В ISW пояснили, що стоїть за заявами Путіна про "багатонаціональність" у Росії

В ISW пояснили, що стоїть за заявами Путіна про "багатонаціональність" у Росії

Російський диктатор Володимир Путін знову звернувся до риторики про "багатонаціональність" Росії, хоча останнім часом часто акцентував увагу на російському етнічному націоналізмі. Незмінними залишаються зусилля Путіна з поширення антизахідних настроїв у РФ та мілітаризації російської молоді.

Повертаючись до теми "єдності народів Росії" після періоду "націоналістичної риторики", диктатор намагається уникнути розпаду багатоетнічного населення країни, при цьому зберігаючи підтримку "ультрапатріотичного" прошарку етнічних росіян. Про це повідомляє матеріал Інституту вивчення війни (ISW)

Аналітики помітили чергове "перемикання" Путіна між двома "полюсами" риторики: російським етнічним націоналізмом і багатонаціональністю РФ. Водночас незмінними залишаються антикремлівські настрої та політика мілітаризації російської молоді.

"Багатонаціональність" знову з’явилася у промовах Путіна під час його зустрічі з російським Радбезом 10 червня. Основною темою зустрічі стало "об’єднання народів Росії" та впровадження військово-патріотичних молодіжних програм та ініціатив російського уряду для зміцнення російського патріотизму.

В рамках такого "просування" російський диктатор відзначив молодіжний "Рух перших", метою якого є "військово-патріотичне виховання" не тільки росіян, але й молоді на окупованих територіях України. Путіну також до вподоби діяльність "Юнармії", яка мілітаризує дітей та підлітків.

Ця мілітаризація відбувається також на рівні загальної освіти: у російських школах керівництво Москви продовжує організовувати щотижневі спеціальні уроки, на які часто запрошують окупантів, що воювали проти України.

Традиційно на засіданні була порушена тема "загрози Заходу".

"Путін створив платформу для БРІКС, Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) та Співдружності Незалежних Держав (СНД) — структур, у яких домінує Росія, які Путін та інші керівники Кремля неодноразово називали основою для уявної антизахідної та антинатовської євразійської архітектури безпеки", – зазначили аналітики ще один аспект засідання за участю кремлівського лідера.

Крім того, в своєму виступі Путін підкреслив, що Росія має реагувати на виклики, що викликають міжетнічні та міжрелігійні конфлікти в країні, та наголошував на "єдності народів Росії". Це сталося після відходу від звичного пропагування "багатоетнічного і багаторелігійного складу" населення РФ. Останнім часом він змістив фокус на неофіційну нову російську ідеологію, засновану на російському націоналізмі та протиставленні РФ і Заходу.

"Зауваження Путіна на засіданні Ради безпеки 10 червня, ймовірно, є поверненням до риторики про різноманітність Росії та російський громадянський націоналізм. Однак Путін, ймовірно, намагається просувати антизахідні та провоєнні настрої, особливо серед російської молоді, можливо, в рамках підготовки російського суспільства до затяжної війни в Україні та потенційного майбутнього конфлікту з НАТО", – вважають в ISW.

Крім того, у заявах російського диктатора від 10 червня про "гармонію та єдність" в Росії аналітики вбачають його вагання. Він боїться повністю перейти на рейки націоналістичної ідеології навколо етнічних росіян, оскільки це може призвести до фрагментації багатоетнічного населення РФ.

"ISW продовжує вважати, що Путін повинен врівноважувати заспокоєння впливової ксенофобської та ультранаціоналістичної спільноти, яка є ключовим виборцем для нього, з необхідністю використовувати мігрантів для вирішення поточних економічних проблем і питань, пов’язаних з генеруванням військ, а також довгострокового демографічного спаду", – резюмували в ISW.