WSJ: Російський генерал Лапін послабив охорону кордону на Курщині перед наступом України

WSJ: Російський генерал Лапін послабив охорону кордону на Курщині перед наступом України

Російський генерал-полковник Олександр Лапін, який відповідав за безпеку в Курській області, розпустив раду, яка займалася захистом уразливого прикордонного регіону, за кілька місяців до початку української операції.

Про це повідомляє WSJ.

"Навесні цього року новий військовий призначенець Москви, генерал-полковник Олександр Лапін повідомив, що тільки військові мають необхідні сили і ресурси для захисту російського кордону, як стверджує офіційний представник російських спецслужб.

Такий підхід створив ще одну дірку у слабкій обороні російського кордону, яка впала на початку цього місяця, коли українські сили провели стрімкий наступ через кордон на Курськ. Українські війська перетнули кордон і захопили російські сили зненацька".

Видання стверджує, що "безперечно, Лапін не сам відкрив ворота першому іноземному вторгненню на російську землю з часів Другої світової війни". Причини полягають у гострому браку особового складу, а також у помилці, характерній для вищого керівництва Росії, яке часто не усвідомлює реальність бойових дій.

"З початку війни централізоване "згори вниз" мислення, що стало однією з ключових рис Росії за часів президентства Володимира Путіна, мало негативний вплив на ситуації на фронті. Це заважало адекватному плануванню в Кремлі, а коли плани провалювалися, не дозволяло російським військам імпровізувати та реагувати на мінливі обставини", – повідомляє видання.

WSJ зазначає, що невідомо, чи змогла б розпущена Лапіним міжвідомча рада (що об’єднує військових офіцерів та місцевих та регіональних працівників служб безпеки) скоординовано відповісти на український наступ, але без централізованого органу, відповідального за реакцію Росії, зусилля Москви з витіснення сил Києва досі були хаотичними та неефективними.

Міністерство оборони Росії не відгукнулося на запит WSJ про коментарі. Воно також не дало пояснень, чому дозволило українським військам перетнути російський кордон.

"Через кілька годин після операції України начальник російського генерального штабу генерал Валерій Герасимов заявив, що сили Лапіна та прикордонники працюють "над знищенням противника в районах, що прилягають до російсько-українського кордону". З моменту вторгнення Герасимов не з’являвся на публіці", – пише видання.

WSJ наголошує, що початкова реакція нагадує перші години повстання під керівництвом голови ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина, який направив свої сили до Москви з метою усунути Герасимова та тодішнього міністра оборони Сергія Шойгу, яких він звинувачував у військових невдачах Росії.

Незважаючи на багатоденні ознаки того, що він збирається почати заколот, Кремль був зненацька захоплений і завмер перед діями Пригожина.

Видання повідомляє, що Лапін усвідомлював, що українські війська нарощують свої сили поблизу російського кордону і навіть надсилав такі повідомлення до Москви, але влада не вжила жодних заходів, сприймаючи українські маневри як тактику психологічної війни.

Коли українські солдати увійшли на нічийну територію між Україною та Росією, вони не зіткнулися з опором, а всередині Росії були відсутні сили територіальної оборони, здатні сповільнити їхнє просування.

Українські війська використовували радіоелектронне придушення, щоб вивести з ладу засоби зв’язку, внаслідок чого російські війська не змогли зв’язатися зі своїми командирами. Легкоозброєні російські підрозділи опинилися в пастці і були розпорошені в лісі.

"Оборонне планування було майже настільки ж катастрофічним, як і саме російське вторгнення, коли військові планувальники, покладаючись на хибні розвіддані і вірячи, що українські сили не зможуть витримати повномасштабний штурм, відправили в Україну бронетанкові колони в парадному строю, зробивши їх легкими мішенями для безпілотників та протитанкової зброї", – нагадує WSJ.

Коли українські солдати увійшли до Курської області Росії, перший збройний опір їм чинив 488-й мотострілковий полк 144-ї мотострілецької бригади – підрозділ, який практично повністю складався з призовників, яких, згідно з російськими законами, не мали використовувати у бойових діях.

"Це був не перший випадок, коли погане планування та нестача особового складу поєднувалися під командуванням Лапіна", – додає видання.

Зокрема, на початку вересня 2022 року він очолював угруповання російських військ у Харківській області. Тоді українські сили швидко прорвали російську оборону та за лічені дні звільнили майже всю область.

Після цієї поразки лідер чеченських сил Рамзан Кадиров закликав до відставки Лапіна.