Тисячі європейських компаній та підприємців використовують аналогічні лазівки та бекдори для виходу на російський ринок, залучаючи треті країни або дочірні компанії, і таким чином обходять міжнародні санкції за кілька бюрократичних етапів, тому ці санкції потребують посилення.
Про це інформує видання Kyiv Post.
"Інформацію про порушення санкцій з боку таких компаній можна без труднощів отримати за допомогою розслідувань з відкритим вихідним кодом. Однак механізми забезпечення дотримання цих правил та покарання тих, хто стратегічно ухиляється від санкцій, є відсутніми. Українські посадовці та лідери країн-союзників вказали на ці недоліки. Вони закликали до надійнішої системи міжнародних санкцій та притягнення порушників до відповідальності", – зазначає видання.
Зокрема, 12-й пакет санкцій, прийнятий ЄС наприкінці минулого року, продемонстрував недосконалість чинних обмежень, оскільки послабив заборони в деяких секторах замість того, щоб їх зміцнити. Наприклад, імпорт російських сталевих слябів європейськими країнами спочатку планували повністю зупинити до жовтня 2024 року відповідно до 8-го пакету санкцій. Проте 12-й пакет продовжив термін, протягом якого компанії ЄС могли б знайти альтернативних виробників, до 2028 року, з обмеженням імпорту в 8,5 млн тонн, вказує видання.
"Дійсні обсяги імпорту російських слябів з жовтня 2022 року по вересень 2023 року виявилися на 32,5% меншими встановленої квоти. Однак, попри це, Єврокомісія не розпочала перегляд квоти на другий період. Квоти в нових санкціях фактично перевищили нещодавні рівні імпорту через лобіювання з боку європейських виробників: європейські покупці лобіювали такі дозволені обсяги постачання російських товарів, які дозволили б їм продовжувати працювати в рамках поточних бізнес-моделей на тривалий час", – зазначає Kyiv Post.
Таке становище негативно впливає на конкурентну ситуацію на європейському ринку: прокатні заводи, які працюють з російськими напівфабрикатами, залишаться в більш вигідному становищі порівняно з інтегрованими виробниками. Інші економісти вказують на проблеми з ухваленням санкційних правил, спричинені лобіюванням у певних потужних галузях.
"На ринку є потужні гравці, які, в основному, виступають проти цих санкцій. І це підживлює всі дискусії – вони хочуть захистити свою можливість купувати дешеві товари з Росії", – сказала Kyiv Post Юлія Павицька, експерт з санкцій Київської школи економіки.
Нагадаємо, що за підсумками січня-червня 2024 року Європейський Союз імпортував 2,87 млн тонн металургійної сировини російського походження. Витрати на імпорт відповідної продукції становили €1,4 млрд.