Гордість Військово-морських сил Росії – Чорноморський флот (ЧФ) – мав грати одну з ключових ролей у вторгненні в Україну. Російське командування не сумнівалося в успіху поставлених перед ним завдань: Україна практично не мала своїх кораблів. Однак через два роки війни частина Чорноморського флоту потоплена, а інша — зазнала критичних ушкоджень і виведена з ладу. Під ударом і головна база — Севастополь, — через що кораблям, що залишилися, довелося перебратися в Новоросійськ. Успіхи Збройних сил України підірвали не лише боєздатність ЧФ, а й увесь наступальний потенціал Росії, хоча до вторгнення такий розклад здавався неймовірним. У виданні « Холод » проаналізували морські втрати та розповідають, що залишилося від «гордості Росії».
13 травня 2023 року в окупованому Криму відзначили 240-річчя від дня заснування Чорноморського флоту: після приєднання Криму до Російської імперії Катерина II заклала фортецю та місто Севастополь та наказала перевести туди кораблі Азовської та Дніпровської флотилій. З того часу Чорноморський флот завжди мав велике значення для Росії. Після розпаду СРСР президенти Росії та України кілька років вели переговори про те, кому має дістатися ЧФ, адже Крим тоді відійшов українцям. 1997 року президенти Борис Єльцин та Леонід Кравчук підписали угоди , згідно з якими 84% судів відійшли Росії, 16% — Україні.
Для Володимира Путіна Чорноморський флот завжди був дуже важливим. Його страх втратити доступ до Чорного моря став однією з головних причин захоплення Криму у 2014 році. «Що означала б перспектива для Криму та Севастополя [якби Україна вступила до НАТО]? Те, що в місті російської військової слави з’явився б натовський флот і виникла б загроза для півдня Росії», — говорив Путін у зверненні з приводу «приєднання» Криму.
Усі наступні 10 років після анексії півострова Путін наголошував на бойовій могутності Чорноморського флоту. 2017 року він навіть видав спеціальний указ, присвячений флоту. Документ визначав основні засади всім морських сил: російський флот повинен посідати друге місце після навіть перевищувати по бойовим можливостям військово-морські сили інших країн світу. Про ЧФ там було сказано окремо – його слід розвивати та зміцнювати.
Володимир Путін стежить за перебігом військових навчань у Чорному морі, перебуваючи на ракетоносці "Маршал Устинов". 9 січня 2020 року. Фото: Олексій Дружинін / Sputnik / AP / Scanpix
2020 року Путін особисто спостерігав за навчаннями флоту в Криму, а на початку повномасштабного вторгнення в Україну на нього покладалася особлива роль: кораблі мали доставити десант до Одеси. Принаймні, про такий сценарій попереджала розвідка США ще до початку вторгнення.
Проте захисники України змогли не просто запобігти атакі з моря, а й за два роки практично повністю нейтралізувати бойову міць Чорноморського флоту. Регулярні атаки ракетами та безпілотниками на російські кораблі в порту Севастополя змусили перекинути значну частину флоту до Новоросійська. Частину кораблів, якими так пишався Путін, потоплено або серйозно пошкоджено.
Гордість та занурення
Міноборони Росії уникає коментарів за підсумками успішних українських атак кораблями Чорноморського флоту. «Холод» підрахував, що як мінімум 21 російське судно повністю знищене або пошкоджене внаслідок атак ЗСУ. Це консервативні оцінки, що мають підтвердження незалежних OSINT-аналітиків. Насправді втрат може бути більшим: за останні два роки українські ЗМІ повідомляли про пошкодження чи знищення ще шести російських кораблів, проте незалежно підтвердити цю інформацію Холоду не вдалося.
Загалом у складі Чорноморського флоту близько 270 судів різного типу, включаючи допоміжні кораблі та катери. Більше 80 з них відіграють найбільш важливу роль у бойових діях: це великі десантні кораблі (БДК), призначені для висадки морського десанту та транспортування вантажів, надводні та підводні ракетоносії — кораблі, з яких запускають крилаті ракети «Калібр», тральщики, які мають на меті завдання. входить пошук та знищення морських мін.
Крім кораблів, зі складу Чорноморського флоту ще на початку лютого 2022 року Росія перекинула до Криму шість великих десантних кораблів зі складу Балтійського ("Мінськ", "Калінінград" та "Королів") та Північного флотів ("Петро Моргунов", "Георгій Побідоносець"). та «Оленьогірський Гірник»). Тоді Росія заявляла , що кораблі прибули до Чорного моря для участі у навчаннях, хоча, очевидно, так вона готувалася до морської десантної операції на півдні України.
За підрахунками «Холоду», Україна пошкодила чи знищила 18 кораблів та катерів, 11 з них належали до Чорноморського флоту, чотири — до Балтійського чи Північного, встановити належність ще трьох пошкоджених катерів не вдалося. Також було пошкоджено ще два великі десантні кораблі та один тральщик, але після ремонту їх вдалося відновити, і вони повернулися до ладу.
Незалежних підтверджень немає ще по шести судах, але й вони могли бути пошкоджені:
- фрегати «Адмірал Ессен» , «Ладний» ;
- ракетний корабель «Самум» ;
- малий ракетний корабель «Буян-М» ;
- судно тилового забезпечення «Всеволод Бобров» ;
- патрульний корабель «Сергій Котов» .
Ще як мінімум п’ять кораблів Чорноморського флоту з тих 80, які є найбільш важливими для участі у війні з Україною, недоступні для російської агресії і перебувають на службі в Середземному морі: фрегат «Адмірал Григорович», корвет «Меркурій», підводні човни «Краснодар» та "Новоросійськ", малий ракетний корабель "Орехово-Зуєво".
Ці судна увійшли до Середземного моря ще до початку вторгнення і не встигли повернутися в акваторію Чорного моря, оскільки Туреччина закрила прохід через Босфор для військових кораблів. Аналогічно Туреччина вчинила і з кораблями України: вона не пропускає через Босфор два тральщики «Чернігів» та «Черкаси», які Великобританія передала Києву ще 2021 року.
Наприкінці 2023 року секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данилов заявив , що Росія втратила 20% Чорноморського флоту. Проте експерти, з якими поговорив «Холод», вважають, що таке формулювання некоректне.
«Оцінювати втрати Чорноморського флоту, з огляду на кількість потоплених чи пошкоджених кораблів, — неправильно, — каже експерт, морський офіцер ВМС України у відставці Павло Лакійчук. — Одиницею у такому разі може бути і крейсер "Москва", і морський буксир. Але цінність цих судів, очевидно, різна».
Згодний із ним засновник Conflict Intelligence Team Руслан Левієв: «Оцінювати втрати флоту по “штуках” некоректно. Правильніше було б вважати шкоду, виходячи із завдань, поставлених флоту у війні». Військові експерти переконані, що за два роки війни Чорноморський флот перестав виконувати свої основні завдання. І це має важливе значення для України.
Зміїний укус
Як кажуть військові експерти, перед Чорноморським флотом стояло чотири завдання у війні з Україною:
1) підтримка морської десантної операції,
2) допомога сухопутним військам на приморському напрямку,
3) блокада українського узбережжя,
4) завдання ракетно-бомбових ударів по території України.
Через два роки війни військові експерти, з якими поговорив «Холод», сходяться в оцінці, що з усіх поставлених завдань Чорноморський флот здатний лише частково виконувати півтори: запускати крилаті ракети «Калібр» та перевозити вантажі (що можна вважати за допомогою сухопутних військ).
Російське військове керівництво передбачало, що на початку вторгнення Чорноморський флот зможе висадити морський десант в Одесі: прокремлівські ЗМІ навіть писали про те, що це вже нібито відбулося в перший же день вторгнення. 24 лютого 2022 року Росія спромоглася захопити острів Зміїний — найважливіший стратегічний об’єкт у Чорному морі.
Але невдовзі Кремль відмовився від ідеї десантної операції: Україна продемонструвала готовність захищатись протикорабельними ракетами. За 150 кілометрів від берегів Одеси у квітні 2022 року ЗСУ затопили флагман Чорноморського флоту — ракетний крейсер «Москва». Росіяни зрозуміли, що кораблі не можуть безпечно підходити до берега.
"Оленегірський гірник" на буксирі біля порту Новоросійська. Фото: соцмережі
Ще одним чинником, чому Росія відмовилася від ідеї морської десантної операції, стало набагато повільніше просування сухопутних військ територією України, ніж очікувало командування, — без підтримки з землі успіх десантної операції був би приречений. Україна змогла повернути контроль над островом Зміїний за п’ять місяців після захоплення.
Через відмову від морських десантних операцій військове керівництво Росії вирішило використовувати морпіхів як штурмову піхоту, що призвело до втрати боєздатних частин, кажуть опитані «Холодом» експерти.
«Бригади морської піхоти змінили вже три чи чотири потяги за минулі два роки. Тому зараз, навіть якщо Росія й захоче, вона не зможе організувати десантну операцію, бо проводити її нема ким. Для такої складної операції піхотинці мають бути добре навчені, їх дії мають бути відпрацьовані. У Росії таких морпіхів вже практично немає», – каже Павло Лакійчук.
Інше завдання – сприяння сухопутним військам – повною мірою Чорноморський флот виконував лише навесні 2022 року. Фактично російські кораблі брали участь безпосередньо у боях під час захоплення Маріуполя. «Тоді деякі кораблі підходили ближче до українського узбережжя та працювали зі своїх артилерійських гармат, – каже Руслан Левієв. — З того часу такого не повторювалося, бо підходити до узбережжя стало небезпечно. У тому числі через протикорабельні ракети».
У березні 2022 року Україна провела успішну операцію: у порту Бердянська, який на той момент уже був окупований російськими військовими, одночасно вдалося затопити великий десантний корабель «Саратов» та завдати пошкоджень ще двом великим десантним кораблям: «Цезарю Кунікову» та «Новочеркаську».
Завдання блокування українських портів теж провалено, хоча у 2022 році ЧФ був близьким до її виконання. Тоді Росія контролювала більшу частину берегової лінії та розмістила вздовж решти узбережжя підводні човни, які загрожували українським кораблям, якби ті почали рухатися. Крім того, за повідомленнями ЗСУ, російські кораблі неодноразово обстрілювали порти Одеси та Миколаєва , знищуючи інфраструктуру та склади із зерном. Так Кремль заважав Україні заробляти на експорті зерна.
Вивезення товарів через порти Чорного та Азовського морів у довоєнний час становило 75% від усієї зовнішньої торгівлі України. Порти Азовського моря у Маріуполі та Бердянську окуповані з перших місяців вторгнення. Тому можливість відправляти суховантажі із зерном із портів Одеси має на економіку України величезний вплив.
У сезоні 2022–2023 років Україна спромоглася експортувати майже 49 мільйонів тонн зерна, перевищивши торішній показник на 1,3%. Оцінку обсягу експорту за 2023–2024 роки поки що даватиме рано, але, як вважають деякі експерти, він може зрости до 55 мільйонів тонн зерна. Зняти блокаду Україна змогла завдяки розробці та виробництву морських безпілотних кораблів. Більше того, тепер Україна може завдавати ударів російським кораблям, які знаходяться і в акваторії Чорного моря, і в порту Севастополя.
Однією з таких операцій стало знищення ракетного корвету «Івановець» 1 лютого 2024 року: його атакували морські дрони недалеко від Євпаторії. Ще одна нещодавня успішна операція України — атака морських дронів по великому десантному кораблю «Цезар Куніков» неподалік міста Алупка. Патрульні кораблі (всього у складі Чорноморського флоту їх чотири) регулярно атакуються морськими безпілотниками. Через загрозу бути атакованими російське командування перекинуло значну частину кораблів Чорноморського флоту із Севастополя до порту Новоросійська.
Єдине завдання, з яким ЧФ все ще справляється, — це обстріл території України крилатими ракетами «Калібр». Втім, військові експерти вважають, що через два роки війни і на цій ниві у росіян не все так само добре, як було на початку вторгнення.
Питання «Калібру»
Концепція ракетних атак росіянами полягає в тому, щоб запускати одночасно десятки ракет, що летять з різних цілей. Так російське командування намагається навантажити українську систему протиповітряної оборони. Маючи обмежений ресурс, українське ППО не спроможне захищати небо на території всієї країни одночасно. Частину ракет Росія запускає з кораблів із акваторії Чорного моря.
Наприклад, морськими «Калібрами» у липні 2022 року було обстріляно центр міста Вінниця: тоді внаслідок влучення загинули 27 людей. Серед загиблих у Вінниці була чотирирічна дівчинка Ліза . Цими ж ракетами з акваторії Чорного моря було обстріляно Одесу в липні 2023 року (крім «Калібрів», запущених з підводного човна, Росія використовувала ракети «Онікс», «Іскандер-К», «Іскандер-М», а також ракети Х-22). . Внаслідок тієї атаки постраждав історичний центр міста: було зруйновано Спасо-Преображенський собор, інші будинки в історичному центрі міста, зокрема житлові. Після тієї атаки загинула одна людина, ще 18 людей зазнали поранень.
Наприкінці 2022 стали з’являтися повідомлення про те, що запас «Калібрів» у Росії закінчується. Реагуючи на це, офіційний телеграм-канал російського Міноборони опублікував картинку з написом "Калібри не закінчаться ніколи". Незважаючи на браваду Міноборони Росії, кількість ракет «Калібр», які запускають з акваторії Чорного моря, у 2023 році все ж таки зменшилася: наприклад, у квітні та червні з кораблів запускалося по чотири ракети одночасно. Щоправда, траплялися й винятки: у травні 2023 року з кораблів Чорноморського флоту змогли запустити одночасно дев’ять «Калібрів», а у вересні — 12.
Запуск крилатих ракет типу «Калібр» із акваторії Чорного моря. Фото: прес-служба МО РФ / ТАРС / Scanpix
Військові експерти також зазначають, що кількість залпів корабельними ракетами за останні місяці зменшилася. Це могло статися через три причини: скорочення безпосередніх запасів ракет «Калібр», зменшення кількості кораблів, з яких можна запускати ракети, а також неможливість завантажувати їх на кораблі в порту Новоросійська.
Чи спромоглася Росія налагодити виробництво нових ракет, невідомо: російське Міноборони не публікує інформацію про кількість використаних і новостворених ракет. Однак, навіть якщо «Калібри» є в наявності, Чорноморський флот все одно має труднощі з їх запуском.
«Зберігати ракети у Криму стало небезпечно. У ситуації, коли Україна вже завдавала ударів по об’єктах у Севастополі, не можна виключати, що Повітряні сили ЗСУ можуть отримати розвіддані про місцезнаходження “Калібрів” та вдарити по цих складах», — каже військовий дослідник Кирило Михайлов.
Для захисту ракет, як каже Павло Лакійчук, деякі з великих десантних кораблів наразі виконують функцію плавучих складів. «У разі загрози вони можуть зманеврувати чи стати на стоянку у місце недосяжності українських ракет та безпілотників», — каже Лакійчук.
Однією з важливих завдань, що стоїть перед українською армією, є знищення кораблів, з яких можуть запускати ракети «Калібр». «При цьому набагато «жирніша» мета — це підводні човни, — каже Павло Лакійчук. — Коли росіяни готуються запустити “Калібри” з надводних кораблів, Україна бачить це заздалегідь: за допомогою радіолокаційних засобів можна відстежити, як кораблі виходять у море, і заздалегідь підготуватися до можливої атаки. Підводні ж човни запускають “Калібри” з підводного становища, вони можуть це робити, підійшовши близько до українського узбережжя». Через це час реагування на запуск суттєво скорочується — перехопити ракету, яку запустили з-під води, набагато складніше».
Перед вторгненням в Україну на озброєнні Чорноморського флоту було сім підводних човнів. Дві з них – «Краснодар» та «Новоросійськ» – перебувають на службі в Середземному морі, ще одна – «Алроса» – стоїть на ремонті. У вересні 2023 року Україна змогла знищити підводний човен «Ростов-на-Дону», вдаривши по ньому ракетами Storm Shadow.
«Для України знищення навіть одного російського підводного човна, здатного нести ракети, — величезний плюс. Нині біля Чорноморського флоту залишилося три боєздатні одиниці: човни "Старий Оскол", "Великий Новгород" та "Колпіно". Для українців, як і для росіян, кожен із підводних човнів — на вагу золота», — каже Лакійчук.
Як зазначають експерти, з кінця 2023 року російське командування поменшало ризикувати: воно намагається тримати ракетоносії подалі від українського узбережжя. "Ті небагато "Калібри", які запускаються останнім часом, запускаються не з акваторії поряд з Кримом, а з Новоросійська", - говорить Кирило Михайлов.
Крім того, через перекидання Чорноморського флоту до Новоросійська виникли проблеми із завантаженням ракет на кораблі. Про це на початку лютого 2024 року заявив речник військово-морських сил України Дмитро Плетенчук. "Калібри" залишилися в Севастополі. Вони [російські кораблі] змушені ризикувати, заходити до Севастополя, швидко завантажуватися і швидко звідти забиратися. Можна констатувати, що роботу Чорноморського флоту якщо не паралізовано, то дуже ускладнено», — говорив він.
Тим не менш, не варто очікувати, що Росія зовсім перестане завдавати по території України ударів «Калібрами» морського базування. Як зазначає Руслан Левієв у розмові з «Холодом», російський флот може завдавати ракетних ударів з великої відстані, зокрема з Каспійського моря.
Наразі у Чорному морі залишилося дев’ять ракетоносіїв, з яких росіяни можуть запускати «Калібри»:
Пробите серце Криму
Менш помітними, але не менш важливими для підриву боєздатності Чорноморського флоту є атаки з військових об’єктів на території Криму. Першим результативним ударом ЗСУ по об’єктах інфраструктури Чорноморського флоту став запуск ракет Storm Shadow Севастопольським морським заводом («Севморзавод»). Це головне ремонтне підприємство Чорноморського флоту. У момент атаки на заводі було кілька військових кораблів — частина з них була серйозно пошкоджена.
Як повідомляв губернатор анексованого Севастополя Михайло Развозжаєв, через ракетний удар постраждали 24 особи. А представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов, коментуючи атаку, заявив , що завдано «значних пошкоджень устаткуванню та потужностям підприємства».
Через дев’ять днів після обстрілу «Севморзаводу» Україна завдала ще одного ракетного удару — цього разу по головному штабу Чорноморського флоту, який знаходиться у самому центрі Севастополя. «У воєнний час командування флоту має використовувати ЗКП – заглиблений командний пункт – підземну споруду, яка має всі необхідні засоби зв’язку», – каже Павло Лакійчук. До 2014 року він і сам жив та працював у Криму.
«Чорноморський флот таких ЗКП має достатньо. Але росіяни продовжували використовувати наземний штаб флоту за призначенням. Мабуть, вони не розглядали воєнний час як воєнний. Це їхній управлінський прокол», — вважає Лакійчук.
Українська крилата ракета пробила дах і зруйнувала верхні поверхи будівлі — уламки розкидані на сотні метрів. ЗСУ заявляли, що в момент влучення ракет у штабі проходила нарада Чорноморського флоту, і навіть стверджували , що вбили командувача флоту Віктора Соколова. Однак пізніше інформація про смерть Соколова не підтвердилася .
Наслідки ракетного удару по головному штабу Чорноморського флоту. 22 вересня 2023 року. Фото: соцмережі
Удар по штабу Чорноморського флоту мав швидше символічне значення, але це буває важливо під час війни. «З психологічного погляду для нас, кримчан, це було круто. Штаб флоту завжди був символом: це була головна будівля у Севастополі, яка розташовувалась у гарному місці. Зараз це руїни», - додає Лакійчук. Через три місяці після удару ремонт будівлі штабу все ще не розпочато .
Через півтора місяці після атаки на штаб Україна завдала удару по заводу «Затока», що знаходиться в Керчі (місто на сході Криму). «Затока» — це ще один суднобудівний завод, під час атаки там будувався малий ракетний корабель «Аскольд», який у результаті ракетного влучення критичні ушкодження.
«Судити про збитки заводам складно через відсутність достатніх даних для аналізу, — каже Руслан Левієв. — Для таких заводів найважливіша наявність сухого доку . На вигляд їм особливої шкоди не було завдано, проте на якийсь час вони виявилися зайнятими зруйнованими кораблями».
Наприкінці грудня 2023 року кримські журналісти повідомляли , що на ремонт «Севморзаводу» після української атаки виділили 57 мільйонів рублів з бюджету Росії.
Втеча з міста «російської військової слави»
За два роки війни Україна потопила ракетний крейсер «Москва», п’ять великих десантних кораблів, а також по-різному серйозно пошкодила 15 інших кораблів і катерів. Найзначнішою втратою був флагман Чорноморського флоту - крейсер "Москва": він мав власну систему протиповітряної оборони, яка могла прикривати велику зону навколо судна. Важливими втратами також стали підводний човен "Ростов-на-Дону" та ракетний корабель "Аскольд", які могли запускати територією України з акваторії Чорного моря ракети "Калібр".
Втрата великих десантних та інших кораблів завдала Росії швидше репутаційної шкоди, адже проведення десантних операцій на території України, як і участь у безпосередніх боях кораблями, стали неможливими вже в перші місяці вторгнення. Тепер великі десантні кораблі виконують лише транспортну функцію – перевозять військових чи вантажі.
Усього цього українці змогли досягти завдяки ефективному захисту, застосуванню протикорабельних ракет, а також завдяки власному розробці та виробництву надводних безекіпажних катерів-дронів.
Очевидно, командування Чорноморського флоту вважало "СВО" легкою прогулянкою. За правилами ведення війни флот перед початком військових дій має бути диверсифікований: кораблі повинні бути розосереджені різними портами, ремонтні бази теж не бути сконцентровані в єдиному, причому досить вразливому місці. Наприкінці 2023 року Чорноморському флоту довелося тікати із Севастополя — це виглядає для цивільних. Але з погляду військової науки командування флоту прийняло вірне рішення, яке вони взагалі мали прийняти ще до 24 лютого 2022 року», — каже Павло Лакійчук.
При цьому Лакійчук зазначає, що перекидання кораблів до Новоросійська серйозно обмежує можливості флоту. «Внаслідок тривалого мирного періоду, коли Чорноморський флот майже не брав участі у війнах, найважливіші об’єкти інфраструктури зосередили у Севастополі: ремонтну базу, тилову базу, склади, – каже він. — Зараз, коли кораблі перебазовані до Новоросійська, особовий склад не має доступу до складів із майном, яке йому потрібне. Штурману потрібне штурманське, ракетнику — ракетне майно тощо. Кораблі не можуть проходити повноцінний ремонт. Крім того, у Новоросійську не можуть завантажувати ракети "Калібр"».
Пошкоджений БДК «Оленьогірський Гірник» у порту Новоросійська фото із супутника. 4 серпня, 2023. Фото: Planet Labs / AP / Scanpix
Кожен новий захід російського корабля з Новоросійська до берегів Криму може стати останнім, як це сталося в середині лютого 2024 року з великим десантним кораблем «Цезар Куніков», коли його атакували українські морські дрони. Руслан Левієв зазначає, що останні місяці російські кораблі все менше беруть участь у масованих обстрілах України, а загальне значення ЧФ для військової кампанії звелося до мінімуму.
Через два роки війни можна констатувати, що Чорноморському флоту завдано серйозної поразки з боку України. Він більше не здатний повністю виконувати жодне зі своїх завдань: неможливе проведення десантних операцій та допомога сухопутним військам, не вдалася блокада українського узбережжя, а завдання ракетних ударів можливе лише частково.
При цьому військові експерти говорять і про шкоду, яку завдали не тільки Чорноморському, а й Балтійському і Північному флотам. З одного боку, пошкодження двох великих десантних кораблів для флотів не є критичним. Але, уточнюють експерти, це може відігравати значення, якщо Росія планує проведення десантних операцій на тих напрямках.
Прогнози західної розвідки про те, що Росія планує напасти на Європу, у цьому сенсі викликають у експертів великі сумніви: проводити десантні операції Північному і Балтійському флоту просто нічим і нікому. Біля берегів Балтійського моря залишився один великий десантний корабель: «Олександр Шабалін» (який поки що тільки розпочинає випробування після ремонту та модернізації), а біля берегів Баренцова моря два: «Олександр Отраковський» та «Іван Грен». Інші знаходяться неподалік Криму. Цього недостатньо для нападу. Не говорячи про досвідчених морських піхотинців, які, судячи з оцінок експертів, за два роки війни закінчилися .
Сумнівні перспективи атак на європейські країни помітні не лише за станом ВМС. Павло Лакійчук нагадує, що російські війська змушені перекидати різне озброєння з інших напрямків: «Кошти ППО знімають із Курил та з Примор’я, перекидаючи на території, що межують з Україною. Старі танки знімають із Приамур’я. Військові з Арктики воюють в Україні». Два роки війни виснажили та значно підірвали наступальний потенціал російських військ.
26 лютого 2024 г., 18:56
