ФСБ у курсі: чому пересічним українцям та можновладцям не слід користуватися Telegram

ФСБ у курсі: чому пересічним українцям та можновладцям не слід користуватися Telegram

"Російські товари ми гидуємо купувати, а користуватися їх месенджером - це ок? Або є ще опція говорити "хороших росіян не існує, крім Дурова та всієї команди розробників Telegram".

Оксиморон у мене з одного питання, і вже давно. Ось зараз почастішали твердження "гарних росіян не існує в принципі", "кожен двохсот" і таке інше. І особливо актуальними вони є на тлі припинення кількома країнами видачі росіянам шенгенських віз. Але одночасно ті самі люди заявляють "шукайте мене в Telegram на моєму каналі", чим публічно розписуються в користуванні повністю російською розробкою - Telegram.

Російський власник, Павло Дуров, російська команда програмістів, яка розробляла месенджер в офісах та території в Росії, не виключено, що під контролем ФСБ. Свого часу Дуров спокійно продав кремлівцям "ВКонтакте" та спокійно поїхав на Лондонщину розвивати новий проект "Телеграм". Ходорковському, наприклад, пощастило із цим набагато менше.

У 2017 році Дуров начебто відмовився видавати ФСБ ключі розшифрування листування шести осіб, які підозрюються в тероризмі. У 2018 році Роскомнагляд оголосив про початок блокування Telegram на території РФ. Але вже 18 червня 2020 року Роскомнагляд оголосив про зняття блокувань, через два роки після їх впровадження. А ще через 5 місяців сам Роскомнагляд оголосив про створення власного каналу Telegram. Чудо чудове. Чи не? Тому зараз досить поширена думка, що насправді ключі розшифровки до ФСБ таки було передано, причому ще 2018-го.

У березні 2021 року "доларові облігації" Telegram на суму 1 мільярд доларів викупили російські компанії VTB Capital, Aton та "Альфа-Капітал". Всі ці фірми тісно пов’язані з московською вищою владою. Таким чином Дуров зміг сплатити борг компанії на суму 684 мільйони доларів. Збіг?

Але навіть якщо спробувати абстрагуватися від багато(сто)річної російсько-української війни та поглянути на Telegram суто з технічної точки зору:

• цей месенджер за умовчанням не використовує наскрізне шифрування, як це роблять усі нормальні сучасні месенджери.

• Telegram зберігає всі дані користувачів – повідомлення, файли, контакти – у своїй хмарі, а отже, зацікавлені особи можуть отримати всю цю інформацію. Наприклад, спецслужби. Наприклад, Російської Федерації. Тим більше що сам Дуров підтвердив, що деяку інформацію про деяких користувачів все ж таки видає спецслужбам окремих країн.

• Вихідний код Telegram переважно закритий. Це означає, що в ньому можуть бути приховані функції. Наприклад, функції стеження за користувачами, підглядання та підслуховування.

• Telegram ніколи не проводив зовнішню незалежну безпекову оцінку. Тобто його "безпека" гарантується лише словами його власника "не бійтеся, все безпечно".

• Серед більшості світових фахівців поширена думка, що саморобна телеграмівська система шифрування MTProto не забезпечує тих гарантій безпеки, які надаються стандартними криптографічними світовими протоколами.

Тому в мене питання: якщо "добрих росіян" не існує в природі - хто ж тоді зробив Віз? Хто її зараз експлуатує, хто приваблює для цього кремлівські криваві гроші, хто заглядає в суперпатріотичні смартфони та читає "секретне" листування про "неіснуючих добрих росіян"? Давайте або труси, або хрестик. Бо такого "дуалізму" я не можу зрозуміти. Російські товари ми гидуємо купувати, а користуватися їх месенджером - це ок? Або є ще опція говорити "добрих росіян не існує, крім Дурова та всієї команди розробників "Телеграма".

Хоча, на мою думку, простіше і безпечніше відмовитися від користування Візком. Але це так складно, так? Все ж таки користуються, навіть офіційна влада України, кажете? Навіть спецслужби та поліція? Навіть кібер-захисники та ІТ-армія?

А ще він такий зручний і швидкий, ага. Ну і що, що рашистський? Це інше.

PS "Ні мільярд мух, ні два, ні три, ні більше не переконають мене, що лайно – це смачно" (Йосиф Єгипетський).

*Оксиморон (лат. oxymoron від грец. οξύμωρον - "дотепне безглузде") - літературно-поетичний прийом, що полягає в поєднанні протилежних за змістом, контрастних понять, які разом дають нову виставу.

Джерело