Революційна технологія розмінування: біля Києва вперше застосували сенсори для дослідження дна

Революційна технологія розмінування: біля Києва вперше застосували сенсори для дослідження дна

Поблизу Києва вперше застосували революційну для України технологію, щоб перевірити дно водойми на наявність вибухонебезпечних предметів. Йдеться про використання сенсорних технологій системою MinesEye - її розробив Благодійний фонд "Фундація Поступ". Обстежували технічну водойму, яку застосовують пожежні служби для забору води.

Про це повідомляє Інформатор.

Про перше в Україні використання сенсорної технології з метою пошуку мін чи інших вибухонебезпечних предметів повідомила пресслужба Мінекономіки. Фахівці застосували систему MinesEye для дослідження дна водойми біля Ірпеня на Київщині, яку використовують пожежні служби. Її використав оператор протимінної діяльності ТОВ "Ризик Контроль".

"Україна стає одним із лідерів у галузі гуманітарного розмінування, оскільки ми шукаємо і вдосконалюємо способи очищення наших земель і водойм зокрема. Використання сенсорів у водоймах з низькою видимістю та нашаруванням мулу допоможе саперам швидше та якісніше обстежувати подібні об’єкти", - цитує пресслужба заступника міністра Ігоря Безкаравайного.

Унікальну для України та не тільки технологію розробив Благодійний фонд "Фундація Поступ". Її застосування передбачає використання дрона: під час демонстраційної місії дрон MinesEye здійснив два польоти загальною тривалістю 15 хвилин, працюючи на висоті всього 20 см над водою. Загалом було обстежено 2,2 тис. кв.м. водного плеса.

У результаті система виявила низку феромагнітних аномалій і визначила 18 точок, які потребують додаткової перевірки. Надалі ці ділянки обстежуватимуть водолази-сапери, зокрема з використанням підводного дрона, щоб підтвердити або спростувати наявність небезпечних предметів.

У відомстві додали: з початку року Україна повернула до продуктивного використання майже 2 тисячі кв.км деокупованих територій. Загалом площа очищених земель наразі становить 36,9 тис. км.кв. Водночас потенційно забрудненими залишаються 137,06 тис. кілометрів української землі, включно з окупованими територіями та акваторією.