ЗМІ порівняли мобілізацію в Україні та Росії: штрафи, ув’язнені та обмеження прав

ЗМІ порівняли мобілізацію в Україні та Росії: штрафи, ув’язнені та обмеження прав

В Україні продовжує діяти загальна мобілізація, під час якої військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років можуть отримати повістку. Також цей процес продовжується і на території Російської Федерації. У матеріалі ВВС розповіли, де діють більш жорсткі правила мобілізації.

За даними авторів матеріалу, Києву та Москві потрібна величезна кількість військ, але якщо першій стороні це необхідно для захисту своєї країни, то другій — для продовження загарбницької війни.

Мобілізація в Україні та Росії: кого забирають до армії

В Україні мобілізація діє з першого дня повномасштабної війни – 24 лютого 2022 року. Кожні 3 місяці за рішенням президента та парламенту військовий стан і тим самим мобілізація продовжується.

У Росії так звана часткова мобілізація була оголошена лише 21 вересня 2022 року. Вже через півтора місяці у ворожому Міністерстві оборони заявили, що мобілізаційні процеси призупинено, проте фактично набір людей продовжується.

Тепер у Кремлі поповнюють резерви двома способами, як стверджують журналісти: найманцями з бідних країн Африки та Азії, а також набираючи добровольців на контрактну службу під тиском або за велику фінансову винагороду.

"В Україні мобілізувати можуть чоловіків віком від 25 до 60 років. Раніше нижня планка мобілізації становила 27 років. У РФ таких чітких обмежень немає, хоча міністерство оборони обіцяло, що мобілізувати будуть лише ті, хто перебуває в запасі, має досвід служби та необхідну військово-облікову спеціальність. При цьому в запасі можуть перебувати росіяни у віці навіть від 18 до 65 років», — йдеться у повідомленні.

Щодо термінової служби, то у Кремлі стверджували, що нікого з армії відправляти на фронт не будуть, однак у перші місяці війни такі випадки фіксувалися. В Україні з 24 лютого набір на термінову службу не проводиться і чоловіки від 18 до 25 років можуть потрапити на фронт лише за власним бажанням.

Окремо у матеріалі нагадують, що мобілізаційний ресурс Росії сьогодні становить 12-20 мільйонів чоловіків. В Україні — 4-5 млн. Демобілізація не передбачена до кінця війни в жодної із сторін.

Загальна мобілізація: процес вручення повісток

Київ і Москва, як пишуть журналісти, практично одночасно змінили своє законодавство та запровадили "заочні повістки". Раніше запрошення до військкомату громадяни мали отримати особисто до рук. Тільки після цього воно вважалося врученим.

У Росії нові повістки будуть електронними і запрацює це нововведення лише у листопаді поточного року. Їх надсилатимуть на портал "Держпослуги" або розміщуватимуть на листівках порталу повісток. Тепер документ вважатиметься врученим, незважаючи на те, чи мав військовозобов’язаний можливість ознайомитися з ним.

Більше того, діятимуть і можливі обмеження: заборона на виїзд за кордон, керування транспортним засобом, на підприємницьку діяльність, кредити, оформлення нерухомості та отримання пільг.

У ВПС пишуть, що в Україні спочатку також розглядали такий варіант вручення повісток, проте відмовилися від нього. В результаті буде впроваджено інший варіант так званих електронних повісток.

"В Україні він матиме вид відправки повісток поштою рекомендованим листом на ім’я військовозобов’язаного. Навіть якщо громадянин не забере цього листа з пошти, повістка все одно вважатиметься врученою. Кабінет міністрів, який визначив такий порядок, вказує, що повістки надсилатимуться поштою". тим, хто не оновив свої дані до 17 липня, окрім повісток, матиме ще один "заочний" інструмент. якщо громадянин порушує правила військового обліку та поліція не може його розшукати", — йдеться у повідомленні.

Якщо військовозобов’язаний не прибув до ТЦК за 10 днів, тоді представники військкомату звертаються до суду та вимагають позбавити його права керувати транспортним засобом. Штрафи за правопорушення, які тривають у матеріалі, можуть виписуватися без особистої присутності порушника.

Штрафи за порушення мобілізації: де сильніші обмеження

В Україні суттєво зріс розмір штрафів за порушення мобілізації. Тепер військовозобов’язаних можуть оштрафувати на 17-25,5 тисяч гривень у воєнний час, що на 10-40% вище за середню зарплату по країні.

Кримінальне покарання для громадян можливе лише в тому випадку, якщо ті відмовляються або ігнорують саме "бойовий" порядок денний. У разі покарання може бути у вигляді позбавлення волі терміном від 3 до 5 років.

У Росії, продовжують автори матеріалу, влітку 2023 року також зросли штрафи за порушення військового обліку. Вони зросли у 10 разів, проте сума все одно нижча, ніж в Україні. За неявку до військкомату доведеться заплатити від 10 до 30 тисяч рублів (від 4 500 до 13 500 гривень, - ред.). За ухилення від ВВК потрібно буде заплатити від 15 до 25 тисяч рублів (від 6700 до 11200 гривень, - ред.). Якщо росіянин відмовляється від служби, то йому загрожує до 2 років позбавлення волі або штраф у 200 тисяч рублів (90 тисяч гривень, — ред.).

"Така ситуація не влаштовує російську владу. Минулого року голова комітету Держдуми з питань оборони Андрій Картаполов повідомив про розробку нового закону, який запроваджуватиме кримінальну відповідальність за ухилення від мобілізації. Для таких порушників пропонується застосовувати штрафи до 500 тисяч рублів (226 тисяч гривень, - ред.) або тюремне ув’язнення до 5 років за ґратами", - продовжили журналісти.

Виїзд за кордон та консульські послуги для військовозобов’язаних

З 24 лютого 2022 року в Україні обмежили виїзд за кордон тим, хто не має права на відстрочку або спеціальний дозвіл від держави. У квітні цього року додатково тимчасово призупинили надання консульських послуг. Громадяни знову можуть отримати допомогу, однак у разі, якщо пред’являть військово-облікові документи або оновлять дані до ТЦК та СП.

У Росії виїзд із країни заборонено лише тим військовозобов’язаним, які вже очікують на вручення повістки. У той же час, наприкінці травня було представлено законопроект від МЗС РФ. У ньому йшлося, що громадянам за кордоном, яким прийшов порядок денний, також перестануть надавати послуги.

Мобілізація ув’язнених: у чому різниця

Журналісти нагадали, що ще влітку 2022 року Росія почала залучати на фронт ув’язнених громадян, хоч законодавство і не дозволяло цього робити донедавна. Аж до нового закону президент Росії Володимир Путін особисто підписував документи про індивідуальне помилування.

Контрактниками серед них можуть стати обвинувачені та підозрювані у злочинах невеликої та середньої тяжкості. Відповідно, закликати не можуть тих засуджених, які проходять за статтями про злочини проти статевої недоторканності неповнолітнього, за "терористичними" та "екстремістськими".

Відомо, що за 2 роки Росії вдалося завербувати до армії вже 50-60 тисяч ув’язнених.

В Україні цей процес розпочався лише у травні 2024 року, коли парламент ухвалив аналогічний закон.

"Українські в’язні також зможуть достроково вийти на волю за рішенням суду, якщо погодяться укласти контракт з армією. Служити вони будуть у "спеціалізованих підрозділах". Право вийти на волю отримують ув’язнених не старше 57 років, які засуджені за різні злочини, наприклад, за розбій" , крадіжки, тяжкі тілесні ушкодження, вбивство однієї людини або скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Станом на початок червня свою згоду вже надали близько 4,5 тисячі ув’язнених.