Як команда Зеленського перетворила санкції на репресивний інструмент проти бізнесу

Як команда Зеленського перетворила санкції на репресивний інструмент проти бізнесу

Санкції проти естонського бізнесмена Хіллара Тедера, власника компанії Arricano, стали показовим прикладом того, як в Україні санкційна політика дедалі частіше використовується не як інструмент безпеки, а як засіб тиску і переділу власності.

Як пише журналіст Олекса Шалайський, Arricano володіла п’ятьма торгово-розважальними центрами в Україні, один із яких — у Криму. Після початку повномасштабної війни компанія позбулася цього активу, але не одразу, а «не за день, а за кілька місяців». Цього, за словами журналіста, вистачило, щоб силовики відкрили кримінальне провадження за державну зраду і почали паралізовувати весь бізнес: арешт майна, передача ТРЦ до АРМА, обмеження операційної діяльності. «Кримінальна справа триває вже кілька років, але відверто розсипається, бо доказова база — дірява, як французький сир», — зазначає Шалайський. Минулого року суди навіть почали знімати арешти. Але у 2024-му, коли правових підстав стало бракувати, було застосовано нову зброю — санкції РНБО: «бо якщо не вистачає доказового права, то можна застосувати емоційне».

Цей кейс, на думку журналіста, яскраво ілюструє, як санкційний механізм почали використовувати не для боротьби з ворогом, а для боротьби з бізнесом. І саме тому, вважає він, постає запитання: якщо застосовувати «прецедент Arricano», то чому держава не передає до АРМА магазини АШАН, відділення Райффайзен та майно інших компаній, які бодай пів року після 24 лютого 2022-го продовжували працювати в Росії?

«У нас же правова держава, де немає вибіркового правосуддя. Здається», — резюмує журналіст.