Рівненська митниця дає добро: керівник Собчук та його данина

Рівненська митниця дає добро: керівник Собчук та його данина

Два роки Україна веде страшну війну. Відбивається від російської орди, що переважає за силою. Десятки тисяч українських воїнів загинули, щоб зупинити тиск агресора, щоб захистити свою країну та сім’ї від покидьків у російських мундирах, убивць і ґвалтівників, які прийшли на нашу рідну землю.

Президент України Володимир Зеленський нещодавно на своїй щорічній пресконференції заявив, що планує перезавантажити владу: «Це питання стосовно людей, які мають очолити Україну. Однозначно потрібне перезавантаження, новий початок». Дійсно, кадрове перезавантаження країні терміново необхідне, але «диявол криється в деталях».

Постійно змінюються особи на високих посадах, перетасовуються топчиновники країни. Як правило, до них прикута вся увага суспільства. Але який від цього толк? Ніякого, тому що на середньому чиновницькому рівні нічого не змінюється, ті самі особи переміщуються по горизонталі з одного кабінету в інший, від однієї годівниці до наступної....

Як і кого призначають на ключові керівні посади середньої ланки, ми розповімо з прикладу Державної митної служби. Митниця – це одне з найласіших місць для корупціонерів, яке практично не зазнало системних реформ. Нещодавно на Рівненщині призначили нового керівника митниці – Віталія Собчука. Досвідчений та перевірений часом кадр.

Віталій Леонтійович Собчук – радник митної служби ІІ рангу. У митних органах працює із грудня 2009 року. Обіймав інспекторські та керівні посади у митних органах Рівненської, Житомирської, Київської, Волинської, Луганської областей та у Центральному апараті Державної митної служби України. Але все це гарна обгортка, а що всередині?

А всередині, як завжди, їжа для роздумів. Невдовзі після призначення журналісти раптом виявили, що це за цінний кадр. Дуже схоже, що Собчук давно працює не на державу, а на свою особисту кишеню. А може – ще гірше: Віталій Леонтійович тісно пов’язаний зі спецслужбами Російської Федерації? Але все по порядку.

Митниця за часів правління Януковича – золота жила. І влаштування на роботу, і просування службовими сходами в цьому державному органі завжди були пов’язані з банальною купівлею посади. Усі призначення відбувалися за хабар. І, треба сказати, такі вкладення для претендента досить швидко окупалися. Працював за часів Януковича Віталій Собчук інспектором митного посту "Должанський" на Луганщині. У феодальній вотчині одного відомого регіонала Олександра Сергійовича Єфремова, відданого справам "Партії Регіонів" та особисто товаришу Януковичу.

2014 рік, в Україні – Революція Гідності. Поки народ боровся на Майдані з узурпатором, митниця, як ні в чому не бувало, продовжувала стригти бабло, обдираючи бізнес. І настільки цим була захоплена, що не помітила, як ворог вторгся в Україну та окупував Крим та Донбас. 27 квітня 2014 року російська окупаційна влада разом із місцевими колаборантами створила так звану "Луганську народну республіку" ("ЛНР")...

Віталій Леонтійович Собчук, довго не розмірковуючи, за власним бажанням склав із себе повноваження державного службовця України та влаштувався на тій же посаді у терористів "ЛНР". Виходить, під час війни він фактично зрадив свою країну і перекинувся на бік ворога. Цікавий факт, уродженець бандерівського краю із села Лишня Демидівського району Рівненської області так легко працевлаштувався у терористичні структури "ЛНР". І ФСБ на той час у нього не знайшла візитівку Яроша? Чи не поцікавилася, що це за фрукт? Дивовижна історія, яка наводить на певні думки.

Вся країна піднялася на боротьбу з агресором, а Собчук покидати насиджене хлібне містечко не дуже поспішав. Пропрацював у "ЛНР" до 24 жовтня 2014 року. Чого він чекав півроку? На що розраховував? На повернення до влади Януковича? Що Путін швидко захопить Україну? А він зможе далі рухатися кар’єрними сходами в окупованій країні?

Цілих півроку, не покладаючи рук, працював Віталій Собчук на благо окупаційної влади, сплачував податки, робив митні збори, наповнював бюджет "ЛНР" – одним словом, власноруч фінансував тероризм.

Захопити Україну Путіну не вдалося. Наприкінці жовтня 2014 року це стало очевидним. Довелося Віталію Леонтійовичу залишити насиджене містечко та повернутися на батьківщину. З чого це раптом? Йому дали наказ на Захід? Але довго нудьгувати та оббивати пороги перспективному кадру не довелося. Вже за три дні після звільнення з посади у "ЛНР", 27 жовтня, працевлаштувався наш герой головним інспектором Департаменту організації митного контролю та оформлення Міндоходів України.

Так от у житті буває: когось за зраду батьківщини притягують до кримінальної відповідальності, згідно з Кримінальним кодексом за статтями 111 (Державна зрада), 111-1 (Колабораціонізм), 258-5 (Фінансування тероризму), а комусь так запросто роздають «хлібні» посади.

Продовжив своє кар’єрне зростання Віталій Леонтійович Собчук у рідній йому Рівненській області на митному посту «Дубно». Дослужився до начальника посту. Як стало відомо з наших джерел, у 2017 році Собчук В.Л. разом із начальником Рівненської митниці Чабораєм А.М., першим його заступником Павлюком О.О., начальником митного посту «Рівне-центральний» Вакульчиком О.П. та начальником відділу внутрішньої безпеки Головного управління ДФС у Рівненській області Цибуліним Т.Г., із залученням підлеглих службовців Рівненської митниці організували злочинну схему із систематичного отримання коштів від підприємців за швидке та безперешкодне митне оформлення, а також зниження митної вартості транспортних засобів.

Така собі сформувалася банда, яка встановила таксу за розмитнення одного транспортного засобу – 290 доларів. Виходячи з кількості розмитнених автомобілів на митному посту «Дубно», можна припустити, що Собчук щомісяця акумулював незаконно отримані кошти у розмірі близько 200 тис. доларів США.

НАБУ, САП та співробітники Генеральної прокуратури викрили цю злочинну організацію. Відбулося реальне документування злочину під час досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000477 від 11.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу України.

Як правило, Віталій Собчук отримував кошти в особистому автомобілі на АЗС WOG у місті Дубно. В один із таких моментів цього підприємливого начальника митного посту на місці злочину затримали співробітники НАБУ. Собчуку в той момент якимось чином дуже пощастило і вдалося уникнути покарання: відбувся легким переляком. Перевели його до іншої області....

Цінний та перспективний кадр знайшов застосування своєму досвіду та таланту на новому місці, де він виконував обов’язки начальника митного поста «Новгород-Волинський». Розгорнув Собчук бурхливу діяльність та знову потрапив у поле зору правоохоронних органів. Співробітники Територіального управління ДБР у місті Хмельницькому розпочали фіксацію протиправної діяльності на цьому митному пункті. 13.02.2020 року було порушено кримінальну справу №62020240000000158 за статтею 368 Кримінального кодексу України.

Слідство встановило, що Собчук В.Л. разом із підлеглими інспекторами Козловим В.В., Лисовим С.О. залучили до протиправної діяльності агентів митного оформлення Осипчук Е.О, Весельського О.Е, Шавловського В.П., яких використовували як посередників при вимаганні коштів за прискорене та безперешкодне оформлення при розмитненні кожного транспортного засобу.

Знову сталося диво. Віталій Собчук, уже вкотре, вийшов сухим із води. Опинився наш герой на посаді старшого зміни митного пункту "Устилуг" Волинської митниці. Пропустив партію бурштину великої та середньої фракції загальною вагою 37 кілограмів. Партію бурштину виявили польські митники на суміжній території у пункті пропуску «Зосин», і досі за цим фактом триває службова перевірка.

Маючи за спиною такий вражаючий бекграунд, Віталій Леонтійович Собчук, попри все, знову робить карколомну кар’єру. З посади старшого за зміною митного посту 31.10.2023 року призначається керувати усією Рівненською митницею. Як таке може бути? Чому під час ухвалення кадрових рішень не помічають участі у корупційних схемах?

Як виходить, що таким людям, як Віталій Собчук, постійно вдається вислизнути з рук правосуддя? Все виявляється до банальності просто: у нього є впливові земляки та близькі родичі, уродженці Рівненської області, які колись обіймали ключові посади у Службі безпеки України – Пахнюк Володимир Васильович, генерал-майор, начальник управління Служби безпеки України у Закарпатській області (2018-2019), у Вінницькій області (2017-2018), та Грицак Василь Сергійович, генерал армії, колишній голова СБУ. Саме про зв’язки з цими людьми Віталій Леонтійович Собчук хвалькувато любить козирнути серед своїх знайомих. Наголошуючи на своїй значущості та важливості, розповідає, як сімейні зв’язки допомагають йому уникнути відповідальності за злочини.

Безумовно, маючи такий дах, можна постійно вдало уникати звинувачень у державній зраді, отримувати хабарі, організовувати злочинні схеми, а також успішно проходити спецперевірку після повернення з так званої "ЛНР" і при призначенні на ключові пости у митниці. А тим часом країна продовжує вести війну. Начальник митниці має секретні відомості. Саме він знає: звідки, коли, куди, чого і скільки пройшло військового вантажу на територію країни через кордон. Дуже цінна інформація для ворога...

Вірячи у свою богообраність та крутість своїх зв’язків, Віталій Собчук взявся за старе, але вже на посаді голови Рівненської митниці. За інформацією наших джерел у Державній митній службі, Віталій Леонтійович, через довірених йому людей, передав свої скромні побажання суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності: зібрати йому кошти на купівлю автомобіля Skoda Superb не старіше 2018 року. У разі відмови пообіцяв усім великі проблеми. Гроші йому зібрали, але інформація про нововведення Собчука стала відомою керівництву у Києві. Зібрану з підприємців данину йому довелося повернути, але чи будуть якісь дисциплінарні наслідки для такого перспективного та талановитого кадру – поки що невідомо.

Чи може хоч щось змінитися в економіці, і чи можуть з’явитися податкові збори в бюджеті, якщо для державного контролю постійно призначаються такі чиновники? Чому навіть страшна війна не може змусити владу у Києві відмовитися від таких тупих корупційних призначень?

Автор: Тетяна Вілчинська