольний комбінат, декларує мільйонні збитки. Тоді ж «Перша приватна броварня» отримує кредит від ЄБРР і продає свої облігації, і тоді ж Порошенко і Мацоли підписують договір, за яким завод «Радомишль» надає братам свої виробничі потужності для виробництва пива марок «Перша приватна броварня». На яких умовах, що з цього отримав Порошенко – невідомо. Відомо лише, що в 2009-2010 роках завод на 70% був завантажений виробництвом продукції «Першої приватної пивоварні», яка завдяки цьому увійшла в число великих пивоварів України (2,5% ринку).

На початку 2012-го міжнародний холдинг «Oasis CIS» заявив про злиття з «Першою приватною броварнею» за схемою, яка залишала Мацол власниками і керуючими партнерами свого заводу, але в той же час робила їх співвласниками «Oasis CIS». А навесні 2012 року кіпрська офшорна компанія «Boneten Limited», на яку і записана «Перша пивоварня», стала власником комбінату «Радомишль». Бенефіціаром підприємства є Андрій Мацола.

А в 2011 році радомишльський завод продають міжнародному холдингу «Oasis CIS», який зареєстрований в офшорі і належить, у тому числі, росіянам Євгенію Кашперу, Олександру Лівшицу та Андрію Кобзону. У Росії вони є співвласниками і керуючими партнерами «Московської пивоварної компанії», яка входить до холдингу «Oasis CIS». Точніше, володіють нею через офшорну фірму «ECHELON SYSTEM».

Настільки складна схема, прикрита кількома офшорними прокладками, дала змогу Мацолі вийти на російський пивний ринок, який в рази перевищує вітчизняний. Як за обсягом, так і за цінами.

Крім того, через всі ці прокладки Андрій Мацола став основним контролером «Московської пивоварної компанії», що дозволило йому отримувати левову частку прибутку з російського ринку. Для розуміння порядку цифр: лише пивзавод у Митищах, в який інвестори вклали 200 мільйонів доларів, виробляє понад 3 млн гектолітрів пива на рік – а обидва українських пивзаводи Андрія Мацоли і його сім’ї виробляють удвічі менше і сумарно оцінювалися максимум в 85 мільйонів доларів.

Між іншим, в кінці 2011 року у київському «Arena Beer House» відбулася презентація пива «Жигулі барне», правом на випуск якого володіє Андрій Мацола. На відміну від демонстрованого в інтерв’ю вітчизняним ЗМІ патріотизму, презентація за участю братів Мацол відбулася під слоганом «Жигулі барне — легендарне пиво СРСР для культурного відпочинку». А рекламували пиво переодягнений Брежнєв і справжній, і на той час ще живий Йосип Кобзон.

Все б нічого, та тільки у 2014 році розпочалася війна. І тут з’ясувалося, що у Андрія Мацоли є, як і у багатьох (наприклад, у Порошенка, який був тоді президентом, і у Зеленського, який є президентом зараз) бізнес у Росії. І – більше того: російські ЗМІ не проминули повідомити, що пивна компанія Мацоли заплатила в російський бюджет понад 4 мільярди рублів податків. Скандал ускладнився тим, що Роман Мацола був у цей час народним депутатом України. І тим, що спливли дані про торгівлю пивом «Жигулі», права на бренд якого належали Андрію Мацолі, в анексованому Криму і окупованому Донбасі.

Якщо Порошенко при всьому своєму бажанні не міг продати фабрику в Липецьку, оскільки всі її документи арештували росіяни, то Мацола заявив, що він вийшов з бізнесу в Росії. Правда, на яких умовах і як саме це сталося, залишається таємницею досі – ніяких документів та виписок з реєстрів Андрій Мацола публіці так і не продемонстрував.

Натомість на сторінках вітчизняних ЗМІ стали з’являтися матеріали про допомогу Андрія Мацоли армії – ТОВ «Перша приватна броварня» передала Нацгвардії спальні мішки на 25 тисяч доларів. І заодно звернулася до СБУ зі скаргою на «поширення недостовірної інформації» та проханням перевірити бізнес Мацоли на «причетність до фінансування терористичної діяльності». СБУ буквально через місяць заявила, що в «ході проведеної перевірки такої причетності не виявлено».

Однак перевірка бенефіціарів корпорації «Oasis CIS» і офшору «ECHELON SYSTEM», які аж ніяк не приховують своєї причетності до бізнесу в Росії, зокрема до «Московської пивоварної компанії», входять у явне протиріччя з заявою СБУ.

Крім того, стала з’являтися інформація про те, що Андрій Мацола може взагалі остаточно перебратися до Росії, тоді як Роман Мацола залишиться в Україні. Наскільки вона правдива – покаже час. Причому найближчий. Але з того, що Андрій Мацола в останній рік перестав світитися в вітчизняних ЗМІ як патріот і меценат української армії, вже можна зробити, хоча і нічим не підкріплені, але все-таки певні висновки.