Пісня, яка єднає мільйони сердець: українці святкують День Державного Гімну

Пісня, яка єднає мільйони сердець: українці святкують День Державного Гімну

Мелодія і слова, які торкають кожен куточок душі, – це Державний Гімн. У ньому відображені прагнення народу, культурна спадщина та національна ідентичність.

Щороку 10 березня українці святкують День Державного Гімну, що є нагадуванням про значення української символіки та її роль у формуванні свідомості народу. Ця урочистість є особливою для кожного, вона викликає глибокі емоції та гордість. Щоразу, коли звучать перші ноти гімну, українці відчувають єдність, стійкість та віру у краще майбутнє.

Гімн закріплений у Конституції разом з Державним Прапором та Гербом, як символ нашої країни.

Державний Гімн України: історія

Вперше текст вірша Павла Чубинського був опублікований у 1863 році, а з музикою Михайла Вербицького він вийшов у 1865-му. Композиція швидко здобула популярність, особливо на теренах Західної України. Її перше публічне виконання відбулося 10 березня 1865 року у місті Перемишль під час концерту, присвяченого пам’яті Тараса Шевченка. Тому, через багато років саме ця дата стала ключовою для святкування Дня Державного Гімну України.

У період 1917–1920 років цей твір був офіційним гімном як УНР, так і ЗУНР, а згодом — і Карпатської України.

"Символічно, що вірш "Ще не вмерла Україна" був створений на Наддніпрянській Україні, а піснею-гімном став у Галичині", – зазначив Олександр Штоквиш у статті до 200-річчя Михайла Вербицького, за даними Інституту національної пам’яті.

На офіційному рівні музичну частину Державного Гімну України було затверджено Указом Президії Верховної Ради в січні 1992 року, а його статус як одного з головних державних символів закріплений у статті 20 Конституції. Текст гімну, що складається з першого куплету вірша Павла Чубинського та приспіву, був офіційно затверджений 6 березня 2003 року та відображений у законі "Про Державний Гімн України".

Як кілька століть тому, так і нині, кожне слово Гімну ніби передає глибокі почуття нашого народу, його прагнення та національні цінності. Тому ця велична композиція звучить на початку та наприкінці важливих урочистостей, супроводжує державні церемонії та інші офіційні події, символізуючи єдність та силу народу.

Цікаві факти про головну урочисту пісню України

• У 1863 році львівський літературно-політичний журнал "Мета" опублікував текст "Ще не вмерла Україна" серед добірки творів Кобзаря, включаючи такі знакові поезії, як "Лічу в неволі", "Мені однаково", "Заповіт". Через цю публікацію в Галичині деякий час побутувала думка, що автором слів гімну є Тарас Шевченко.
• Зворушлива поезія Павла Чубинського зачепила серце композитора Михайла Вербицького, адже поєднувала в собі силу патріотичного духу та легкість звучання. Спершу він особисто виконав пісню на зібранні гімназійної "Громади" в Перемишлі. Усвідомлюючи значення цього твору для українців, Вербицький адаптував його для хорового виконання, надавши йому ще більш урочистого і натхненного звучання. Так народилася пісня, яка згодом стала одним із найважливіших символів національної ідентичності.
• Вперше Державний Гімн України було записано в жовтні 1910 року в німецькому місті Кельн. Цю знакову подію увічнив видатний український оперний співак Модест Менцинський, виконавши гімн у супроводі оркестру. 
• Цікаво також, що у 2005 році до 140-ї річниці першого публічного виконання Державного Гімну України було випущено пам’ятну срібну монету номіналом 10 гривень. Вона стала символом пошани та національної гордості.