Фінляндія заарештувала активи братів Ротенбергів та засновника Yandex

Фінляндія заарештувала активи братів Ротенбергів та засновника Yandex

Російські підприємці втратили активи у Фінляндії. Це Аркадій Волож, Борис та Аркадій Ротенберги.

Про це повідомляє фінське видання Helsingin Sanomat .

Повідомляється, що під арешт потрапили активи найбільшої російської пошукової компанії "Яндекс", яку започаткував Аркадій Волож. Навесні 2022 року компанія перейменувалася на Global DC Oy, а росіянин Аркадій Волож звільнив місце гендиректора, щоб уникнути санкцій. Але ці перестановки йому не допомогли.

У Фінляндії "Яндекс" керує транспортною службою Yango та володіє центром обробки даних у громаді М’янтяля, відпрацьоване тепло якого використовується у значній частині виробництва централізованого теплопостачання М’янтьсяля.

Також під арештом тепер акції компанії Lengvik Capital, якою володіють брати Ротенберги. Зазначається, що Långvik Capita має частки в двох інших компаніях, у тому числі найбільший критий льодовий стадіон країни в передмісті Гельсінкі.

Завдяки арешту активи компаній не можуть бути передані у заставу або продані без дозволу судового пристава. Щодо Ротенбергів, то це тимчасові заходи, які зазвичай передують фактичному рішенню про конфіскацію.

За інформацією журналістів, нові рішення про арешт фінська влада ухвалила в серпні та на початку вересня 2022 року. Волож і брати Ротенберги перебувають у списку санкцій Євросоюзу.

Як російські активи забирають в Україні

Як пояснили Фокусу опитані експерти, в Україні є низка правових шляхів для арешту та конфіскації майна, пов’язаного з країною-агресором. Зокрема, керуючий партнер адвокатського об’єднання "Чудовський та партнери", адвокат Ігор Чудовський вказує на ухвалений 12 травня 2022 року закон про конфіскацію майна росіян та білорусів ( №7194 ). Йдеться про зміни, прийняті до Закону "Про санкції", що вже діє в Україні.

"Цей закон передбачає можливість конфіскації та стягнення в дохід держави активів фізичних або юридичних осіб, а також активів, якими ці особи можуть прямо чи опосередковано розпоряджатися, – уточнює Чудовський. – Йдеться про повне позбавлення громадян РФ та РБ права власності на майно в Україні та за її межами".

Агія Загребельська, засновниця Ліги антитрасту, зазначає, що правовий механізм поводження з активами, пов’язаними з країною-агресором, був передбачений законом "Про санкції" та передбачає наступний алгоритм:

• Президент або Верховна Рада (з ухвалою) або Кабінет міністрів (колегіально) або Служба безпеки України або Національний банк звертаються до РНБО щодо блокування російського активу

• РНБО приймає рішення

• Рішення РНБО затверджується президентом

• Мін’юст готує необхідні документи щодо цього активу та звертається до ВАКС

• ВАКС приймає рішення про конфіскацію

• оскарження, виконання рішення ВАКС

Агія Загребельська додає, що в результаті на російські активи в Україні очікує конфіскація, продаж і покриття за рахунок виручених коштів частини завданої агресією Росії збитків. Проте співрозмовниці Фокусу поки що не відомі успішні прецеденти виконання цього алгоритму.

В АРМА на запит Фокусу відповіли, що сьогодні в Україні діють три механізми, в рамках яких розшукуються, заарештовуються та конфіскуються російські та білоруські активи:

• Примусове вилучення активів на основі рішення РНБО та указу президента без рішення суду

• Стягнення активів на користь держави після накладення санкцій після рішення Вищого антикорупційного суду

• Арешт та конфіскація активів за рішенням суду в рамках кримінальних проваджень

"Саме третій шлях використовується найчастіше. Правоохоронці порушують проти росіян, білорусів та колаборантів кримінальні справи, накладають арешт на їхні активи і у багатьох, але не у всіх випадках передають їх в управління АРМА", - уточнюють в агентстві.