Як партнер SKODA Auto Олег Боярин обікрав банки

При цьому власник «Атол Холдингу» продовжує розповідати про поганий інвестиційний клімат в Україні.

У 2015 році власник групи компаній «Атол Холдинг» і автоскладального заводу «Єврокар» Олег Боярін, що входить до неї, не потрапив до рейтингу мільйонерів Forbes. Натомість неабияк підмочив собі ділову репутацію спробами уникнути сплати близько 200 млн. гривень за кредитами українським банкам, не бажаючи платити ні прямо, ні за договорами поруки. Що, втім, не заважає бізнесмену роздавати інтерв’ю з критикою уряду про відсутність реформ та поганий інвестклімат.

В особливій дружбі зі SKODA Auto. s.

Коли 14 років тому, 19 грудня 2001 року, у селі Соломонове Ужгородського району Закарпатської області керівництво концерну SKODAAutoa. s. разом із губернатором відкривало нове підприємство для збирання автомобілів Skoda для українського ринку, навряд чи хтось міг припустити, якою плямою це може лягти на репутацію компанії зі світовим ім’ям. Тоді плани здавалися райдужними: потенціал заводу до 100 тис. автомобілів на рік, ненасичений ринок, що розвивається, ентузіаст-партнер. Ось тільки чехи не розрахували, що рано чи пізно міщанська ментальність майбутнього глави «Атол Холдингу» Олега Бояріна прорветься назовні і, той, хто здавався надійним контрагентом, виявиться звичайним шахраєм.

«Своїми діями ми даруємо державі оптимізм, хочемо показати, що можна і у важких умовах працювати і досягати успіху», - ці слова члена наглядової ради «Єврокара» Володимира Панова, сказані у 2014 році на церемонії запуску виробництва одного з нових автомобілів SkodaOctavia, сьогодні колишніми партнерами холдингу сприймаються як глузування. Адже насправді ще в 2013 році Олег Боярин обрав зовсім інший шлях, взявши на озброєння принцип Ігоря Коломойського, який згодом став крилатим: «борги віддають тільки боягузи».

Дочірня компанія "Атол Холдинг" - ТОВ "ЄвроЛізинг" - займалася лізинговими операціями. При цьому на купівлю автомобілів бралися кредити, потім усі лізингові платежі мали перераховуватися на рахунок банку як погашення таких позик. Однак таких платежів так і не надійшло.

Мільйони розбрату

Ще до початку революційних подій та військових дій на сході України та в Криму, восени 2013 року засновник «Атол Холдингу» вирішив провернути масштабну операцію щодо уникнення сплати за банківськими позиками підконтрольній йому компанії «ЄвроЛізинг». На той момент компанія винна була цілій низці українських банків із західним капіталом близько 200 млн. грн. Серед ключових кредиторів були УкрСиббанк, Укрсоцбанк (Юнікредит Банк Україна), ПУМБ, Райффайзенбанк Аваль. Але одного разу центральний офіс «ЄвроЛізингу» раптом переїхав із Києва до Хмельницького. А згодом, за позовом спорідненої компанії, підконтрольного Олегу Боярину ТОВ «Автоцентр Київ», було порушено справу про банкрутство: «ЄвроЛізинг» нібито заборгував «Автоцентру» близько 470 тис. грн.

Вже сам факт того, що компанія з мільйонними оборотами (а інший не дали б 200 млн. грн. кредитів) пішла на процедуру банкрутства за позовом на півмільйона, змушує задуматися про фіктивність всього процесу. Затіяний, не в останню чергу, щоб обвести навколо пальця реальних кредиторів. При цьому, незважаючи на банкрутство, «ЄвроЛізинг» активно продовжує працювати. Наприклад, судячи з відгуків на профільних сайтах і форумах, одна з основних статей доходів компанії – продаж техніки із завищеною комісією при виставленій в оголошенні ціні суттєво нижчій за ринкову.

Але сам факт входження до процедури банкрутства ще не є протизаконним (попри видимі ознаки фікції). Якби процес проходив за всіма правилами, то в результаті як мінімум частина кредиторів змогла б задовольнити свої вимоги, наприклад, за рахунок продажу майна, зокрема закладеного під кредит. Однак яким же було здивування представників банків, коли, прийшовши одного ранку із судовим виконавцем на склад, вони не виявили там жодного з понад 500 автомобілів, які перебували у заставах під кредити. Всі ці автомобілі перебували у лізингу з 2007-2008 року і фізично цінності не становлять. Однак сам факт, що «ЄвроЛізинг» продав (!), попередньо знявши з обліку без погодження з банком близько 370 автомобілів (130, що залишилися, по паперах числяться на обліку в МРЕВ, але за фактом на складах відповідального зберігання їх немає), - це кричущий випадок крадіжки та шахрайства. Адже, якщо машини були зняті з обліку, то хтось підробив документи, зокрема, і згоду банку. Якого, ясна річ, ніхто не давав. А це вже кримінальний злочин.

Лізингові зобов’язання, права вимоги щодо яких також були у заставі у банку, теж не стануть у нагоді банкірам: згідно з даними підприємців, вони давно вже погасили всі борги перед «ЄвроЛізингом». Єдиною «ліквідною» заставою залишається лише порука «Атол Холдингу».

Але власник "Єврокара" виконання своїх зобов’язань ігнорує. Він вирішив обдурити суд, подавши брехливі відомості нібито про завершення дії договору поруки. Насправді – згідно з документом – він дійсний досі виконання сторонами своїх зобов’язань. Тобто доти, поки «Атол Холдинг» не погасить усі борги банкрутуючого «Євро Лізингу». Водночас вульгарні юристи Олега Бояріна вирішили провести Господарський суд Києва і подати все так, ніби порука завершилася через 6 місяців після вступу позичальника до банкрутства. Суддям знадобилося близько року, проходження справою трьох інстанцій та вказівка Вищого господарського суду України, аби розібратися у хитросплетіннях договірних відносин сторін. Однак, коли ВГСУ все ж таки повернув справу на повторний розгляд до першої інстанції, Господарський суд Києва все ж таки знайшов вихід: рішенням від 12 листопада 2014 року у справі №910/21245/13 «Атол Холдинг» зобов’язаний виплатити «Укрсоцбанку» 17,9 млн. грн. ., 3,4 млн. дол.США та 166 тис.євро. У березні 2015 року це рішення підтвердив Київський апеляційний господарський суд, а у червні справу знову розглядає Вищий господарський суд країни.

Святаш-2?

Проте Олег Боярин не поспішає виконувати рішення суду. Більше того, він спеціально збирав керівників банків-кредиторів у конференц-холі одного з п’ятизіркових готелів столиці, щоб особисто повідомити їх, як сильно він байдужий до їхніх запитів. З чуток, у розмові використовувалося дієслово «крутити».

Ситуація дуже нагадує інший відомий позов «автомобілебудівників» з банкірами – конфлікт групи компаній «АІС» Дмитра Святаша та Василя Полякова з Укрсиббанком. Однак, на відміну від ситуації з «Євролізингом» та «Атол Холдингом», Святаш та Поляков хоча б не виводили історію з площини юридичної казуїстики, вдаючи, що йдеться про рейдерське захоплення підприємства. Водночас Олег Боярин не лише не реагує на вимоги кредиторів, а ще й цинічно зображує із себе чесного та європейського бізнесмена.

У цьому контексті досить потішно виглядає його критика уряду, якому Боярин ставить у провину пробуксування реформ, закликає знизити податки та звинувачує особисто прем’єра у бездарності та некомпетентності. Боярин каже, що хоче створити в Україні умови для авторинку, хоча б порівняні зі словацьким. І це при тому, що на відміну від імпортних автомобілів, зі Skoda не стягується імпортне мито, що робить його дешевшим і доступнішим – явна преференція, прописана в законодавстві, куди вже більше поступок? Так і хочеться запитати: а що ви зробили для України? Зганьбили на всю країну дрібним шахрайством.

За фактом керівництва SKODA Autoa. s. варто було б глибоко задуматися про доцільність продовження подальшої співпраці з «Атол Холдингом», Олегом Бояріним та «Єврокаром», діяльність якого кидає тінь не лише на чеський концерн, а й на материнську Volkswagen Group. Яку тепер у Європі можуть називати не інакше як «компанія, партнер якої в Україні краде мільйони банкірів та їхніх вкладників». Не дуже втішна назва. Особливо у країні, яка претендує на нові інвестиції з Німеччини, Австрії, Чехії, Словаччини. Очевидно, що за таких розкладів подібних інвестицій в Україні не видно.

Автор: Ігор Степашин

kraina.name