Криптошахрай Орловський через мережу ФОПів отримує гроші за курси

Криптошахрай Орловський через мережу ФОПів отримує гроші за курси

Засновник спільноти FFA (Financial Freedom Academy) Олександр Орловський не має жодної зареєстрованої юридичної особи в Україні, яка підтверджує, що він надає послуги з навчання. Чоловік надає послуги через мережу ФОП.

Про це редакція 368.media дізналася з власного розслідування та судового реєстру.

«Академія» Орловського рекламується на всіх можливих платформах у ЗМІ. Проте жодної юридичної особи з назвою Financial Freedom Academy не можна знайти у жодному доступному реєстрі. Ні в Україні, ні в Польщі, ні в Дубаї, де нібито проживає Олександр Орловський. Питання – хто продавець курсів? З кожним, хто погоджується купити курс, укладається договір і надається рахунок для оплати. Одержувачем цих коштів є ФОП Орловський Олександр Олександрович.

Засновник крипто-школи FFA Орловський має зв’язки з росіянами. Це руйнує легенду Орловського про те, як він виріс у маленькому містечку, поїхав у 16 років до Польщі, де втратив перші сто доларів на криптовалюті, потім вкрав у мами прикраси й також вклав у криптовалюту, після чого йому допоміг невідомий місцевий «гуру», і молодий Саша все повернув. Він почав жити у Варшаві, а потім переїхав (в інших версіях – переїжджає) до Дубая. Хоча закордонний паспорт Орловський отримав значно пізніше.

Продавець курсів – ФОП Олександр Орловський з ІПН 3589610358, а гроші чомусь отримує інший ФОП – Сергутіна Катерина Олегівна.

Ми знайшли судовий позов одного з українців, якого обманув Орловський. У Києві на нього подано позов до Печерського суду Миколою Терещком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 5 серпня 2023 року за результатами телефонної розмови між позивачем та відповідачем були узгоджені умови договору продажу навчання про тестування в мережі Інтернет, протягом якого проводитиметься «платне тестування ігор» (оплата за навчання FFA). Відповідачем було запропоновано переказати 3,75 тис. гривень, що є мінімальною сумою для навчання, оскільки ці кошти потрібні під час навчання для тестування введення та виведення коштів, покупки обладнання, яке використовується у грі, та повернення коштів за повернуте обладнання.

Того ж дня позивач здійснив переказ. Проте під час спілкування позивача з іншою особою, яку, за поясненнями позивача, уповноважив відповідач, для надання коду виду діяльності, останній повідомив про його відсутність. Позивач зазначив, що це не відповідає умовам договору та неодноразово просив повернути сплачені кошти, на що йому було відмовлено.

Позивач в позовній заяві зазначив, що під час навчання проводитиметься тестування ігор на платній основі, що дозволить додатково протягом навчання заробляти приблизно 500 доларів на місяць, але з них Орловський утримуватиме приблизно 100 доларів на місяць. Відповідач запропонував переказати 3 750 гривень, що складає мінімальну суму для навчання, оскільки ці кошти потрібні під час навчання для тестування введення та виведення коштів, покупки обладнання, що використовується у грі, та повернення коштів за повернуте обладнання.

Однак суд став на користь Орловського, оскільки позивач уклав договір і перерахував кошти, не розпитуючи про обставини угоди. Відповідно до доданих роздруківок електронного листування через месенджер Viber, відсутнє повідомлення, в якому позивач запитує про такий код, а спілкування одразу стосується повернення коштів.