У патрульній службі розповіли про хабарі, добрі справи і супер-поліцейських

Криміногенна обстановка в цілому по Україні погіршилася, зокрема, через значне збільшення кількості нелегальної зброї. За словами експертів, це безпосередньо пов’язано з подіями на сході країни, звідки на підконтрольну України територію і потрапляє трофейне або списане озброєння. Але, хоча спокійним життя в країні назвати не можна, вже підходить до завершення етап формування Національної поліції, яка і покликана захищати громадян.

Докладніше про роботу патрульних в ефірі радіостанції Голос Столиці розповів заступник начальника департаменту патрульної служби МВС Владислав Власюк.

Як вам взагалі зараз працюється?

– Робота у нас зараз дуже цікава, тому що ми реально робимо нову справу і у нас реально є всі можливості, щоб зробити свою справу максимально добре. Наша невелика команда працює з натхненням і це нам дозволяє мати витримку на ті нехороші речі, які відбуваються. Справ дуже багато, ми ж, як то кажуть, передовики реформи. Остання байка, яка зараз ходить, що навіть міністр аграрної промисловості на питання про те, які у вас пройшли реформи цього року, відповідає, що ми ж усі разом, Кабміном, зробили патрульну поліцію. Тому, відчуваючи на собі цю відповідальність і довіру суспільства, нам працюється добре.

Чи відчуваєте ви пильну увагу до вас?

– Ми самі цього дуже хотіли з самого початку, коли у нас вирішувалося питання про закупку та забезпечення кожного патрульного поліцейського відео-регістраторами, які знімають кожен епізод спілкування поліцейського з громадянами. Крім того, у сучасному світі ніде не сховаєшся від відеокамер, мобільних телефонів з камерами, соцмереж і так далі. Тобто завжди на виду і нам це дуже допомагає у роботі

Підтримку населення ви відчуваєте?

– Підтримка населення фантастична, ми її відчуваємо постійно і у спілкуванні з громадянами, і розглядаючи звернення громадян, і коли до патрульних поліцейських звертаються по допомогу в тих ситуаціях, в яких раніше ніколи такого не було.

Чому ви пішли до поліції і ким працювали до цього?

– Раніше я був адвокатом, досить непоганим. Займався я юридичними справами, кримінальним процесом, міжнародним арбітражем, у мене дві юридичні магістратури, друга за кордоном. Пішов я не зовсім до патрульної поліції, а просто допомогти людям, які починали це все у лютому, пішов як тренер для патрульних поліцейських. Я вважав, що це мій громадянський обов’язок. Я читав лекції, проводив заняття, допомагав організаторам і т.д. Потім мені зробили пропозицію і тепер я там працюю.

Ви не жалкуєте, що пішли у поліцію?

– Я часто так думаю: нащо воно було мені треба, якщо майже не спиш і зарплата, можливо, не така, яка могла б бути. Плюс постійні стреси, відповідальність і т.д. Але я кожного разу заспокоюю себе: якби я цього не зробив, я жалкував би. Обов’язково. І така нагода випадає не так часто, тому рухаюсь далі.

Зарплата близько 8000?

– Кожен патрульний поліцейський отримує 8000. Якщо командир роти, то це буде 9000, якщо командир батальйону, це буде 10 000 гривень на місяць. І плюс ще ми маємо можливість час від часу якісь премії зверху додавати.

Обіцяють підвищити?

– Ніхто нам ніколи не каже, що не підвищать, тому, напевно, обіцяють. Лишається тільки сподіватися…

Чи може людина, яка зараз отримує 8000, твердо сказати «ні» якомусь хабарю?

– Я вважаю, що кожен патрульний поліцейський, якщо він дійсно поліцейський в душі, якщо він дійсно має ті цінності, з якими він прийшов, то незалежно від зарплати він має сказати «ні» будь-яким таким неправильним речам.

Хабарі пропонують?

– Декілька історій, безумовно, було, ми спокійно розповсюджували їх сторінках у соцмережах і в інші способи. Так, були пропозиції, але жодного випадку, щоб така пропозиція була прийнята, мені невідомо.

Чи є якийсь контроль за вами? Якщо є, то хто його робить?

– У патрульній службі є структура, яка називається моніторинг, вона має завдання і функцію здійснювати спостереження за діяльністю патрульних поліцейських. Тобто, і по Києву і по інших містах, де зараз працює патрульна служба, працюють люди, які слідкують за роботою патрульних на лінії, які слідкують за тим, що взагалі відбувається на інших етапах – на перезмінці, перед виходом на зміну і т.д. Основне завдання служби моніторингу – забезпечення якості роботи патрульних поліцейських. Тобто тут мова йде не лише про те, беруть чи не беруть хабарі. Ми навіть не допускаємо такої думки, що хтось з патрульних поліцейських може взяти хабар. У нас це буде надзвичайна ситуація. В першу чергу ми, у моніторингу, слідкуємо за якістю надання послуг. Тобто кожен випадок, де патрульний поліцейський десь трошки неправильно діє з точки зору тактики, або неправильно спілкується з громадянином, чи десь чогось не знає, неправильно приймає рішення – всі ці випадки максимально моніторяться і обов’язково потім відпрацьовуються шляхом бесід з тими патрульними. Ми їм пояснюємо, ми у жодному разі нікого не караємо за якісь такі промашки. У себе ми моніторинг називаємо супер-поліцейськими. Майже всі люди в моніторингу – це ті самі курсанти, які проходили навчання, яких просто на етапі відбору командири за їхнім бажанням та за нашим вибором, залучили в службу моніторингу. Тому це ті самі патрульні поліцейські з правильними цінностями.

Тобто якщо, наприклад, завтра чи через місяць зміниться політична ситуація, зміниться політичне керівництво, на вас це не вплине жодним чином? Ви не підвласні таким процесам?

– Поліція і у нас, і в будь-якій іншій державі світу завжди має бути максимально аполітичною і не зазнавати впливу.

Зараз вона аполітична?

– Наскільки це можливо взагалі в Україні – так.

Наскільки це можливо?

– В Україні все суспільство дуже заполітизоване, і постійно люди намагаються в будь-яких діях чи вчинках патрульних поліцейських вбачити якусь політику. Особливо це видно в соцмережах. Але я, як заступник начальника департаменту, і наша команда, можемо відповідально сказати, що ми абсолютно не зважаємо на жодні політичні ігрища та розклади. Нам це нецікаво, нам цікаво робити нашу роботу.

Які у вас взагалі відносини з міліцією?

– Це досить складне питання для нас. В першу чергу, ми співпрацюємо. Тобто поліцейські, які замінили собою певну частину працівників міліції, безумовно, часто стикаються по роботі з міліцією, в першу чергу з райвідділами. Стосунки різні, переважно ці стосунки робочі. Так само неможна заперечувати, що деякі випадки, коли виникали конфлікти у поліцейських та працівників міліції, дійсно мали місце. Але системних конфліктів немає. На всіх рівнях, починаючи від патрульних поліцейських і працівників МВС та закінчуючи керівництвом ГУ МВС і керівництвом департаменту патрульної служби, йде повна співпраця, обмін інформацією і так далі.

З приводу чого до вас можна звертатися, а з чим не варто звертатися?

– До нас на гарячу лінію надходить близько 500-600 звернень на місяць, ще стільки ж поштою. Всі ці звернення розглядаються і можу обіцяти, що відписками ми не займаємося взагалі. Тобто всі та будь-які звернення дійсно розглядаються і дійсно перевіряються, скарги обов’язково вивчаються, приймаються якісь рішення. З чим до нас можна звертатися, а з чим неможна? Тут просто треба зрозуміти, чим ми займаємося. Ми зараз виконуємо дві основні функції. Перша – це те, що раніше робила ДПС у Києві, а саме – забезпечення безпеки дорожнього руху. І друге питання – це громадська безпека. Те, що частково робила ППС. Досить цікавою складовою і громадської безпеки, і безпеки дорожнього руху, для мене особисто, є здійснення цілодобового патрулювання. Те, чого ніхто ніколи до цього не робив, а ми зараз робимо. Це здійснення цілодобового патрулювання з увімкненими проблисковими маячками, ми постійно знаходимося в русі, за рахунок цього ми отримуємо превенцію і мобільність. І ми дуже часто, майже завжди, ми приїжджаємо перші на будь-які виклики по будь-яким надзвичайним ситуаціям. Мова йде навіть не лише про виклики на 102, а про будь-які інші події, не обов’язково кримінального чи якогось злочинного характеру. Тобто, якщо ми десь бачимо пожежу – ми обов’язково туди приїдемо.

І що ви будете робити у випадку пожежі?

– Патрульні поліцейські мають гарні аптечки, вони пройшли гарні курси навчання першої домедичної допомоги, патрульні поліцейські завжди можуть допомогти зробити щось фізично, ми робимо і добрі справи – колесо допомогти замінити або ще щось можемо допомогти. Тобто в цілому ми поступово рухаємося в бік того, що патрульна поліція працюватиме як служба 911 у США. Це наша кінцева мета.

Зараз йде набір поліцейських в регіонах. Процес відбору та навчання контролюється Києвом?

– Процес відбору та навчання контролюється невеликою групою людей, які це зробили в Києві, обов’язково йде тісна співпраця з обласними управліннями МВС і тісна співпраця з академіями МВС, їхня база завжди використовується. Також медичні комісії нам допомагають. Тому це досить великий пул людей, які координуються невеликою групою реформаторів у тісній співпраці з департаментом патрульної поліції. Там досить складна організація, але вона у нас вже добре відпрацьована і я думаю, що такого ефективного і прозорого набору до органів державної влади ще ніхто не робив в Україні.

А ті люди, які навчають нових поліцейських – хто їх відбирає та навчає?

– Тренери з умовно-професійних предметів залучаються з професійних сфер. Це можуть бути юристи, спеціалісти з інших предметів, відбір вони проходять через співбесіду з комісією. Комісія – це ті самі люди, які починали, запускали цю реформу. Щодо їх навчання, у нас є невелика група тренерів-розробників, які з самого початку розробляли курс навчання і наповнення цього курсу навчання. І ці люди проводять тренінги та семінари для інших тренерів, а вже ті тренери потім доходять до курсантів.

Раніше експерт з питань правоохоронних органів Михайло Притула заявив в ефірі радіостанції Голос Столиці, що реформу МВС можна провести за один день і без мільярдних вкладень. На його думку, для ефективної реформи МВС навіть не потрібно змінювати закони.

newsradio.com.ua