Росія вклала 3 мільярди доларів у масштабне розгортання виробництва ударних дронів – Defense News

Росія вклала 3 мільярди доларів у масштабне розгортання виробництва ударних дронів – Defense News

З 2022 до 2025 року Російська Федерація витратила на виробництво безпілотників 243 млрд рублів (3 млрд доларів США); у наступному трирічному бюджеті на ці цілі буде виділено щонайменше 112 млрд рублів (1,38 млрд доларів США). Диктатор Володимир Путін бажає, щоб до 2030-го РФ стала одним зі світових лідерів у галузі безпілотних авіаційних систем.

Видання Defense News заявило, що стратегія Кремля вже дала результати. У 2024 році росіяни виробили у 2,5 раза більше дронів, ніж у 2023-му, а виробництво безпілотників великої дальності зросло в п’ять разів менше ніж за рік.

Уряд країни-агресора розробив масштабний багаторівневий підхід, який включає значні обсяги федерального й регіонального фінансування, тисячі стартапів і навіть систематичне навчання школярів.

Ця стратегія унікальна для Росії, оскільки зазвичай центральна роль в оборонних проєктах належить державі. Тут же наголос зроблено на підтримці стартапів і малих підприємств по всій країні. Як повідомило в березні пропагандистське агентство ТАСС, із майже 900 компаній, що займаються виробництвом БПЛА, 70% належать до малих і середніх підприємств. У сукупності на таких підприємствах працює понад 7000 осіб.

Природно, великі гравці теж отримують свою частку. Об’єднана авіабудівна корпорація, створена у 2006 році Володимиром Путіним для консолідації російських активів у сфері розроблення та виробництва літаків, у червні оголосила про створення спеціалізованого підрозділу безпілотних систем і виділення на нього мільярдів рублів.

Гендиректор заявив, що ОАК шукатиме гравців приватного сектора, щоб дати їм "можливість" співпрацювати з великим державним підприємством.

Водночас багато розроблюваних росіянами дронів нібито не пов’язані з військовим використанням. Вони призначені для використання в "сільському господарстві", "моніторингу інфраструктури", "службах доставляння", і це лише деякі приклади формулювань.

Однак сама природа цих технологій передбачає, що межі між цивільним і військовим використанням розмиті. Ті ж технології, які можна використовувати для спостереження за довгими трубопроводами, здатні, наприклад, доставляти боєголовки через лінію фронту.

"Чіткої межі немає. Технологія може використовуватися як у військових, так і в цивільних цілях", – заявив міністр сільського господарства й торгівлі Росії Антон Афанасьєв.

Двоїстість зберігається й у школах, де введено навчальні програми, присвячені БПЛА.

"Нам заборонили говорити про необхідність цього на війні, і ми придумали цивільне застосування для розробок. Це дитяча програма. Тобто проєкт завжди повинен мати подвійне призначення... є таке негласне правило на всіх конкурсах, з якими я стикався", – зізнався 17-річний інструктор з дронів на ім’я Максим.

Участь дітей у держпрограмах з безпілотників стало офіційною політикою Кремля і підтримується такими державними установами, як Агентство стратегічних ініціатив, а конкурси спонсоруються державними оборонними підрядниками, як-от "Росатом", "Ростех" і "Алмаз-Антей".

Ще однією особливістю кремлівської стратегії в галузі БПЛА є її широке географічне охоплення. У федеральному бюджеті на 2025–2027 роки передбачено окремий розділ у розмірі 21 мільярда рублів (260 мільйонів доларів США) для 11 спеціалізованих регіональних центрів досліджень і виробництва технологій безпілотних літальних апаратів. Багато з них створюються в межах наявної комерційної інфраструктури, такої як зони вільної торгівлі, технопарки або поруч із давно наявними дослідницькими та промисловими об’єктами.

Принцип розосередження об’єктів на так званій стратегічній глибині ускладнює атаки Сил оборони.

Крім того, багато хто з 11 центрів, очевидно, спеціалізується на певній ніші виробництва. Наприклад, заводи в Москві та Санкт-Петербурзі зосереджені на передових НДДКР і високотехнологічних розробках, Томськ виробляє електричні компоненти та спеціалізовані бортові системи, а Перм розробляє двигуни та рухові установки.

Спеціалізований центр у Татарстані, розташованому в центральній частині Росії на північ від Казахстану, став місцем, можливо, найбільшого у світі заводу з виробництва безпілотників. Судячи із супутникових знімків, підприємство переживає масштабне розширення.

Там триває будівництво житла, яке, за оцінками аналітиків, може вмістити десятки тисяч працівників. Завод у Єлабузі визначено як місце, де Росія збирає "Герань-2" – вітчизняну версію іранських "Шахедів".

"Ці недорогі та міцні летючі крила з великою вибуховою бойовою частиною стали невіддільною частиною російських авіаударів по Україні", – вказали в Defense News.

Як повідомляється, завод, який нещодавно завершив будівництво двох нових складальних цехів завдовжки 700 метрів, виробляє ці боєприпаси, що баражують, цілодобово, у три зміни.