Паливна імперія в тіні: як «клан Поповича» контролює заправки Буковини та уникає відповідальності

Паливна імперія в тіні: як «клан Поповича» контролює заправки Буковини та уникає відповідальності

Команда журналістів вже понад півтора року займається розслідуванням несанкціонованого будівництва автозаправних станцій (АЗС) у Чернівцях.

Після попереднього розслідування стало відомо, як бізнесмен Андрій Гамазинський зводив нову АЗС та мийку — ймовірно, в обхід закону, без гарантій технічної безпеки для громади. Інтерес до ситуації зріс: крім ризиків для міста, виникають питання щодо законності діяльності та фінансової прозорості пов’язаних структур.

Хто входить у "паливний клан" у Чернівцях?

За даними журналістів СтопКору, в центрі скандалу — бізнес-структури родини Гамазинських:

Андрій Гамазинський — власник ТОВ "ПрутГаз", АЗС "EURO GAS і спорідненої автомийки. Раніше чиновники СБУ викривали його у нелегальній торгівлі скрапленим газом без відповідних дозволів.

Олександр Гамазинський, брат Андрія, — ймовірно керує автомийкою на Хотинській. Та ж структура пов’язана з ТОВ "АП ОЙЛ", де співзасновником і керівником зазначений Павло Попович — відомий підприємець у чернівецькому паливному ринку (PP Oil, AP Oil тощо).

Цей "клан", схоже, функціонує в тандемі, і хоча кожен відповідає за різні ланки бізнесу, всі вони, ймовірно, перебувають у тісному зв’язку.

Паливний магнат із Волоцької долини: що відомо про бізнес-імперію Поповича

Попович Павло Іванович — підприємливий мешканець Чернівецької області, який за останні п’ять років збудував масштабну мережу компаній у сфері паливно-енергетичного сектору. Його бізнеси зареєстровані переважно в селах Волока та Валя Кузьмина — саме тут базуються автозаправні станції, нафтобази, ремонтні бокси й транспортні хаби, які обслуговують не лише комерційних клієнтів, а й державні структури.

Попович контролює щонайменше десять юридичних осіб, пов’язаних із торгівлею пальним, логістикою та обслуговуванням транспорту. Серед ключових компаній — ТОВ "ПП Ойл", "ПП Ойл Гурт", "АП Ойл", "Автотракссервіс", "БЕМ Україна". Усі ці структури мають схожі види діяльності — торгівля пальним, транспортні послуги, оренда, а також участь у державних закупівлях. Частина з них була створена у 2023–2025 роках, що може свідчити про реструктуризацію після проблем із податковими органами.

До речі, ТОВ "ПП ОЙЛ" є фігурантом кримінального провадження. У 2020 році слідчий звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на обшук території, яку орендує компанія ПП "ОЙЛ" у селі Валя Кузьміна на Буковині. Причина — підозри в ухиленні від сплати податків у великих розмірах (понад 3,5 млн грн) та продажі пального сумнівної якості.

За матеріалами слідства, ПП "ОЙЛ" разом із ТОВ "Бук Енерго" реалізовували пальне готівкою кінцевим споживачам, але у звітності оформлювали продаж на фіктивні фірми. Також було встановлено, що на АЗС компанії продають бензин, який не відповідає стандартам (це підтверджує експертиза з Хмельницького НДЕКЦ МВС).

Суд надав дозвіл на обшук чотирьох земельних ділянок, де розміщена АЗС і нафтобаза ПП "ОЙЛ", щоб вилучити чорнову бухгалтерію, електронні носії з даними, записи, а також відібрати зразки пального для експертизи.  

Пізніше компанії Поповича активно брали участь у публічних тендерах. Тільки ТОВ "ПП Ойл" виграло понад 90 закупівель у системі Prozorro на десятки мільйонів гривень. Найбільшим клієнтом фірми стало КП "Чернівецьке тролейбусне управління", яке уклало контракти на постачання пального на суму понад 65 млн грн.

Однак, попри зовнішню "чистоту" угод, діяльність Поповича привертала увагу податкової. У період 2017–2020 років слідчі ДФС вели кримінальне провадження щодо ухилення від сплати податків під час торгівлі пальним через ТОВ "ПП Ойл" та пов’язане з ним ТОВ "Бук Енерго". У межах справи було зафіксовано схеми з фіктивними документами, продаж контрафактного бензину та збитки державі на понад 3,5 млн грн. За адресами пов’язаних АЗС у селах Остриця та Волока проводились обшуки.

Наразі вироку по справі немає, але її наслідки очевидні: з’явились нові юрособи, змінилися керівники, а частину бізнесу перереєстрували на інші структури. Наприклад, "ПП Ойл Груп" заснована у 2025 році з директоркою Марією Онофрейчук, ймовірно, з близького оточення Поповича.

У реєстрі екологічних оцінок також зафіксована активність підприємця: у 2023 році він легалізовував новий об’єкт через процедуру ОВД — ймовірно, йшлося про будівництво чи реконструкцію АЗС.

Попович має тісні ділові зв’язки з Георгієм Пентелейчуком (керівник двох основних компаній — "ПП Ойл" і "ПП Ойл Гурт"), а також з Андрієм Сапігою (партнер у будівельному бізнесі), Олександром Гамазинським (директор АЗС-напрямку), та Анатолієм Могилою (ймовірно, співзасновник компанії з національними амбіціями — "А-ЕР-ДІ-ГРУП").

На тлі цього виглядає показовим той факт, що ім’я Павла Поповича майже не фігурує у ЗМІ. Він уникає публічності, соцмереж не веде, уникає скандалів — але будував інфраструктуру, яка охоплює регіональний ринок пального та проникає в держсектор.

Дивна ініціатива: спростування без звинувачень

Нашу увагу привернув іще один цікавий епізод — на перший погляд, дрібний, але промовистий. У відкритому доступі вдалось виявити документ за підписом директора ТОВ "ПП ОЙЛ" Георгія Пентелейчука, в якому той заперечує будь-яку співпрацю компанії з Російською Федерацією та Республікою Білорусь. Підкреслюється, що фірма ніколи не вела господарської діяльності із суб’єктами господарювання, зареєстрованими у цих країнах, та не має відповідних угод.

На перший погляд — патріотична позиція. Але виникає резонне питання: чому виникла потреба у такому спростуванні? У медіапросторі відсутні будь-які натяки на можливу проросійську або прорежимну діяльність "ПП ОЙЛ". Жодних звинувачень, публікацій чи згадок — до появи цього листа. Цілком можливо, що компанія спрацювала на випередження, намагаючись застрахувати себе від можливих закидів у "торгівлі з ворогом", які останніми роками часто виникають у галузі пального. Особливо якщо врахувати, що в українському інформаційному полі неодноразово лунали звинувачення на адресу маловідомих трейдерів, які перепродували паливо з "сірого" імпорту.

Чи був цей документ вимогою контрагентів або органів державного контролю — наразі невідомо. Але така надмірна обережність у формулюваннях виглядає щонайменше підозрілою.

"Пальне за 70" — реакція Держпродспоживслужби

Ще один гучний епізод в історії компанії — травень 2022 року, коли Головне управління Держпродспоживслужби у Чернівецькій області розпочало перевірки п’яти АЗС "ПП ОЙЛ", розташованих у місті. Причина — реалізація дизельного пального по 70 грн/л, що викликало обурення споживачів у період загального дефіциту й паніки на ринку.

На той момент уряд уже скасував держрегулювання цін на пальне, намагаючись вирішити кризу з постачанням. Проте суб’єкти господарювання мали завчасно декларувати підвищення цін, чого, за словами регулятора, зроблено не було. У численних зверненнях з регіонів також повідомлялось про завищення вартості, відсутність чеків, маніпуляції з формами розрахунку.

"За підсумками перевірки станом на 22 травня реалізація пального на АЗС не здійснюється", — повідомила Держпродспоживслужба.

Реальних санкцій або рішень за результатами перевірки у відкритому доступі не виявлено. Але сам факт втручання органів контролю і згадка про роботу в умовах воєнного стану, коли будь-яке завищення цін розглядається як соціальна загроза, — ще одна ланка у ланцюгу питань до бізнесу Поповича.

Офіційне підтвердження: штраф за перешкоджання перевірці

Щоб з’ясувати всі обставини та підтвердити наявність державного контролю, журналісти "СтопКору" направили інформаційний запит до Держпродспоживслужби.

У відповіді чітко зазначено, що на виконання доручення прем’єр-міністра України від 5 серпня 2022 року №11381/0/1-22 та за результатами наради від 7 травня того ж року, Головним управлінням Держпродспоживслужби у Чернівецькій області у період з 23 лютого по 24 травня 2022 року було проведено п’ять перевірок АЗС ТОВ "ПП ОЙЛ" (ЄДРПОУ 39080771).

Найцікавіше — далі. Під час перевірок представники компанії створювали перешкоди для роботи інспекторів, за що фірму притягнуто до адміністративно-господарської відповідальності. Сума штрафів склала 170 тисяч гривень (по 34 тисячі за кожен епізод), які були сплачені добровільно до державного бюджету.

Цей факт дає чітке уявлення про ставлення ТОВ "ПП ОЙЛ" до державного контролю: замість відкритості — спроби блокування роботи наглядачів.

Команда "СтопКору" продовжує моніторинг діяльності заправок групи PP Oil на Буковині, а також аналізувати, чи відповідає поведінка учасників ринку законодавству і суспільному очікуванню прозорості, особливо в умовах воєнного часу.