Голова СБУ Малюк особисто наказав знищити «АНТИКОР», нашвидкоруч сфабрикувавши документ із тезами російської пропаганди

Лист СБУ з вимогою заблокувати «АНТИКОР» асоціюється з діяльністю «трійок НКВС».

Як відомо, 13 травня 2025 року на підставі звернення Служби безпеки України розпорядженням Держспецзв’язку було заблоковано вебсайт видання «АНТИКОР». При цьому слід зазначити, що домогтися від СБУ відповіді, на якій саме підставі Служба вимагала блокування, так і не вдалося.

Однак нам все ж потрапило до рук те саме лист СБУ, підписане Василем Малюком, на підставі якого і був заблокований «АНТИКОР». Вивчення аргументації Служби безпеки України та звинувачень, висунутих на адресу видання, викликає шок – навіть за часів Януковича влада та її спецслужби не ризикували настільки тупо, бездарно і явно фабрикувати звинувачення на адресу опозиції.

Лист Василя Малюка викликає неприємні асоціації з діяльністю сумнозвісних «трійок НКВС», які були позасудовим органом і масово штампували розстрільні вироки тим, хто потрапив у жорна каральної машини. До розстрілів у нашій країні поки що не дійшло, але в цій зв’язці згадується інший кричущий випадок – розслідування вбивства журналіста Шеремета, в якому нічим не підкріплене звинувачення на адресу абсолютно невинних людей стало сумним інтернет-мемом: «захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси…». Чомусь здається, що саме цього перла не вистачає у листі СБУ, на підставі якого і був заблокований «АНТИКОР».

Якщо ж говорити щодо суті висунутих звинувачень на адресу видання, то це нічим іншим, ніж відверті фейки, не підкріплені жодними доказами. Так, СБУ звинувачує «АНТИКОР» у «трансляції меседжів, тотожних з наративами держави-агресора, зокрема, щодо делегітимізації вищого військово-політичного керівництва України, дискредитації Збройних сил України». Усі вищезазначені твердження не підкріплюються жодним конкретним фактом, прикладом, назвою матеріалу, начебто розміщеного на «АНТИКОРі», або посиланням на цей матеріал. Що цілком зрозуміло, оскільки таких матеріалів не існує в природі. Це така сама фантазія, як і фантазія щодо «величності арійської раси» стосовно українських солдатів, огульно обвинувачених у вбивстві Шеремета.

Далі в листі СБУ за підписом Василя Малюка стверджується, що «АНТИКОР» розміщує публікації, які «цитують або перепубліковують російські або проросійські джерела … і транслюють ключові наративи проросійської пропаганди». Це твердження також не підтверджується жодним конкретним прикладом, посиланням, назвою матеріалу, який би «цитували та дискредитували». Немає жодного скриншота начебто «видалених надалі» проросійських матеріалів, архівного посилання або технічного аналізу. Хоча СБУ стверджує, що «зафіксовано понад 50 таких публікацій».

Однак, попри явну абсурдність висунутих на адресу «АНТИКОРа» звинувачень, далі фантазія співробітників СБУ, які писали цей лист, породжує наступні вигадки: «інформаційний контент ресурсу спрямований на підрив мобілізаційного потенціалу країни». Це висновок спецслужбисти зробили на підставі того факту, що «АНТИКОР» «системно висвітлює діяльність ТЦК та СП». А також начебто публікує «меседжі про легальне ухилення від мобілізації».

Що стосується «негативу щодо органів ТЦК та СП», то хотілося б, щоб Василь Малюк, підписавший це творіння своїх підлеглих, пояснив – який позитив він бачить у діяльності, наприклад, начальника Одеського ТЦК і СП, у якого знайшли величезну колекцію нерухомості на найдорожчих курортах Європи. Або як оцінювати декларації співробітників органів ТЦК та СП, у яких вони декларують майно, в сотні разів перевищуюче за вартістю їхні зарплати.

Що стосується інших звинувачень – дискредитації командних рішень, підриву мобілізаційного потенціалу і так далі – то тут знову ж таки не наводиться жодний конкретний приклад, який би підтверджував висунуті звинувачення.

Наступний абзац взагалі видає кричущу технічну безграмотність авторів листа з вимогою блокувати «АНТИКОР». Оскільки в ньому стверджується, що «зміна IP-адреси спрямована на маскування редакційної політики платформи, яка орієнтується на проросійський інформаційний вектор». У документі згадуються IP-адреси та хостинг, які не доводять абсолютно ніякого зв’язку з РФ. Подібні IP-адреси можуть використовуватися десятками найрізноманітніших ресурсів в рамках CDN-сервісів.

Далі на підставі відвертих фейків і вигадок автори документа приходять до висновку, що «контент Інтернет-ресурсу «АНТИКОР» … делегітимізує українську державність, дискредитує Збройні сили України». На думку СБУ, ця діяльність «є складовою частиною інформаційно-психологічної операції держави-агресора».

До речі, звинувачення неугодних у «ІПСО» також вже давно стали сумним інтернет-мемом, оскільки влада та силові структури, включаючи СБУ, всі матеріали, що розповідають про порушення та зловживання, норовлять видати за «інформаційно-психологічні операції» ворога, а їх авторів звинувачують у «роботі на державу-агресора». Що, без сумніву, зручно, оскільки переводить фокус уваги з порушення закону та винних у цьому порушенні на людей, які оприлюднили інформацію про це порушення.

Однак суть в тому, що все те, що пише СБУ у своїй вимозі до Держспецзв’язку блокувати «АНТИКОР», є ні чим іншим, як ідеологічною риторикою, не містить жодних юридичних аргументів. Все зводиться до термінів типу «внутрішній ворог», «каральні загони», «делегітимізація» і так далі. Ці слова і фрази є чудовою частиною пропагандистського матеріалу, але жодним чином не можуть бути частиною правового акта, на підставі якого може бути винесено те чи інше рішення щодо блокування того, чи іншого ресурсу.

Практично всі звинувачення, які висуває СБУ у своєму листі до Держспецзв’язку, засновані на давній статті, розміщеній в декількох українських виданнях, яка називається «Хто постачає в Україну кремлівські фейки та пропаганду» авторства якогось Сергія Іванова. Вона була опублікована ще у січні 2022 року і містить ті ж самі перли, що й лист СБУ. Зокрема, щодо «делегітимізації та дискредитації». І, що найсмішніше – IP-адреса хостингу Variti - 185.203.72.75. Інформація, яку наводить СБУ, майже слово в слово повторює інформацію, розміщену у статті майже п’ятирічної давнини.

Але це ще не все. Звинувачення, які висуває СБУ у своєму листі від 07.05.2025 року, дуже сильно нагадують петицію якогось Камальдінова Романа Олександровича, розміщену на сайті електронних петицій 02 лютого 2022 року з вимогою заборонити «АНТИКОР». На тих самих підставах, на яких це вимагає зробити голова СБУ Василь Малюк. До речі, петиція тоді набрала 297 голосів з 25 тисяч необхідних для реагування.

Було б смішно, якби не було так сумно. Але це відвертий «плагіат» липових звинувачень на адресу «АНТИКОРа» співробітниками СБУ мимоволі нагадує діяльність їхніх колег з ГПУ, які, висуваючи у 2019 році звинувачення у вбивстві Павла Шеремета дитячому лікарю і волонтеру Юлії Кузьменко, музиканту з групи «Риффмастер», добровольцю Андрію Антоненко, медсестрі ОПДБР Яні Дугарь, добровольцям Владиславу та Інні Грищенко, не вигадали нічого розумнішого, ніж «здерти» практично слово в слово звинувачення, висунуте у 2015 в відношенні ще однієї військовослужбовиці Віти Заверухи за такою ж липовою справою. Це було б смішно, якби не той факт, що всі ці люди, настільки тупо і бездарно звинувачуючи інших у скоєнні вигаданих злочинів, стоять на сторожі закону.

Повертаючись до листа СБУ на адресу Держспецзв’язку, змушені констатувати – усі звинувачення, які Служба висунула на адресу «АНТИКОРа», не містять жодних правових підстав для блокування. У цьому документі від СБУ не згадується жодна стаття закону, указ чи рішення суду або ж будь-який інший нормативний документ України, який би хоча б теоретично міг би служити підставою для вимоги блокування ресурсу «АНТИКОР». Нагадуємо, що за дванадцять років свого існування «АНТИКОР» не отримав жодного попередження ні від одного державного органу щодо своєї діяльності, в тому числі й від Національної ради з телебачення і радіомовлення, яка є органом, що безпосередньо відповідає за нагляд в тому числі й за діяльністю інтернет-ресурсів.

Мало того – у листі Служби безпеки України до Держспецзв’язку не висувається вимога блокувати «АНТИКОР», а всього лише пропонується «вжити заходів щодо припинення порушення вимог чинного законодавства». Якого саме – в СБУ мовчать, але й сама формулювання «вжити заходів» не зобов’язує Держспецзв’язку блокувати ресурс, оскільки пропозиція «вжити заходів» є не зобов’язанням, а припущенням.

Що стосується звинувачень у «проросійських наративах» і «роботі на державу-агресора», які, повторимося, не підкріплені нічим, крім фантазії співробітників СБУ, які писали цей «документ», то нагадуємо, що «АНТИКОР» з перших днів війни, яка почалася у 2014 році, зайняв чітку проукраїнську позицію. Яку підтвердив у лютому 2022 року, у той момент, коли тодішній глава СБУ зник з поля зору, як і багато його підлеглих. Мало того, не зайвим буде нагадати, що частина наших журналістів і співробітників воює на цій війні. І воює саме на боці України, причому робить це також з 2014 року.

Хочеться нагадати співробітникам Служби безпеки України, що створили «документ», на підставі якого Держспецзв’язок слухняно заблокувала «АНТИКОР», що те ж саме з нашим виданням сталося і в Росії, де «АНТИКОР» заблокований вже кілька років. Правда, там звинувачення звучить дзеркально до звинувачень СБУ – ми заблоковані у РФ за проукраїнську позицію. І «поширення проукраїнських наративів». Крім того, наші співробітники неодноразово отримували погрози з території Росії, у тому числі й від спецслужб РФ. На що СБУ жодного разу не відреагувала.

Ми розцінюємо лист СБУ, на підставі якого був заблокований «АНТИКОР», як інформаційну маніпуляцію, спрямовану на тиск, дискредитацію видання та обмеження свободи слова. Стиль цього листа, відсутність правових підстав, відсутність доказів звинувачень на адресу «АНТИКОРа» і відверто пропагандистська риторика ставлять під сумнів не тільки правову силу цього документа, а й сам факт його походження з державної інституції. Якою, ми сподіваємося, Служба безпеки України ще є.