"Автомагістраль-Південь": держава створила монстра, який тепер хоче його шантажувати

"Автомагістраль-Південь": держава створила монстра, який тепер хоче його шантажувати

Українська влада кілька останніх років мільярдами гривень власноруч годувала картель дорожніх компаній, одним із головних учасників якого є ТОВ "Автомагістраль-Південь". Накачавши фінансові м’язи на багатомільйонних дорожніх тендерах і жодного разу не відповідавши за численні порушення під час цих тендерів у суді, ця компанія, схоже, вважає, що може заявляти, що будь-яка увага правоохоронців до її діяльності "ставить під загрозу безпеку країни". Як це, наприклад, сталося в історії з нещодавніми обшуками поліцією її співробітників.

Журналісти зібрали разом усе, що відомо про дорожнього монстра під назвою "Автомагістраль-Південь" — хто стоїть за компанією, як і завдяки кому фірмі вдалося досягти успіху у сфері дорожнього будівництва і чому зараз правоохоронцям, які перевіряють її діяльність, доводиться виправдовуватися за свої дії.

Плач про "зраду" під акомпанемент одержаних мільярдів

4 жовтня 2024 року слідчими Нацполіції та оперативниками Департаменту стратегічних розслідувань НПУ було проведено невідкладні обшуки "в будівельній компанії, яка здійснює ремонтні та будівельні роботи на державних інфраструктурних об’єктах".

"Компанію підозрюють у порушенні тендерних процедур та самовільному встановленні цін на вартість робіт у різних областях України. У ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи суб’єкта господарювання шляхом "штучної" націнки у ланцюзі поставок товарно-матеріальних цінностей неправомірно збільшили вартість товарів, внесли недостовірні відомості в акти виконаних робіт, чим завдали шкоди державному бюджету в особливо великих розмірах — на суму понад мільярд гривень», — йдеться у новині на сайті НПУ.

У повідомленні Нацполіції назва компанії не згадується, як і номер кримінального провадження, але наразі достеменно відомо, що йдеться про ТОВ "Автомагістраль-Південь". Повідомлення на сайті поліції з’явилося відразу після гучної заяви "Автомагістралі-Південь", в якій компанія прямо каже, що розслідування проти неї можуть створити проблеми для безпеки країни.

"Атака на компанію є диверсією проти інтересів країни, паралізує роботу на стратегічно важливих об’єктах та ставить під загрозу безпеку держави!" — таке безапеляційне твердження містить заява компанії "Автомагістраль-Південь" від 6 жовтня, адресована журналістам, керівництву держави та керівникам правоохоронних органів.

Важко не помітити в такій риториці певні елементи інформаційного шантажу, спрямованого насамперед на керівництво країни. Мовляв, негайно приберіть слідчих від нашої "недоторканної компанії", інакше отримаєте проблеми на критичних для України об’єктах.

"Автомагістраль-Південь" також запропонувала відправити поліцейських, які виконують свою роботу, на Покровський напрямок, і превентивно спробувала звинуватити будь-кого, хто не згоден з її оцінкою ситуації, в спланованих атаках з метою знищення компанії.

Втім, схоже, це не надто спрацювало. Так, відомий проєкт "Маніфест 42", який відстежує тиск на бізнес з боку правоохоронних органів та чиє ім’я у своїх заявах використало ТОВ "Автомагістраль-Південь", повідомив , що робота компанії жодним чином не блокувалася і що заяви компанії містять ознаки маніпуляції фактами з метою перешкоджання законній діяльності правоохоронців.

"Маніфест 42" підкреслює неприпустимість маніпуляцій рухом будь-яким способом та для будь-яких цілей! Консолідація нами зусиль для забезпечення обмеження тиску з боку державних силових структур на бізнес не означає отримання окремими представниками бізнесу індульгенції на порушення закону", - йдеться, зокрема, у заяві "Маніфесту 42".

Приблизно такий самий меседж – що ніхто діяльність компанії не блокував – містить, до речі, і згадане вище повідомлення (скоріше схоже на виправдання) Нацполіції, яке з’явилося як реакція на гучні заяви ТОВ "Автомагістраль-Південь".

"Під час обшуків вилучено документи, а також цифрові носії з корисною для слідства інформацією. Призначено низку будівельно-технічних експертиз з метою встановлення реальної вартості матеріалів, робіт та послуг, наданих цим суб’єктом господарювання. Діяльність підприємства не заблокована, воно продовжує функціонувати у штатному режимі ", - пишуть поліцейські.

Про те, що заяви "Автомагістралі-Південь" щодо "паралізації роботи" щонайменше є перебільшенням реального стану справ, свідчить, зокрема, те, що компанія і після візиту слідчих продовжила вигравати тендери та отримувати від держави мільярдні перерахування на виконання його контрактів.

Так, уже 9 жовтня "Київавтодор" уклав із "Автомагістраллю-Південь" контракт вартістю 440 млн грн на ремонт різних дорожніх об’єктів у столиці (відхиливши, до речі, дешевшу пропозицію іншого учасника через певні невідповідності поданої документації).

А 16 жовтня "Автомагістраль-Південь" отримала проплату від Служби відновлення та розвитку інфраструктури на Дніпропетровщині майже на мільярд гривень за будівництво магістрального водопроводу "Інгульець-Південне водосховище" та додаткові роботи, пов’язані з реалізацією цього проекту. 17 жовтня компанія отримала ще близько 350 мільйонів гривень від Служби відновлення у Дніпропетровській області та 14 мільйонів від ГУ "Місцеві дороги Херсона".

Компанія "Автомагістраль-Південь", яка має статутний капітал всього 40 тисяч гривень, але оперує отриманими від держави мільярдами гривень, у березні цього року святкувала 20-річчя. Формально з початку свого існування "Автомагістраль-Південь" належала двом мешканцям Одещини – Олегу Наливаному та Віталію Короткову. Але після того, як компанія стала заробляти мільярди на державних тендерах, почали, як про велику "таємницю" говорити, що її справжнім власником є односельець Наливаного Олександр Бойко (власник на той час фірми-постачальника будматеріалів для дорожніх робіт "Дорожник-97"), близький, у свою чергу, до мера Одеси Геннадія Труханова.

За даними журналістів Обоза , зв’язок простежувався через низку фірм-підрядників "Автомагістралі-Південь", засновниками яких були такі "непересічні" особистості, як один із "гаманців" Путіна та колишній тесть олігарха Романа Абрамовича, російсько-британський бізнесмен Олександр Жуков, одеські бізнесмени,   фігуранти справ про розтрату сотень мільйонів гривень на міських тендерах Євген Коновалов та Олександр Рацкевич та Юрій Шумахер, депутат міськради Одеси від партії "Довіряй справам" Труханова.

2021 року приналежність ТОВ "Автомагістраль-Південь" Олександру Бойку перестала бути "секретом" – він офіційно сконцентрував у своїх руках 100% власності компанії.

Спочатку компанія заробляла на регіональних замовленнях у рідному одеському регіоні. А шлях до успіху та по-справжньому великі заробітки для "Автомагістралі-Південь" відкрило, зокрема, її участь у тендерах до "Євро-2012". Саме тоді, за даними системи YouControl, їй вдалося вперше "натендерити" від держави понад 1 млрд 200 млн грн. Як зазначав у коментарях Forbes.ua Олександр Бойко, тоді компанія відремонтувала більше доріг, ніж донецькі конкуренти.

За часів президентства Петра Порошенка "Автомагістраль-Південь" поступово зміцнювалася, "підсівши" на регіональні тендери. А після зміни влада у 2019-му стала безумовним лідером всеукраїнської "Великої забудови".

За даними системи YouControl, пік тендерних перемог "Автомагістралі-Південь" припав на 2021 рік – тоді компанії вдалося залучити майже 50 млрд державних грошей, а її загальні доходи досягли фантастичних для будь-якого бізнесу в Україні 23,6 млрд грн.

Загалом за час участі у тендерах компанія "освоила" понад 200 млрд державних грошей.

Загальні доходи за роками та освоєння державних грошей ТОВ "Автомагістраль-Південь", дані аналітичної системи YouControl

Три кити "фантастичного успіху" "Автомагістралі-Південь"

Напевно, можна було б тільки порадіти, що в Україні є компанії, здатні заробляти подібні гроші, та ще й роблячи нібито "корисну" для країни справу — будуючи та ремонтуючи українські дороги. Якби не дещо "але".

Перше "але" в тому, що величезні державні кошти цілеспрямовано витрачалися на будівництво доріг у той час, коли вже було зрозуміло, що треба було витрачатися на оборону. При цьому обсяги цих коштів, які тільки ТОВ "Автомагістраль-Південь" (а, звичайно, були й інші) отримало на тендерах у 2021 році, більш ніж удвічі перевищували фінансування оборонного державного замовлення .

Друге "але" в тому, що ці кошти "освоювалися" не тільки на дороги. Як свідчать численні журналістські розслідування, аналітичні дослідження профільних антикорупційних громадських організацій і навіть матеріали кримінальних проваджень (більшість з яких виявилися закритими), тендери за участю "Автомагістралі-Південь" та низки інших пов’язаних компаній могли бути такою годівницею для ряду залучених високопосадовців роками, що доїли країну за рахунок "Великого будівництва". За різними даними, маржа між реальною вартістю робіт та "освоєними" коштами могла коливатися на рівні від 10% (вважає учасник ринку дорожнього будівництва, конкурент "Автомагістралі-Південь") до 25% і більше (дані Олекси Шалайського, редактора "Наших Грошей").

Тримається вся ця схема на трьох головних китах.

Перший – кришування з боку органів державної влади, від них залежить виділення коштів, які потім одержують "Автомагістраль-Південь" та пов’язані з нею компанії. Насправді це було організовано досить примітивним, як вважають експерти, образом.

Мова нібито про тотальне та навмисне обмеження конкуренції на ринку закупівлі послуг дорожнього будівництва на користь лише кількох певних компаній.

"Як було зроблено, щоб гроші потрапляли в правильні лапи? Зроблено було так: коли проходив тендер, то треба було відсікти "неправильних" учасників. На тендер в Україні на дороги могло прийти близько 200 фірм. Їх більше, але 200 мали хорошу техніку" , добрих людей і так далі. Зрозуміло, що "нікому таке щастя було не потрібне".

Вважається, що спосіб вигадав і допоміг реалізувати на рівні всієї країни Юрій Голик.

Відомо, що "будівельна" діяльність часів губернаторства Резніченка розслідується НАБУ. Місяць тому йому та ще ряду службовців Дніпропетровської ОДА повідомили про підозру . Що цікаво, прізвище Голика у цьому контексті не згадується.

Після приходу до влади "зелених" Голик не втратив позиції, а, навпаки, вийшов на рівень усієї країни. У 2019 році його було призначено позаштатним радником прем’єра Олексія Гончарука, і він мало не став керівником "Укравтодору". Але, мабуть, не захотів брати на себе юридичну відповідальність, тож, зрештою, влаштувався ще й радником Олександра Кубракова, який одержав цю посаду.

Юрій Голик

Не маючи юридично відповідальних посад, Голік, проте, став головною особою "Великої забудови", яку після приходу до влади розпочав президент Зеленський. Ба більше, Голика вважали не лише особою, а й, схоже, ідеологом багатомільярдного проекту.

Ідея полягала в наступному: щоб не відчувати проблем із "домовленностями" з десятками та сотнями різношерстих учасників дорожніх тендерів - створити умови, за яких на тендерах могли б перемагати кілька "правильних" дорожніх компаній. І потім тримати контакт виключно з ними, не зважаючи на дрібні фірми. Це, на думку розслідувачів , що вивчали діяльність зазначених компаній, дозволяло зменшити ризики витоку інформації, як і кому частина цих коштів потім могла перенаправлятися. А також дозволяло краще цей перенапрямок контролювати.

Реалізовано схему було з 2020 року. По-перше, через укрупнення одноразових лотів (умовно кажучи, якщо раніше це могло бути до 10 тендерів по 100 млн, то тепер – один на мільярд гривень і більше), що не дозволяло брати більш дрібним компаніям. По-друге, через специфічні обмеження, які запроваджувалися державними замовниками для учасників дорожніх тендерів.

Наприклад, йшлося про обов’язкову умову наявності досвіду виконання абсолютно аналогічних за обсягом робіт (а такий досвід, природно, мали "свої" фірми) або про мінімальну суму оборотних коштів (а це мільярди, що для рядового виконавця було непідйомним) і т.д. Виписані умови передбачали, що виграти закупівлю не міг ніхто, крім п’яти-шести компаній, серед яких, зокрема, була і "Автомагістраль-Південь". А при виникненні непередбачених ексцесів включалися тендерні комітети та знаходили різні недоліки у діях "прийшлих компаній", які наважувалися кидати виклик системі.

"Для розуміння, як це виглядало: наприклад, за 2021 рік — 115 млрд грн було витрачено, перша десятка, що виграла, забрала майже 80. Ну, слухайте, майже всі гроші забрала. Яким чином маленькі фірми не допускалися? Дуже просто — було сказано, до нам приходять лише ті, хто торік мав великі обороти. Ну, а великі обороти мали тільки найбільші фірми. ближче до істини, зараз уже дивлячись», — пояснює схему один із її викривачів Олекса Шалайський. За його даними, "наліво" із цих тендерів щороку йшло близько 1 млрд доларів.

Другий кит, на якому трималася "історія успіху" "Автомагістралі-Південь", - це внутрішній "міжсобойчик" та цінова закритість згаданих "потрібних" компаній, які разом отримали назву "дорожній картель".

"Автомагістраль-Південь" є одним із флагманів цього "дорожнього картелю", в якому, крім неї, задіяні також ТОВ "Ростдорбуд", ТОВ "Онур конструкцій інтернешнл", ТОВ "Техно буд центр" та ТОВ "Дорожнє будівництво" Альтком". Загалом згадані компанії, за різними даними, мають можливість контролювати близько 65—80% ринку будівництва автострад та пов’язаних із цим інфраструктурних об’єктів. У грошовому вимірі – це десятки мільярдів гривень на рік.

З 2019 року діяльність картелю, так би мовити, формалізована - компанії-учасники об’єднані в Національну асоціацію дорожників України (НАДУ), віцепрезидентом якої зараз є Олександр Бойко - власник ТОВ "Автомагістраль-Південь".

Суть "міжсобойчика" згаданих компаній - членів "картелю" - у навмисній неконкуренції під час проведення великих тендерних закупівель. За нормального тендеру – коли учасники конкурують між собою – запропонована ними ціна за виконання роботи може знизитися на 10, 20, а в деяких випадках навіть на 40% від первісної вартості. Але це, підкреслимо, за звичайної ситуації. У разі ж "картеля", коли участь у тендерах беруть "всі свої", замовлення просто розподіляються між учасниками ("це" сьогодні візьму я, а "ось те" - завтра ти), а ціна практично (або взагалі) не знижується.

Детально цю схему, на якій держава могла втратити мільярди, досліджувала платформа "Ліга антитрасту". За даними "Ліги", які вони передали до Антимонопольного комітету ще у 2020 році, лише на той час компанії "Автомагістраль-Південь" та "Ростдорбуд" були помічені в подібній змові при проведенні понад 40 тендерів на загальну суму понад 14 млрд грн.

При цьому експерти "Ліги" зазначали, що компанії - нібито "конкуренти" - насправді тісно пов’язані між собою господарськими зв’язками. Траплялися випадки, коли одна підряджала іншу виконувати до 99% робіт із виграного тендеру. Згадується також унікальний у своїй, так би мовити, "непалевності" випадок, коли компанія "Ростодорбуд" серед тендерної документації представила документи від імені "конкурента" "Автомагістраль-Південь".

Аналогічні випадки "розігрування" тендерів були проаналізовані і щодо пар "Автомагістраль-Південь" та ТОВ "Техно буд центр" (всього на 11 млрд грн), "Автомагістраль-Південь" та "Онур" (взаємні платежі більш ніж на 650 млн. грн. грн) тощо. Усього "Ліга антитрасту" подала до АМКУ 9 заяв про порушення антимонопольного законодавства учасниками "картелю".

Другий аспект співпраці в межах картелю – це закупівля матеріалів за завищеними цінами. Як відомо, значна частина ціни будь-якого дорожнього тендеру складається з вартості витратних будівельних матеріалів (асфальту, щебеню тощо). Так ось – результатом "міжсобойчика" стало те, що згадані дорожні фірми нерідко закуповували та перепродували матеріали фактично самим собі або навіть своїм "конкурентам". При цьому фінальна накрутка, наприклад, на бітум могла досягати 300%.

"Наші гроші" в одному зі своїх розслідувань розкопали , як "Дорожник-97" та "Автомагістраль-Південь" прокручували бітум, ціна якого від ринкової 10 тис. грн. за тонну зросла до 30 тис. грн.

Третій кит успішності "Автомагістралі-Південь" - це аномальна сліпота правоохоронних органів.

Ні, ніяк не можна сказати, що діяльність "Автомагістралі-Південь" не цікавила правоохоронців, скоріше навпаки. У Державному реєстрі судових рішень можна знайти понад 3700 згадок компанії з різних справ. Близько 600 таких згадок стосуються кримінальних проваджень.

Це, за фактом, десятки кримінальних проваджень, пов’язаних з "Автомагістраллю-Південь", відкритих за підозрою у фактах присвоєння та розтрати майна, легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, зловживання владою та іншими не менш цікавими статтями. Більшість з цих виробництв досить швидко починалися і рухалися - збиралися докази, заарештовувалися майно і кошти, проводилися обшуки (зовсім як з останнім випадком, який так порушив "Автомагістраль-Південь", що вона на весь інтернет закричала "зрада!").

Але... проклята "аномальність".

Складається враження, що, як тільки правоохоронці наближаються до якогось невидимого кордону, за яким наступний крок — реальні дії щодо "Автомагістралі-Південь" та пов’язаних з нею "картелістів" та чиновників, як хтось невидимий клацає пальцями, та "првильна" справа з перспективою "посадок" миттєво перетворюється на пшик.

Свого часу "Наші гроші" провели аналіз кримінальних проваджень по ТОВ "Автомагістраль-Південь" у спробі показати, у скількох кримінальних епізодах фігурує ця компанія. Автори дослідження, напевно, були шоковані, коли отримали коментарі від компанії по кожному пункту. Виявляється, що з 23 проваджень майже половину закрили "через відсутність складу кримінального правопорушення". У більшості інших епізодів "претензії до компанії відсутні".

Причини безкарності

Можна припустити кілька причин такої "аномальності", за якої "Автомагістраль-Південь" жодного разу не понесла відповідальності. Перше, що компанія справді не винна в жодному кримінальному епізоді, в якому її звинувачують правоохоронці. Відповідно, все, що написано в цій статті, та сотні сторінок журналістських розслідувань із тонами реального фактажу не варті уваги читача. Насправді "Автомагістраль-Південь" — кришталево чесний і абсолютно порядний підрядник, який жодного разу не порушував тендерних процедур, не вступав у змову з іншими компаніями "картелю", не "мотивував" чиновників та правоохоронців і не завищував ціни на послуги та продукцію. Отже, жодних претензій до компанії просто не може бути. Фантастична причина, але саме так намагається подавати ситуацію "Автомагістраль-Південь". Отже, вважатимемо, що вона має право на існування.

Друга можлива причина - що правоохоронці, які розслідували дії ТОВ "Автомагістраль-Південь", насправді не ставали аномально сліпими, а навпаки, "прозрівали", моментально помічаючи всю чесність дорожньої фірми. І допомогти "навести різкість" їм могли не лише адвокати компанії, які, очевидно з мільярдних доходів, можуть бути лише кращими, а можливо, і невеликою частиною цих доходів.

У цьому контексті остання увага поліцейських до справ "Автомагістралі-Південь" може сприйматися як певний реверанс від правоохоронців, таке запрошення "мирно вирішити неприємну ситуацію".

Тут варто зазначити – що це лише припущення, і жодних доказів існування таких "ліків для правоохоронців" поки що не знайдено. Справді, хіба може бути, щоб наші найчесніші правоохоронці працювали на користь будівельних магнатів та чиновників, які за ними стоять?

Скриншот відео Bihus.Info: лист на ім’я керівника НАБУ, який потім через злив потрапив до Голика

Ну, а епізод, коли співробітник НАБУ  зливає службову інформацію (частина якої, до речі, пов’язана з діяльністю "Автомагістралі-Південь") Юрію Голику, куратору "дорожнього картелю" без офіційної посади - так це абсолютно нормально. Просто НАБУ – дуже відкритий орган, для якого передати листа, адресованого його керівнику, до рук потенційного майбутнього фігуранта кримінальної справи – це аж ніяк не допомога "картелю", а показник щирості українських правоохоронців та їхньої абсолютної прозорості.

Саме це може пояснювати надмірну реакцію компанії на дії "якогось" там Департаменту стратегічних розслідувань НПУ, який прийшов до неї з обшуками. Ми ж на контакті із "самими", а тут якісь незрозумілі "слідчі".

У цьому контексті гучна заява "Автомагістраль-Південь" про те, що від добробуту та недоторканності компанії залежить доля стратегічних об’єктів, дуже схожа на товстий натяк на адресу керівництва країни. Мовляв, ви нас “породили”, встановили для нас правила (чи не точніше буде – “відсутність правил”?), то тепер не заважайте. А заважатимете – накриються важливі проєкти.

Якщо це справді так, і влада піде на шантаж шляховиків, не наважившись ризикнути змінити коней на переправі (читай – приструнити компанію, що поплутала береги, враховуючи її вагу та залучення до масштабних проєктів під час війни), то найближчим часом ми, швидше за все, дізнаємося про провал чергової спроби кримінального розслідування проти "Автомагістралі-Південь".

В іншому випадку на нас чекають дуже цікаві події, які можуть означати перспективи переділу ринку дорожнього будівництва.

Втім, щодо останнього конфлікту "Автомагістралі-Південь" з поліцією є ще одне, четверте пояснення, найбанальніше з усіх можливих. Але, як каже принцип "бритви Оккама", найпростіше пояснення - найчастіше і найімовірніше. Про нього після епізоду із рейдом поліції до компанії згадав розслідувач Володимир Бондаренко.

А полягає воно в тому, що після нещодавньої зміни керівництва "Укравтодору" (нині Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України), який є розпорядником коштів по більшості тенедерів, які вигравала "Автомагістраль-Південь", міг розірватись напрацьований ланцюжок взаємодії компанії з владою. У цьому випадку Олександру Бойку просто потрібно буде порозумітися з новим головою Держагентства Сергієм Сухомліним і, відповідно, новим міністром інфраструктурного спрямування Олексієм Кулебою.

На сьогодні, як показують мільярдні проплати від підрозділів Держагентства відновлення, гроші "Автомагістралі-Південь" не перекрили. Схоже, компанію запрошують до діалогу. З огляду на попередній досвід Олександра Бойка також схоже, що домовлятися з владою він вміє. Отже, обіцяних поліцією подробиць кримінальної справи ми знову ж таки можемо не дочекатися. А це означатиме, що статус-кво збережеться і дорожній бюджет продовжать віддавати у потрібні руки й надалі. У той час, коли в Україні триває війна.

Джерело: Телеграф