Справа Рохліна – Козленка. Інвестора сервісу Rocket звинувачують у грандіозній афері
Німецькі правоохоронні органи проводять розслідування однієї з найбільших в Європі афер з використанням псевдо-інвестиційних майданчиків. Збитки оцінюються в десятки мільйонів євро.
Серед перерахованих прокуратурою міста Бамберг, можливо, причетних до справи осіб — громадяни України та Ізраїлю, йдеться в матеріалі сайту Dev.ua.
Серед них — Тимур Рохлін, що інвестував у 2019 році у відомий сервіс з доставки їжі Rocket. За даними українського слідства, на підконтрольну Тимуру британську компанію було перераховано 10,8 млн євро — дохід від шахрайської діяльності. Частина активів, за версією слідства пов’язаних з Тимуром, були арештовані наприкінці 2020 року. З деяких адвокатам вже вдалося нещодавно зняти арешт. Вони впевнені: всі кошти їхнього клієнта отримані легальним шляхом.
Початок
Наприкінці березня 2021 року Генеральна прокуратура повідомила про те, що двох киян взяли під варту як підозрюваних — нібито учасників міжнародної шахрайської схеми. Вийти з СІЗО підозрювані могли тільки під заставу — 325 млн грн.
У чому суть справи
Досудове розслідування розпочалося за поданням прокуратури німецького міста Бамберг у рамках співпраці українських правоохоронців з Євроюстом та Європолом. За даними слідства, організована група громадян України та інших країн впродовж 2017–2020 років реалізувала аферу. Нібито вона виманювала у громадян європейських країн гроші, запрошуючи їх інвестувати через спеціальні сайти у купівлю-продаж банківських металів, іноземної валюти, криптовалюти, цінних паперів та інших активів. Інвесторам обіцяли зростання їхніх вкладів в 100 і більше разів.
А коли люди хотіли вивести свої інвестиції в кеш, їм дзвонили оператори шахрайських кол-центрів, представлялися представниками торгових платформ і вимагали внести збір за обслуговування і комісію за обготівковування — додатково 15% від суми. Після оплати акаунти інвесторів блокувалися, а розміщені на них кошти привласнювалися організаторами шахрайської схеми.
Задокументована сума збитків від шахрайської схеми склала 9 млн євро. Німецька газета Die Sueddeutsche Zeitung тоді повідомляла, що близько 400 людей, громадян європейських країн — жертви шахрайства, які звернулися до поліції.
Орієнтовний щомісячний обіг шахрайської схеми, за даними слідства, складав від 8 до 10 млн євро. Більшість постраждалих є громадянами Німеччини, Австрії, Швейцарії та Великобританії.
Під час обшуків в Україні у підозрюваних вилучені документи та три автомобілі. До повідомлення додані фото оперативників. На них був зафіксований момент затримання двох людей. Обличчя — замазані. Один з них стоїть біля автомобіля Toyota Rav 4, в полі, в чоботях, по щиколотку в грязі.
Підозрюваний
У тому ж повідомленні Генпрокуратури міститься відсилання до недавніх подій. Виявилося, що перша серія обшуків за цією справою проходила трьома місяцями раніше — у грудні 2020 року. Тоді правоохоронці арештували автопарк з 8 автомобілів еліт-класу: Rolls-Royce, Bentley, Mercedes Benz та інші відомі бренди.
Перед Новим роком Генпрокуратура на своєму Youtube-каналі виклала ролик, де можна розглянути, що ці автомобілі стоять в гаражі маєтка з округлим дахом.
«До речі, всі машини, зняті поліцією, належать українцю, якого міжнародні експерти вважають головним», — писала німецька SZ.
Загальна сума арештованого майна — 50 млн євро.
У повідомленнях не було вказано, кому належать елітний автопарк. Не розкриваються імена двох затриманих. Але кількома місяцями пізніше імена спливають самі.
Ігор Козленко
Через кілька місяців деякі речі прояснюють самі ж адвокати підозрюваних. У квітні на Facebook-сторінці юридичної компанії Miller з’являється пост. У ньому йдеться, що компанія захищає інтереси свого клієнта — Ігоря Козленка.
Адвокати дають відсилання на березневе повідомлення Генпрокуратури.
«Нашого клієнта звинуватили у легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Підставою стали придбання авто (Toyota Rav 4) в кредит квартири (57 метрів) та земельної ділянки. Сукупна вартість цього майна майже в сотню разів нижча суми нібито завданих збитків у 325 млн», — зазначається в пості.
Трохи пізніше, у травні 2021 року, у Facebook з’являється сторінка «Справедливість Ігорю Козленку», яку веде дружина Ігоря. Як вона пише, сім’я заробляла на своє майно чесною працею.
Дружина опублікувала подробиці затримання чоловіка: «У березні 2021 року мій чоловік повертався з Херсона (де знаходився зі мною, тому що я була в моєму робочому відрядженні за кордоном) до Києва. Я в той день ще завершувала свої справи у відрядженні. Оперативні співробітники схопили його в полі, в болоті (де він застряг, тому що повертався швидко, знаючи, що у нас вдома без нас відбувся другий обшук)».
Але найважливіше — відразу ж у першому пості вона публікує скрін титульної сторінки запиту прокуратури з Бамберга. Остання просить українських правоохоронців провести додаткове розслідування щодо групи осіб. Серед них — другий підозрюваний, який у березні опинився під вартою — Юрій Копачевський, а також інші, можливо, мають відношення до справи, особи: Андрій Курочкін (громадянин України) та три громадянина Ізраїлю: Міхаель Чеботар, Максим Барановський Рафаель, Тимур Рохлін.
Ігоря Козленка серед них немає.
Редакція надіслала запит з уточнювальними питаннями в Miller. Але отримала відповідь, що по справі їхнього клієнта юркомпанія не надає коментарів. Дружина Ігоря також відмовилася розголошувати на публіку будь-які деталі.
Запит було надіслано і в прокуратуру Бамберга. Відповідь надійшла від старшого прокурора Томаса Гогера: «На жаль, на цій стадії я не можу розкривати якусь інформацію у зв’язку з тим, що розслідування ще триває».
Глухий кут? Насправді — ні
Якщо в Україні слідство домоглося арешту майна, значить в реєстрі судових рішень у будь-якому разі знайдуться зачіпки. Так вийшло і цього разу.
Як виявилося, в рамках допомоги німецькому досудовому розслідуванню в Україні було арештовано майно ряду компаній і приватних осіб. За версією слідства, до них мають відношення фігуранти справи. Всі арешти пов’язані між собою одним кримінальним провадженням під номером 62020100000000583.
Зокрема, Ігор Козленко намагався оскаржити арешт, накладений на земельну ділянку, про яку йшлося раніше. Але в липні 2021 року отримав відмову. По арештованій машині — також відмова. З квартири арешт зняти також не вдалося.
Яку роль в шахрайській схемі виконував Козленко за версією українського слідства?
Приблизно з другого півріччя 2016 року він підшукував і залучав громадян України, які за грошову винагороду надали свої персональні дані. У подальшому, нібито, за дорученням Козленка, ці люди здійснили неодноразові виїзди в Чехію, Болгарію, Словаччину та інші країни, де, діючи за його вказівками, зареєстрували юридичні особи. На них мали б акумулюватися кошти потерпілих від афери.
Ось список компаній, зазначених у матеріалах слідства: PETRAMKO HOLDING OU (Естонія), DATA MANAGEMENT EOOD (Болгарія), Е-ВАТСН TECHNOLOGIES SRO (Чеська Республіка), Х-LIGHT MARKETING ОО (Естонія), WDI MEDIA MARKETING S.R.O. (Чехія), MAGNETS DIGITAL S.R.O.» (Чехія), MOONFOCUS CONSULTING S.R.O. (Чехія), VOLCANO MAX SOLUTIONS S.R.O. (Чехія).
Альтернативні джерела показують, що дійсно в останній компанії Ігор числився посадовою особою з 2017-го по 2018 рік. Потім компанія була оформлена на іншого українця.
Чому така велика сума застави — 325 млн грн? Нібито якраз стільки грошей було вкрадено у європейців через веб-сайти та фейкові трейдингові платформи Tradecapita, Fibonetix, NobelTrade, Forbslab, Huludox, створені за участю українців.
Ігор Козленко зараз перебуває в СІЗО. Його адвокати спочатку обрали тактику захисту з акцентом на публічність у Facebook. Але це поки не принесло йому бажаного результату.
На початку серпня дружина Козленка опублікувала скрін зі свіжою відповіддю з прокуратури Бамберга, де вказано, що нібито Ігор не є підозрюваним у розслідуваннях німців.
«Зловити хлопця, що займався реєстрацією компаній, якими потім недобросовісно скористалися інші люди, набагато легше», — написано на Facebook-сторінці, де дружина веде блог підтримки чоловіка.
Юрій Копачевський
Це друга людина, яку затримали в березні 2021 року правоохоронці.
Як вважає українське слідство, Юрій координував діяльність злочинної схеми і відповідав за фінансовий напрямок. Він здійснював управління рахунками, зняття і зарахування готівки, оплату оренди серверів і телекомунікаційних послуг.
У матеріалах українського слідства зазначено, що правоохоронні органи країн Європи в квітні 2020 року проводили обшуки в кол-центрах, які були розташовані в Сербії та Болгарії. Їх оператори підтримували зв’язок з потерпілими, вмовляли «інвестувати».
Тоді затримали 9 осіб. Як пише німецька SZ з посиланням на місцеву прокуратуру, оцінка доказів, вилучених в ході операції в Белграді і Софії фахівцями кримінальної поліції Бамберга, якраз і виявила «сліди в Україні».
Ось серйозна зачіпка: як говориться в українських матеріалах справи, правоохоронними органами Німеччини було встановлено, що оренда за розміщення шахрайських сайтів (Huludox, Fibonetix, Forbslab) на серверах німецького провайдера Hetzner Online GmbH оплачувалася з карткового рахунку ПриватБанку, що належить Копачевському.
Він же був до листопада 2016 року керівником української компанії «Квест Маркетинг». За версією українських слідчих, її співробітники брали участь у створенні шахрайських інтернет-сайтів і платформ.
Юрій Копачевський в 2018-2021 рр. інвестував у будівництво трьох квартир, покупку земельної ділянки за 1 млн грн, купив будинок за 6 млн грн, ще одну квартиру за 6 млн грн, також п’ять автомобілів. Останній — MERCEDES-BENZ GLC 250 — обійшовся йому в 2,5 млн грн.
У травні адвокати намагалися витягти Копачевського, що містить трьох дітей, з СІЗО і перевести на домашній арешт. Суд відмовив.
Як вважають українські слідчі, нібито він був довіреною особою і найближчим помічником Тимура Рохліна, ім’я якого також було згадано в запиті Бамберга.
Тимур Рохлін
З Тимуром Рохліним, за версією слідства, були пов’язані набагато більш значні активи. У грудні 2020 року були арештовані такі компанії:
1. «Спецторг», що належить громадянинові Ізраїлю Ігорю Рохліну, батькові Тимура Рохліна. Згідно з зазначеними в справі кадастровими номерами, компанія володіє приватним будинком на 1408 кв м в селищі Козин. Ділянка розташовується прямо на березі Дніпра. Арешт з цієї компанії був знятий наприкінці липня 2021 року апеляційним судом.
2. «Укрдонстройнии». Кінцевий бенефіціар — Ігор Рохлін. Компанія володіє офісною нерухомістю у бізнес-центрі загальною площею 1694 кв м за адресою вул. Січових Стрільців, 62. Арешт компанії знятий за рішенням апеляційного суду на початку серпня 2021 року.
3. «Білдінгс Емпаер» (кінцевий бенефіціар — Ігор Рохлін), що володіє нежитловим будинком на Подолі (853 кв м), за адресою вул. Борисоглібська, 15Б. За цією адресою знаходиться приміщення коворкінгу BeeWorking. Апеляційний суд у липні 2021 року вирішив залишити рішення першої інстанції в силі. Арешт не знято.
4. «Реноме Рент» — офісний центр на Діловій, 5 на 11 тис. кв м. Арешт також не змогли оскаржити.
Українське слідство мотивувало арешт майна тим, що кошти, які надходили від обдурених іноземних громадян на мережу європейських фірм (ми згадували їх раніше), в подальшому акумулювалися на рахунках компанії Remini Consulting LP (Великобританія). У її реєстраційних даних зазначено, що зараз компанія контролюється з серпня 2020 року якимсь Олександром Баном, громадянином України. А раніше (з серпня 2018 р.) права на неї мав Юрій Копачевський.
За версією слідства, тільки в період з вересня 2018 по березень 2020 року на рахунки британської компанії Remini Consulting LP надійшло 35,9 млн євро, нібито від злочинної діяльності. З них нібито 10,8 млн євро були переведені на рахунки компанії RIJV Holdings ltd (Великобританія). Її контролював з жовтня 2018 року Тимур Рохлін.
В опублікованих у судовому реєстрі матеріалах слідства йдеться, що RIJV Holdings ltd у 2019 році стала засновником низки компаній в Україні — «Укрдонстройнині», «Біворкінг» (мережа коворкінгів Beeworking), «Біконстракт» (офісний центр на Діловій 5А), «Білдінгс Емпаєр», «Арнас Груп», «Подол Груп», «Хоумленд Юкрейн». Нинішній кінцевий бенефіціар усіх цих компаній — Ігор Рохлін, батько Тимура.
«Хоумленд Юкрейн» раніше значилася засновником сервісу доставки їжі «Рокет Делівері» (ТМ Rocket, Ракета). Зараз останню контролює інша структура — кіпрська компанія Тісеа Фреш Фуд Лтд. Але основний кінцевий бенефіціар той самий — Рохлін-старший (86% капіталу).
За версією українського слідства, у 2020 році з метою приховування активів, придбаних за кошти від злочинної діяльності, Тимур перереєстрував підконтрольні суб’єкти господарювання на структури батька.
Журнал Forbes у квітні опублікував історію створення сервісу «Ракета». Журналісти видання писали, що від потрапляння на кладовище стартапів «Ракету» врятував саме Тимур Рохлін.
Як пише видання, наприкінці літа 2019 року він викупив проект у сервісу колективних знижок Pokupon. У засновників стартапу Станіслава Дмитрика та Олексія Юхимчука залишилася міноритарна частка — по 7%.
Рохліни: батько і син. Довідка Forbes
Ігор Рохлін — Випускник бакинського Інституту нафти і хімії, з 2005 року — громадянин Ізраїлю. Був членом ради директорів румунського нафтопереробного заводу RAFO Onesti. Його у 2006 році купив російський бізнесмен Яків Гольдовський.
Його син, випускник Роттердамської школи менеджменту Тимур Рохлін, переїхав в Україну кілька років тому. Побачив тут великий потенціал. У нього є український паспорт, статус ФОП і автопарк, прикрасою якого є Rolls-Royce Wraith вартістю близько $500 000. Той самий, який був зазначений у матеріалах слідства.
Інвестором «Ракети» він став з простої причини — не знайшов зручного способу замовляти їжу. Як пише Forbes, у публічних комунікаціях партнери не називають імені Рохліна, віддаючи перевагу формулюванню «третій партнер».
І завдяки інвестиціям від Рохліних «Ракета» швидко стала на рівні з популярним іспанським сервісом доставки їжі Glovo.
«Щоб досягти нинішніх показників, компанія повинна була витратити не менше $3–5 млн», — таку оцінку в статті Forbes давав Тарас Потичний, колишній керівник естонського Bolt в Україні.
І всі мовчать
Партнери Тимура Рохліна по «Ракеті» — Станіслав Дмитрик і Олексій Юхимчук не коментують розслідування, де він згадується.
«Не в курсі цього питання», — написав перший.
«Я не в курсі цієї справи. Я займаюсь розвитком Rocket», — написав другий.
Також прокоментував ситуацію і CEO мережі коворкінгів BeeWorking Ілля Айзенштат. На запитання про те, чи спілкується він зараз з Тимуром, відповів негативно.
Журналіст dev.ua побував на зустрічі з адвокатами Тимура Рохліна з АО «Клочков і партнери». Іван Староста, який представляє інтереси Тимура в судах, сказав, що клієнт не бажає проявляти будь-яку публічність під час досудового розслідування, до передачі матеріалів слідства в суд, якщо таке відбудеться.
Адвокати Тимура впевнені, що кошти і активи їх клієнта, які фігурують у розслідуванні, отримані легальним шляхом.
Інформацію про трьох інших підозрюваних, що фігурують у запиті Бамберга, — українця Андрія Курочкіна, ізраїльтян Михаела Чеботаря і Максима Барановського Рафаеля — відшукати не вдалося.
18 вересня 2021 г., 23:45
