Естонія підсилить захист інфраструктури та планує залучити союзників

Естонія підсилить захист інфраструктури та планує залучити союзників

Естонія планує посилити нагляд за підводною інфраструктурою у Фінській затоці після чергового пошкодження кабелів. Це передбачає співпрацю з іншими союзниками у НАТО.

Про це заявив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.

Прем’єр-міністр Естонії виступив перед ЗМІ разом із міністрами внутрішніх справ, юстиції та цифрових питань після термінового засідання уряду у четвер, скликаного у зв’язку з підозрілим пошкодженням одного енергокабелю та кількох кабелів зв’язку на дні Балтійського моря. 

Міхал зазначив, що під час засідання розглянули всю наявну інформацію про те, що сталося з кабелями, і як можна краще захистити інфраструктуру. Він додав, що тримає зв’язок із колегами з сусідніх країн та обмінюється інформацією в межах ЄС і НАТО.

"Найважливіше, що ми повинні зробити зараз – це посилити моніторинг і захист критичної інфраструктури на морі та суходолі. Це насамперед повинні забезпечувати флот, і ми також проситимемо про допомогу наших союзників… Потрібні активніші дії з охорони, моніторингу та стримування біля нашої критичної інфраструктури", – зазначив прем’єр. 

Він визнав, що стежити за буквально "кожним квадратним метром" морського дна неможливо, тому важливо також мати можливість швидко усувати такі пошкодження. Ключовим партнером у цьому питанні Естонія бачить Фінляндію. 

Крістен Міхал зазначив, що слід порушити питання на рівні ЄС і НАТО щодо оновлення законодавства про морські питання, оскільки загроза диверсій на критичній інфраструктурі у морі актуальна не лише для Балтійського моря. 

"Країни повинні мати можливість краще захищати свою критичну інфраструктуру, ефективніше зупиняти підозрілі судна і швидше встановлювати підозрюваних", – зазначив прем’єр. 

Він похвалив Фінляндію за швидку та рішучу реакцію на інцидент.

"Це перший випадок серед таких інцидентів, коли підозрюване судно затримали, і вже зроблено перші кроки для розслідування", – зазначив Міхал.

Прем’єр зауважив, що затримане Фінляндією судно належить до "тіньового флоту", а Росії навряд чи подобається активна позиція Естонії щодо протидії "тіньовому флоту". 

Міністр внутрішніх справ Лаурі Ляенеметс зі свого боку зауважив, що часті інциденти з пошкодженням інфраструктури не можна вважати випадковістю, і якщо такі дії системні, можна порушити питання про атаки проти естонської інфраструктури.

"За теперішніх безпекових обставин не має значення, чи це збройна, чи гібридна атака. Ідеться про дії, спрямовані проти когось із певною метою", – наголосив він.

Міністр зазначив, що важливо посилити увагу не лише до підводної інфраструктури, а й наземної, зокрема енергетичної – враховуючи, що держави Балтії мають у лютому від’єднатися від російської енергосистеми.