Як бізнес Бродського списує борги за копійки і заробляє на державному кредиті

Як бізнес Бродського списує борги за копійки і заробляє на державному кредиті

Мова йде про підприємство "Велта" Андрія Бродського, яке займається розробкою Березулівського та Лекарівського родовищ титанових руд на Кіровоградщині. У 2011 році компанія збудувала гірничо-збагачувальний комбінат для видобутку ільменітових і цирконієвих руд на кредит в 170 млн доларів від російського філіалу ВЕБ в Україні «Промінвестбанк» під заставу всього майна.

Після 2022 року держава націоналізувала активи «Промінвестбанку», які були передані у підпорядкування Фонду гарантування вкладів. Усі надходження від його активів, включаючи виплати за кредитами, повинні були надходити на спеціальний рахунок держбюджету. На той момент у "Велта" залишалася заборгованість у 5,7 млрд гривень! Мова про кредит, який не лише не було списано, але й обслуговувався прибутковим підприємством, орієнтованим на експорт.

При цьому ФГВФО уклав з Бродським угоду про реструктуризацію боргу, знизивши ставку до 0,1% річних.

Держава недоотримує щонайменше 1 млрд гривень щорічно. І це лише у вигляді відсотків за 2023–2025 роки. Фактично, це приховане кредитування бізнесу.

Далі ще цікавіше. У 2018-му «Велта» продала один зі своїх спецдозволів (Лекарівське родовище) на користь ТОВ «Декарт Мінералс» з Дніпра. Фірмою тоді керував Олексій Царапкін, а директором став згаданий Андрій Бродський.

Після націоналізації права вимоги за частину кредитного портфеля «Промінвестбанку» на суму 17,5 млн доларів викупила компанія «Макролекс», якою керує Олексій Царапкін. Раніше він очолював і «Декарт», і був пов’язаний із нинішньою компанією «Велта Мінералс». Права вимоги були викуплені за 3-10% від номінальної вартості боргу. В суді Дніпропетровської області вже розглядається справа №904/743/22, в межах якої компанії Царапкіна-Бродського можуть оформити себе офіційними кредиторами на суму 800 млн гривень. Це означає, що вони або отримають цю суму від самої «Велти», або залишать за собою контроль над борговими зобов’язаннями.

Держава через ФГВФО реструктуризує кредит на мінімальну ставку, втрачаючи щороку сотні мільйонів гривень. А афілійована структура викуповує цей самий борг за мізер і претендує на повернення повної суми вже у власну кишеню.