Ринок проти ДОТ: як зниження цін зірвало постачання речового майна для ЗСУ

Читать на русском

«Державний оператор тилу» Міноборони навесні 2025 року двічі намагався закупити партії речового майна для ЗСУ, однак обидва рази безрезультатно. Були зірвані закупівлі зимових курток і штанів, рюкзаків, маскувальних костюмів, трусів, футболок, сорочок-поло, рукавичок, наколінників, ременів на майже 995 млн грн.

Природа протистояння

Це видно на діаграмі – весною ДОТівській команді Арсена Жумаділова не вдалось провести жодної успішної закупівлі через протистояння з українськими виробниками, про яке повідомив один з лідерів ринку Олександр Соколовський («ТК-текстиль»).

Першу хвилю закупівель ДОТ оголосив у квітні – почали зі штанів, курток, трусів, сорочок-поло, штанних ременів, маскувальних костюмів. Загалом оголосили 27 тендерів на майже 560 млн грн. Саме тоді оператор тилу знизив очікувану вартість по більшості позицій. Наприклад, сорочку-поло, яку минулого року купували по 482 грн/шт., хотіли придбати вже максимум по 383 грн. Фуфайку — по 150 грн проти торішніх 167 грн. Труси — по 82, проти попередньої ціни 89. Але всі ці торги провалились — учасників не було.

 

Після провальної першої спроби закупити речове майно, ДОТ дав задню. Очікувану вартість підвищили до торішнього рівня  й оголосили торги по одягу ще на майже 435 млн грн. Але ситуація повторилась — виробники знов не прийшли на торги.

Чому так сталось на своїй сторінці у Фейсбук пояснив Олександр Соколовський — власник компанії «Текстиль-Контакт». За його словами, ДОТ поставив очікувану вартість на 13–27% нижче, ніж торік, хоча вже тоді виробники працювали на межі рентабельності.

«Ніхто з реальних виробничників не буде підписувати контракти з цінами нижче собівартості», — зазначив він.

Також Соколовський наголосив, що у такому разі держава ризикує отримати лише неякісний імпорт, додавши до допису запит комерційних пропозицій оператора тилу на товари НЕ українського виробництва.

Арсен Жумаділов коментуючи ситуацію повідомив, що ті самі виробники продають аналогічне майно іншим державним замовникам дешевше, тому очікувану вартість і знизили.

«Коли ми встановили обмеження й імпорт не бере участь у тендерах, ми точно маємо отримувати справедливу ціну. Платники податків не мають переплачувати», — сказав він. 

Що з цінами

«Наші гроші» порівняли ціни на окремі позиції в попередніх закупівлях ДОТ та неуспішних лотах квітня-травня з цінами інших замовників. Ринкова ситуація здебільшого підтверджує, що ДОТ міг переплачувати у 2024 році та він опускав ціни в район інших замовників. Тим більш підтверджує можливість картельної змови національних виробників той факт, що вони не повернулись на тендери «Держоператора тилу» навіть після того, як той повернув високі очікувані ціни.

(І це не перший випадок, коли на закупівлях одягу для ЗСУ проступають ознаки картельної змови деяких українських виробників. «Наші гроші» взимку писали про ознаки узгодженої поведінки компаній на тендерах по речовці на 1,28 млрд грн – вони не знижували цінові пропозиції, демонструючи формальне суперництво).

Минулого року Держоператор тилу й інші військові замовники тримали ціни на фуфайки з короткими рукавами фактично врівень. Однак цього року інші замовники опустили ціни до 135, 139, 142, 165 грн. Відтак Держоператор у квітні знизив ціну до 150 грн, отримав облизня, і в травні знов підняв до 166 грн/шт., і знов на тендери ніхто не прийшов, хоча ціна повернулась до рівня «інших».

По сорочках-поло у ДОТ знову ж таки був привід підозрювати неладне. Він постійно тримав вищу ціну від інших замовників, але отримав саботаж не тільки при спробі опустити ціну, а й коли інші замовники її підняли.

По зимових штанах ситуація подібна. Торік ДОТ тримав ціни вищі від інших замовників, а коли цього року спробував опустити – отримав саботаж. Хоча інші теж вже підняли ціну.

 

Наразі, підсумок закупівельної епопеї звівся до того, що зі слів Арсена Жумаділова оператор тилу запросив виробників і депутатів на зустріч — щоб вийти на формат, який дозволить закупити одяг для військових.

Після публікації Олександр Соколовський повідомив чому, на його думку, некоректно лінійно порівнювати ціни по контрактах ДОТ та інших замовників:

1. Для постачання продукції необхідно пройти лабораторні випробування тричі (Важливо! Це мають бути тільки лабораторії акредитовані «Національним агентством з акредитації України на технічну компетенцію та незалежність).

Етапи проведення  лабораторних  випробувань:

– Підписання договору на постачання;

– Виїмка матеріалів (перед виробництвом). Лабораторія  перша;

– Затвердження робочого зразка (взірець еталон). Лабораторія друга;

– Перевірка зразків з партії товару. Лабораторія третя.

– Візуальна перевірка готових виробів на складах МОУ (перевірка лінійних розмірів, наявність закріпок і т.д.)

– крім того, ДОТ контролює виконання договору згідно виробничого графіка.

Середня вартість одного лабораторного випробування складає 100 000-150 000 грн залежно від виробу та кількості показників. Тобто в середньому по кожній здаваній партії (а будь-який великий контракт завжди здається окремими дрібними партіями згідно виробничого графіка) витрати для виконання контракту з Дот складають 300 000-450 000 грн.

А таких партій по одному контракту може бути до 10 наприклад.

2. Пакування та доставлення по останнім контрактам з ДОТ (ніде більше такого нема) виконується на палети, що збільшує кількість автотранспорту. А затрати на транспортування в середньому в три рази.

3. Складання на палети та пакування стейч плівка у середньому це додатково 3-4 дні при умові залучення двох співробітників складу. Це теж великі гроші в перерахунку на одиницю продукції.

4. Порівнювати ціни ДОТу та інших замовників, особливо невеликих ВЧ взагалі некоректно, бо в ДОТу величезні штрафні санкції (~0,2% за кожен день протермінування +7% додатково якщо це місяць) при вкрай стислих термінах в умовах війни.

5. ДОТом також не враховується що відбулось:

– підвищення зарплат;

– ріст курсу долара;

– підвищення вартості електрики, перевезень тощо.

Галузь не може працювати у збиток.

ДОТу потрібно сідати за стіл із виробниками та якщо є до нас питання разом розв’язувати усі проблеми закупівель, а не звинувачувати виробників в тому, в чому вони не винні.

І до  речі, чому пишуть тільки про одяг?

З квітня не відбулось не менше 69 закупівель, і там не тільки одяг – там і харчування на 120 мільйонів, і посуд на 550 млн, обладнання кухонне на 35 млн!

Ще трошки цифр:

У 2025 році із 443 завершених лотів в тендерах ДОТ не відбулися закупівлі по 260 лотам на суму 4,5 млрд грн.

Додам до цього проблеми більшості постачальників з правоохоронцями, як додаткова «премія» за безвідкатний виграний державний тендер. Участь у держзакупівлях перетворилася на ризик для бізнесу, а не підтримку армії.

І коли українські виробники не витримують — ДОТ починає шукати імпортерів. Які як правило не можуть забезпечити потрібну якість, та більшість контрактів просто зривають.

Нам потрібна не показова спроба «зекономити» (запхавши в армію непотріб чи зірвавши постачання), а чесні умови. Бо так і армія буде без форми, і Україна без виробництва й економіки.

Проблема системна і явно не створена постачальниками!

Автор: Оксана Цокур, Юрій Ніколов

Джерело: «Наші гроші»