В Ізмаїлі мер приховує зв’язки з Росією?

Ізмаїл регулярно стрясають скандали. Держаудитслужба виявила схему, де під гаслами відновлення "пиляють" бюджет на перекладанні асфальту. Те ж саме відбувається з Програмою допомоги теробороні: кошти йдуть не для підрозділу місцевої ТрО, а на ремонт якихось евакуаційних міжквартальних доріжок. А замість укриттів для населення - дивні ремонти медичних приміщень, які дорожчають і дорожчають.

З бюджету міста значні обсяги коштів виводяться через підрядників, наближених до ізмаїльського мера Андрія Абрамченка. Місцеві ділки й корумповані чиновники настільки знахабніли, що на допомогу ЗСУ йде усього 2% від мільярдного міського бюджету, а до карману кладуть в рази більше.

Що не так з Ізмаїлом? Чому тут місцеві можновладці дозволяють собі дерибанити бюджет під час війни? Може стали «ждунами» й вирішили вкрасти все, до чого дотягуються?

Оскільки правоохоронні органи відверто ігнорують корупційні правопорушення в Ізмаїлі, ми вирішили самі розібратися в причинах цієї бюджетно-правової ізмаїльської вакханалії.

З’ясувалось, що мер Ізмаїла Андрій Абрамченко має настільки тісні стосунки з Російською Федерацією, що навіть їздив туди за декілька місяців до початку військової агресії – в місто Осташків Тверської області. І навіть отримав там тимчасову реєстрацію:

- спочатку в гуртожитку місцевого коледжу на вул. Заміській, 24

- згодом – у приватному будинку на вул. Новій, 25

Втім, вибір Андрієм Абрамченком цього маленького містечка в російській глибинці не є випадковим. Осташків є умовним центром «селігерського краю». Саме поряд з цим містом проводились пропутінські форуми, зокрема, форуми руху «Наші».

А ще поряд з містечком, на озері Селігер, розташований острів, закритий для сторонніх відвідувачів. Закритість острову пояснюється наявністю там стратегічних підприємств – військового заводу «Звезда», де виробляють гіроскопи для ракетної техніки, і науково-дослідного інституту, де за радянських часів шукали захист від біологічної зброї, а що шукають тепер – велике питання… Хоча на острові дотепер діє спецполіклініка від відомства, що контролює усілякі хвороби.

Острів має статус закритого адміністративного утворення, а місто Осташків хоча і не закрите офіційно, але відкритість його умовна, судячи з обсягів інформації у соціальних мережах, медіа та інших доступних джерелах. Туризм не розвивають, сторонні інвестиції не залучають від слова «взагалі». Осташків – яскрава демонстрація російської дійсності: коли власною історією нехтують в обмін на доцільність закритості. Скрєпи є скрєпами…

Джерело

Тим не менш, саме в Осташків приїжджав перед російською агресією ізмаїльський мер Андрій Абрамченко. І відразу отримав тимчасову реєстрацію в гуртожитку Осташківського коледжу, що готує персонал для вище згаданих стратегічних підприємств.

Не виключаємо, що організатором цієї поїздки став Станіслав Борисенко - попередній ізмаїльський мер, а також кум Абрамченка. У 2014 році Борисенко виїхав на територію окупованого Криму й працює там в окупаційному уряді Севастополя. У близькому оточенні Андрія Абрамченка подейкують, що куми дотепер підтримують зв’язок – через скайп та інші месенджери.

Джерело

Може саме ці російські зв’язки - основна причина бюджетно-правової ізмаїльської вакханалії? Зокрема того, що мільярдний бюджет Ізмаїла його мер Андрій Абрамченко спрямовує не на допомогу ЗСУ та, зокрема, протиповітряний захист, а на різноманітний незрозумілий ремонт, де й ремонтувати нема чого?

Автор: Руслан Яремко