Українські удари по НПЗ виявили вразливості Росії: в ISW пояснили наслідки

Українські удари по НПЗ виявили вразливості Росії: в ISW пояснили наслідки

Українські атаки на російські НПЗ виявили вразливості країни-агресорки та матимуть декілька наслідків. Серед них – дефіцит бензину в країні, підвищення інфляції та подальша макроекономічна нестабільність.

Про це йдеться в зведенні Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War, ISW). Зокрема, 27 серпня російський уряд заявив про продовження заборони на експорт бензину, яка мала завершитися 31 серпня.

Успішні операції підрозділів СБУ та ССО

Для виробників обмеження діятимуть до 30 вересня, а для невиробників – до 31 жовтня. Цей крок пояснили спробою стабілізувати внутрішній паливний ринок.

Вже наступного дня, 28 серпня, Генштаб України повідомив, що підрозділи СБУ та Сил спеціальних операцій здійснили удар безпілотником по Куйбишевському нафтопереробному заводу в Самарській області.

Це підприємство щорічно переробляє близько семи мільйонів тонн сировини, виробляючи бензин, дизель, мазут та розчинники. Також українські війська разом із ГУР та Військами безпілотних систем завдали удару по Афіпському НПЗ у Краснодарському краї, поблизу міста Краснодар. Потужність цього заводу сягає 6,25 мільйона тонн на рік, і він має стратегічне значення для забезпечення пальним російської армії.

Начальник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко наголосив, що обидва підприємства є ключовими для функціонування військової машини РФ.

Дефіцит пального матиме наслідки в РФ

"Росія намагалася задовольнити внутрішній попит на бензин ще до недавніх ударів в Україні та запроваджувала періодичні заборони на експорт бензину з 2022 року, але останні удари України загострили дефіцит бензину і спричинили різке зростання цін на бензин по всій Росії та окупованій Україні", – зазначено в матеріалі.

Аналітики додали, що дефіцит бензину та стрімке зростання його вартості, ймовірно, спричинять підвищення споживчих витрат і зростання витрат бізнесу в усіх секторах промисловості. Це посилить інфляційні очікування, прискорить загальну інфляцію та збільшить як прямі, так і непрямі витрати в економіці, що в підсумку загрожує новою хвилею макроекономічної нестабільності в Росії.