Чому титанові фірми групи «Велта» Андрія Бродського не можуть знайти інвестора

Про титанового магната Андрія Бродського в Україні знають небагато. Хоча, якщо врахувати те, чим займається Андрій Вікторович, це неправильно і незрозуміло – адже Бродському належить, як мінімум, половина вітчизняних родовищ ільменітової руди – сировини для отримання титану.

Його компанія «Велта» розробляє Бірзулівське та Лікарівське родовища, запаси руди в яких оцінюються в 3 і 2,6 мільйона тонн відповідно. Що, своєю чергою, дає «Велті» можливість зайняти 2% всього світового ринку титанової сировини. А це дає «Велті» можливість отримувати щорічно півтора мільярда гривень виручки.

Якщо щось і з’являється на сторінках і екранах ЗМІ про Бродського, то це дві речі: перша – його постійні і настійливо повторювані розповіді про винайдений ним спосіб дешевого виробництва титану, який нібито дозволить різко знизити його вартість і про готовність його компанії до співробітництва з інвесторами.

Друга історія менш приваблива. І вона ж пояснює наполегливе небажання інвесторів вкладатися в підприємство Бродського. Справа в тому, що ще в 2011 році він взяв кредит у «Промінвестбанку» і досі його не віддав. На сьогоднішній день борг досяг уже 140 мільйонів доларів, або трохи менше чотирьох мільярдів гривень, тобто Бродський винен банку виручку «Велти» за два з половиною роки. Усю, без вирахування витрат на видобуток. Та й із виручкою теж не все так райдужно, але про це трохи нижче.

Зрозуміло, що в такій ситуації інвестори не стануть в чергу з грошима, і тому Андрію Вікторовичу залишається тільки розповідати про своє геніальне винахідництво і перспективи, які відкриваються перед галуззю.

Якщо послухати і почитати все те, що він розповідає, то перед країною відкриваються незнані перспективи у виробництві титану. І заважає цьому розквіту тільки одне – перешкоди, які ставлять на шляху Бродського всілякі недоброзичливці, зокрема і державні мужі.

Але справа в тому, що все це добре говорити на публіку, далеку від теми. А ті, хто «в темі», знають як історію з неповернутим кредитом, так і те, що «великий патріот України» Андрій Бродський вивів свій бізнес до Ізраїлю. І тепер видобуток руди на українських родовищах здійснює ізраїльська Velta Group Global, яка навіть побудувала завод з переробки двоокису титану в технопарку Mishor Rotem, розташованому в пустелі Негев.

Крім Ізраїлю, «Велта» почала будувати завод в Об’єднаних Арабських Еміратах (ОАЕ). За словами самого ж Андрія Бродського, пілотний завод компанії почнуть зводити в одній із вільних економічних зон Дубаю в кінці літа-напочатку осені. Добудувати підприємство в ОАЕ Бродський розраховує приблизно за 10 місяців, а витрати на проєкт складуть до 50 мільйонів доларів. При цьому планований дохід від діяльності очікується на рівні в 45-60 мільйонів доларів, а прибуток – 25-40 мільйонів доларів.

І все це чудово знають потенційні інвестори. І задають собі кілька запитань. Наприклад, не повторять чи їх інвестиції долю кредиту від «Промінвестбанку»? Або більш очевидне питання – якщо Бродський знайшов гроші для виробництва в Ізраїлі та ОАЕ, то чому так наполегливо хоче залучити на своє виробництво в Україні сторонній капітал?

До всього ж, потенційні інвестори прекрасно пам’ятають досить мутну історію із залученням кредитних грошей від «Промінвеста», в якій був замішаний тодішній віцепрем’єр Сергій Тігіпко. Останній то чи був і є в частці володіння «Велтою», то отримував банальний відкат за сприяння.

Пам’ятають і не менш дивну історію з пожежею, яка знищила виробничі потужності «Велти» у 2014 році. І дивний збіг у зв’язку з цією пожежею: виділити землю під будівництво першої черги комплексу збагачення титанової руди і остаточно «вирішити питання» по ній Бродському допоміг тодішній голова Кіровоградської ОДА Сергій Ларін, який нібито претендував за це на участь серед засновників компанії. Але, звичайно, не став ним. А після цього спалахнула пожежа.

Хто цікавиться подробицями – відправляємо сюди: Андрей Бродський: як наладити видобуток титану в Україні, кинути банк на 120 мільйонів доларів і вивести виробництво до Ізраїлю.

Втім, для того, щоб не ризикувати вкладати гроші в «Велту», можна всього цього і не знати. Достатньо витратити півгодини на вивчення відкритих джерел. Ось що говорить про Андрія Бродського YouControl:

Але цікавлять нас не всі підприємства, до яких причетний Бродський – навіщо нам, наприклад, Кіровоградська обласна організація партії Сергія Тігіпка «Сильна Україна», якою керує Андрій Вікторович? Або баскетбольний клуб «Кіровоград»? Нас цікавлять його «Велти», а таких нараховується чотири, та плюс ТОВ «Титанера»:

У всіх цих підприємствах Бродський виступає бенефіціаром. І виявиться, що всі ці п’ять фірм – збиткові:

ТОВ ВКФ «Велта»: збиток 629 963 000 гривень. Шістсот тридцять мільйонів. Та ще зобов’язання перевищують активи на майже чотири з половиною мільярда. Це називається просто – банкрутство.

У інших фірм ситуація трохи легша, але аж ніяк не радісніша:

ТОВ «Велта холдинг»: при статутному капіталі в 1 000 гривень підприємство має 944 100 гривень збитку. ТОВ «Титанера»: статутний капітал 10 000 гривень, збитки – 738 800 гривень. ТОВ «Велта РД Титаниум»: статутний капітал 100 000 гривень, збитки – 3 919 700 гривень. ТОВ «Велта Тайтениум Метал»: статутний капітал 10 000 гривень, збитки – 768 300 гривень.

До того ж всі ці підприємства виступають засновниками одне у одного, тож складно навіть розібратися в структурі власності. І збитки від цього тільки множаться, бо на борг одного накладається борг другого і так далі.

Але й це не головне – ТОВ ВКФ «Велта», основне підприємство Бродського, яке, власне, і займається видобуванням титанового руди, має податковий борг у чотири з лишнім мільйона гривень і понад сотню всяких судових рішень: