Російський ферохром продовжує потрапляти в Європу під виглядом індійського

Російський ферохром продовжує потрапляти в Європу під виглядом індійського

В обхід санкцій: чому російський ферохром вільно продають світом. Відповіді мають надати СБУ та Офіс генерального прокурора. Поки Україна мужньо протистоїть ворогові, а світ накладає санкції на країну-агресора, є ті, хто допомагає Росії обходити обмеження, продовжуючи життя російській економіці. Попри те, що назви компаній та конкретні прізвища таких помічників відомі, українські правоохоронці ігнорують ці факти. А маємо реагувати.

Нещодавно президент Росії Путін визнав, що санкції таки руйнують вплив на російську економіку. Це справжнє одкровення, адже раніше всі його заяви зводилися до того, що обмеження не шкодять РФ і навіть роблять її сильнішою. Якщо брехливий російський диктатор змушений був визнати очевидний факт, то, очевидно, погані справи. І це підтверджується даними Bloomberg, які найближчим часом прогнозують обвал російської економіки.

Тобто, санкції працюють. Але не менш важливими, ніж самі санкції, є механізми блокування їхнього обходу. Адже саме це є основною проблемою: російська економіка досі жива та продовжує фінансувати війну проти України саме завдяки тому, що знаходить шляхи обходу обмежень.

Періодично ці канали закриваються – так, нещодавно прийшли добрі новини зі США: Америка збирається ухвалити новий пакет санкцій проти "тіньових танкерів", які перевозять російську нафту. Деякі заходи вживає й Україна: днями президент Володимир Зеленський заявив, що українська сторона передала європейським партнерам списки компаній, які продають свою продукцію до Росії, попри санкції. І очікує реакції у відповідь від європейських партнерів – швидше за все, ЄС прийме черговий пакет санкцій, який ще більше перекриє кисень російській економіці.

Але слід розуміти, що Росія - це гігантська країна з потужною індустрією, здатна отримувати доходи для ведення війни в різних галузях в обхід санкцій. І тут дуже важливо, щоб влада слухала сигнали від українських активістів та журналістів, які ведуть величезну роботу з виявлення дірок, за допомогою яких Росія обходить обмеження.

Цій темі присвятив ґрунтовне двосерійне розслідування засновник StateWatch Олександр Леменов. Ознайомитись з ним можна тут і тут . Якщо чесно, ця стаття мене вразила. Адже в ній говориться, що найбільший виробник металевого хрому, без якого неможливе жодне оборонне підприємство, обходить секторальні санкції, введені проти російських феросплавів, і спокійно продає їх світом, залучаючи доходи до російського бюджету на сотні мільйонів доларів. При цьому, як свідчать дані розслідування, він робить це за допомогою бізнесмена українського походження.

Але ще більше мене вразило, що, попри факти, наведені в розслідуванні, які вказують на конкретні компанії та осіб, українські державні та правоохоронні органи жодним чином не прореагували на нього. Нуль реакції! Ні кримінального провадження, ні коментарів, що хтось має намір його розпочати.

Отже, що пише Леменов. Є російський олігарх Сергій Гільварг, власник гурту MidUral, найбільшого у світі виробника металевого хрому. А він має партнер – швейцарський бізнесмен українського походження Олег Цюра. Згідно з розслідуванням, Цюра організував схему обходу санкцій ЄС за допомогою швейцарських компаній-прокладок, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляється до країн ЄС та США через Естонію. Розслідування свідчить, що компанія Phoenix Resources AG та інші структури Цюри та Гільварга продовжували постачання продукції навіть після посилення санкцій у 2022 році, формально використовуючи треті країни. Участь у схемі також брали інші компанії та фігуранти, такі як німецький бізнесмен Йоганн Еккерт та естонська MBR Metals OU.

У цьому документах вказується інша країна походження продукції, що дозволяє уникати заборон на російські феросплави, критично важливі для військово-промислового комплексу Росії. Так, металевий хром, що виробляється на заводах MidUral, використовується для військової техніки та озброєння. Ось чому його експорт приносить значні прибутки російському оборонному сектору. У розслідуванні Леменова йдеться про те, що керівництво ключового заводу компанії відкрито підтримує проведення так званої спеціальної військової операції проти України, що ще більше підкреслює роль цієї продукції у фінансуванні війни. Таким чином, схема Цюри та Гільварга сприяє не лише уникненню санкцій, а й посиленню військових можливостей РФ, що становить загрозу національній безпеці України та всього ЄС.

Розслідування Олександра Леменова спонукало мене взятися до цієї теми. Я проаналізувала реєстри експортних операцій, зазначених у розслідуванні компаній, і ось що з’ясувала: існує складна та заплутана схема обходу санкцій ЄС, організована навколо поставок російського ферохрому на міжнародні ринки. Ключову роль у цій схемі відіграє швейцарська компанія Phoenix Resources AG, яка за даними ImportGenius систематично закуповує продукцію російського металургійного холдингу MidUral і перепродає її індійській компанії Vardhman Ferro Alloys. Примітно, що у 2023 році у низці поставок зазначалися країни походження товару РФ та Нідерланди, де взагалі не виробляється ферохром.

Одна з найяскравіших деталей: 26 липня 2024 року два вантажі ферохрому загальною масою 24 тонни прибули морським транспортом з Роттердама до порту Нхава Шева в Мумбаї. У супровідних документах країною походження було зазначено Росія.

Аналогічні дані з цих вантажів, за винятком номерів коносамента (Bill of Lading), зазначені та в китайській імпортно-експортній базі 52wmb.

Індійська компанія Vardhman Ferro Alloys, згідно з інформацією на власному сайті, нібито продає метали більш ніж у 90 країнах світу. Але дані ImportGenius свідчать, що насправді протягом останніх 10 років компанія мала прямі контракти лише з 22 країнами. Це означає, що значна частина їхньої діяльності може проходити через непрямі маршрути та посередників. Схема має такий вигляд: російський завод MidUral продає ферохром Phoenix Resources AG у Швейцарії, потім купує його Vardhman Ferro Alloys в Індії, а звідти товар переправляється в естонську MBR Metals OU. Остання вже постачає цей метал європейським споживачам, формально як "індійський" продукт.

Ця схема дозволяє змінити країну походження товару, щоби обійти санкції ЄС проти російської продукції. MBR Metals OU, що займається торгівлею ферохромом, на своєму сайті не розкриває інформації про постачальників продукції. Це ускладнює спробу визначити кінцевих покупців металу. Передбачається, що продукція надходить до європейських клієнтів без обов’язкового митного декларування. Щобільше, дані свідчать, що маршрут із Роттердама до Мумбая може бути лише формальністю, адже є ймовірність, що вантаж одразу вирушає до одного з європейських портів.

Варто підкреслити, що Phoenix Resources AG і подібні компанії, що базуються у Швейцарії, не обмежені в закупівлі російських товарів, оскільки санкції ЄС на Швейцарію не поширюються. Це створює можливість для російських металургійних холдингів через торгові будинки (компанії-посередники, які займаються міжнародною торгівлею), отримувати валютний виторг на Заході. Індійська компанія використовується для фіктивної зміни країни походження товару, що робить його безпечним для продажу на ринках ЄС.

Окрему увагу привертає діяльність естонської компанії MBR Metals OU, яка раніше закуповувала значні обсяги російського ферохрому, у тому числі й для українського ринку. Однак після 2022 року компанія переорієнтувалася на "індійську" продукцію. Це лише посилює підозри, що подібна логістика створена виключно для обходу обмежень санкцій. На жаль, через обмежену інформацію неможливо визначити кінцевих європейських покупців цього металу.

Описаний ланцюжок дозволяє російським виробникам не лише обійти санкції, а й забезпечити валютні надходження для підтримки військово-промислового комплексу Росії. Хоча немає прямих доказів транспортування продукції через усі заявлені пункти, така схема виглядає вкрай ймовірною з огляду на всі зібрані факти та розбіжності у даних митної документації.

Таким чином, російський ферохром під виглядом індійського продовжує потрапляти до Європи, посилюючи економічні позиції РФ та створюючи додаткові ресурси для її військової агресії.

Попри те, що дані, на які спирається Леменов і на основі яких робила власний аналіз я, знаходяться у відкритому доступі та за цими схемами стоять конкретні компанії та особи, жодної реакції українських правоохоронців на ці факти не було.

Підкреслю, що йдеться лише про один встановлений доказово ланцюжок поставок. Скільки їх насправді за участю інших індійських фірм – невідомо, і можливостей це точно встановити правоохоронцям кратно більше, ніж журналістам.

Саме тому я подаю до Служби безпеки України та Офіс генерального прокурора заяви про злочин та прошу вважати цю публікацію додатком до цих заяв.

Впевнена, що доказова документальна база, зібрана Леменовим та доповнена мною, цілком достатня для відкриття кримінального провадження за фактами вчинення Сергієм Гільваргом та Олегом Цюрою злочинів, передбачених ст. 110-2 (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, чи захоплення державної влади, зміни меж території чи державного кордону України).

Автор: Оксана Котомкіна