Дивні ринкові тенденції української журналістики

Дивні ринкові тенденції української журналістики

Якісь дивні тенденції. Поки спеціальної назви не маю. Але, зважаючи на те, як довго шукаю нову роботу, про це ще буде час подумати.

Знаєте, от що. Колись, коли я була маленькою (на першому курсі:), дуже хотіла бути телеведучою. Із часом зрозуміла, що університет готує з мене газетяра. Ні, я не змирилася, я справді полюбила газету. І досі люблю, але читаю зі планшета.

Побула позаштатним кореспондентом, репортером агентства. Пізніше – редактором стрічки новин (ну, майже випусковим). Зараз знову шукаю репортерську роботу.

І що ви думаєте? (Поки писала дещо придумала.) Шукає наша журналістика в основному переписувачів новин. Пишеш новий заголовок, перефразовуєш перший абзац, у другому ліпиш посилання або кілька перепосилань, далі – перетягування з місця на місце фактажу і ляп новий бек.

І отут у мене протест. Тут я пам’ятаю дози натхнення з універа. Здобуте вміння писати і здобувати інформацію в реальному режимі. На цьому місці хочеться ставити багато крапок...

Lina Bidna