В Україні знижено ціни на 100 ліків: чи стане лікування доступнішим

В Україні знижено ціни на 100 ліків: чи стане лікування доступнішим

З 1 березня 2025 року в Україні вступили в дію заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та медичні вироби. Вітчизняні фармацевтичні виробники підписали декларацію про зниження вартості 100 препаратів на 30%. Міністерство охорони здоров’я опублікувало перелік "Топ-100" лікарських засобів із зазначенням максимально допустимої ціни в аптеках (оприлюднено 101 позицію).

Однак така ініціатива викликає чимало питань, а в деяких аспектах – і відверте обурення.

Чи насправді здешевлення торкається найбільш вразливих пацієнтів?

Нова структура цін демонструє неоднозначну картину. Половина всіх здешевлених препаратів коштує до 100 грн. Ще 33% знаходяться в ціновому діапазоні від 100 до 250 грн. Лише 13% ліків коштують від 250 до 400 грн, ще 4% – у групі 400-500 грн. Таким чином, 83% усіх препаратів із "Топ-100" залишаються в доступному сегменті до 250 грн.

На перший погляд, це виглядає як серйозна поступка для пацієнтів. Проте реальність набагато складніша. Дорогі ліки – ті, що коштують понад 500 грн – у "золотому списку" просто відсутні. Фактично, регуляторні заходи обійшли стороною найбільш фінансово обтяжливі позиції, залишивши їх поза межами "соціальної" турботи.

"ФАНІГАН" – найдорожчий, але не рекордсмен ринку

Найдорожчим у списку "Топ-100" виявився препарат "ФАНІГАН, табл., #100" від ТОВ "КУСУМ ФАРМ", який коштує 556,13 грн. Однак навіть цей препарат – виняток серед здешевлених ліків, адже більшість позицій списку не перевищують 400 грн.

Це викликає закономірне питання: чи насправді заходи МОЗ спрямовані на підтримку соціально незахищених верств населення? Адже справжні "удари" по гаманцях пацієнтів наносять зовсім інші ліки – ті, що не потрапили до переліку.

Висновки: зміни практичні чи косметичні?

Стабілізація цін виглядає більше як медійний хід, а не справжній прорив у забезпеченні доступності медикаментів. Зменшення вартості відносно недорогих препаратів не вирішує основної проблеми – недоступності життєво необхідних дорогих ліків.

Без перегляду ціноутворення на високовартісні препарати та комплексної стратегії державного регулювання фармацевтичного ринку подібні ініціативи можуть залишатися лише політичним піаром, а не реальним покращенням для пацієнтів. Тому питання залишається відкритим: хто насправді виграє від цієї реформи?